Постанова

від 20.08.2015 по справі 826/10347/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 серпня 2015 року 15 год. 15 хв. № 826/10347/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Техноізол" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного підприємства "Техноізол" (далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 03 лютого 2015 року №0000832204 та №0000842204 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 27 липня 2015 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 19 по 25 грудня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 05 січня 2015 року складено акт №1/26-54-22-04-07/31521061 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Білдінгстоун", ТОВ "Еско Трейн" за період із 01 січня по 31 жовтня 2014 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем порушено п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , зокрема ним:

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 4309790,00 грн., у тому числі за: травень 2014 року - 151934,00 грн.; червень 2014 року - 938597,00 грн.; вересень 2014 року - 3219259,00 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за вересень 2014 року у розмірі 202890,00 грн.

На підставі акту перевірки, 03 лютого 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: №0000832204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4309790,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2154895,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000842204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2014 року у розмірі 202890,00 грн.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, в акті перевірки відповідач зазначає про досудове розслідування та відкриття кримінального провадження стосовно контрагентів позивача, а також про протоколи допиту свідків контрагентів позивача (директорів ТОВ "Еско Трейн", ТОВ "Білдінгстоун", ТОВ "Будпромтех Плюс") як про безспірний доказ фіктивності (безтоварності) господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Відповідач посилається на постанову старшого слідчого від 04 грудня 2014 року, у якій зазначено, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000068 за фактом фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Білдінгстоун", ТОВ "Еско Трейн" створено з метою прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди реально діючому сектору економіки.

Стосовно вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Поряд з цим, в акті перевірки не зазначено доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку, що набрав законної сили, або ухвалення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами у кримінальній справі, у рамках якої відповідно до кримінально-процесуального закону призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

Оцінюючи взаємовідносини позивача із контрагентами судом враховується наявність укладених договорів на надання певних послуг, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю позивача, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів у підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, податкових накладних на оплату послуг, товарів, а також наявність факту поставки товару та реального подальшого використання послуг, товарів у господарській діяльності позивача та збільшення обсягів виробництва, продажу та наявність конкретного результату.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

1) взаємовідносини позивача із ТОВ "Айкон-АМД" здійснювалися відповідно до договору підряду №103 від 10 березня 2014 року, за умовами якого ТОВ "Айкон-АМД" (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 911604,00 грн., у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну;

2) взаємовідносини позивача із ТОВ "Інтерго-Плюс" здійснювалися згідно з договором підряду №3 від 03 березня 2014 року, за умовами якого ТОВ "Інтерго-Плюс" (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 5631584,52 грн., у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну;

3) взаємовідносини позивача із ТОВ "Будпромтех Плюс" здійснювалися відповідно до договору підряду №371 від 18 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ "Будпромтех Плюс" (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 10141245, грн., у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні;

4) взаємовідносини позивача із ТОВ "Білдінгстоун" здійснювалися згідно з договором підряду №150814 від 15 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ "Білдінгстоун" (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 9610968,00 грн., у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні;

5) взаємовідносини позивача із ТОВ "Еско Трейн" здійснювалися відповідно до договору підряду №150814 від 15 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ "Еско Трейн" (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 1964205,60 грн., у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що оригінали документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Білдінгстоун" та ТОВ "Еско Трейн" вилучені у ході проведених обшуків.

У судових засіданнях представники позивача пояснили, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Білдінгстоун" та ТОВ "Еско Трейн", укладені на виконання умов договорів, укладених між позивачем та Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А через представництво в Україні "Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А", а саме:

- договору №KHR/S/27-06/14 від 01 червня 2014 року, за умовами якого для забезпечення виробничих потреб Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А (замовника) позивач (виконавець) бере на себе зобов'язання надати на свій власний ризик послуги з виконання будівельних робіт, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги;

- контракту субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні від 01 березня 2012 року.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства також ґрунтуються на обставинах, виявлених у ході вчинення контролюючим органом дій, направлених на проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

З урахуванням вище викладеного суд зазначає наступне.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків, - достовірними.

Подання платником податків контролюючому органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем не зазначено те, яким чином та у який спосіб позивачем порушено норми ПК України.

Поряд з цим, у позивача наявні усі податкові накладні, виписані ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Білдінгстоун" та ТОВ "Еско Трейн".

В акті перевірки зазначено, що відповідачем перевірено такі податкові накладні, тобто факт їх наявності підтверджений відповідачем. Жодних зауважень до реквізитів податкових накладних, що могли б мати наслідком їх недійсність, відповідачем не зазначено.

Тобто, усі суми податкового кредиту позивача підтверджені належними чином оформленими податковими накладними.

Як також з'ясовано судом у ході розгляду справи, правовідносини між позивачем та його контрагентами не є безтоварними, договори укладалися з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Під час проведення перевірки позивача, результати якої оформлено актом перевірки, відповідачем не виявлено факту наявності вини позивача у можливих порушеннях вимог податкового та іншого законодавства.

Припущення відповідача щодо здійснення фінансово-господарських операцій, які не передбачали настання економічних наслідків, не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки нормами чинного законодавства закріплений принцип індивідуальності юридичної відповідальності, тобто кожен з учасників господарських відносин відповідає виключно за власні неправомірні дії або бездіяльність.

Підсумовуючи усе вище викладене, суд ще раз зазначає, що у ході судового розгляду справи представниками позивача надано суду копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення ним фінансово-господарської діяльності, а також господарських операцій за участю ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Айкон-АМД", ТОВ "Інтерго-Плюс", ТОВ "Білдінгстоун" та ТОВ "Еско Трейн".

Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим такі рішення підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов приватного підприємства "Техноізол" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 лютого 2015 року №0000832204, яким приватному підприємству "Техноізол" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 6464685,00 грн. (Шість мільйонів чотириста шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 лютого 2015 року №0000842204, яким приватному підприємству "Техноізол" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 202890,00 грн. (Двісті дві тисячі вісімсот дев'яносто гривень 00 копійок).

4. Присудити на користь приватного підприємства "Техноізол" (код ЄДРПОУ 31521061) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин