Постанова

від 03.11.2015 по справі 826/10347/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10347/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекціії в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Техноізол» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Техноізол» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 лютого 2015 року №0000832204, №0000842204.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Айкон-АМД», ТОВ «Інтерго-Плюс», ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн» за період із 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 05.01.2015 року №1/26-54-22-04-07/31521061 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Техноізол» (код за ЄДРПОУ 31521061) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Айкон-АМД» (код за ЄДРПОУ 38986248), ТОВ «Інтерго-Плюс» (код за ЄДРПОУ 39058426), ТОВ «Будпромтех Плюс» (код за ЄДРПОУ 39350248), ТОВ «Білдінгстоун» (код за ЄДРПОУ 39350227), ТОВ «Еско Трейн» (код за ЄДРПОУ 39207206) за період із 01.01.2014 року по 31.10.2014 року».

Згідно висновків акта перевірки, в ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, в сумі 4 309 790,00 грн, в тому числі за травень 2014 року у сумі 151 934,00 грн, за червень 2014 року у сумі 938 597,00 грн, за вересень 2014 року 3 219 259,00 грн; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, встановлено неможливість включення до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік суми в розмірі 23 549 673,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки Відповідачем 03 лютого 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000832204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4 309 790,00 грн за основним платежем та у розмірі 2 154 895,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000842204, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2014 року у розмірі 202 890,00 грн.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно пп. 14.1.36 . п. 14.1 . ст.14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно п.п.44.1, 44.6 ст.44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка полягає у тому, що правовим захистом користуються платники, які в повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання, повного і своєчасного перерахування до бюджету податків і зборів, а також дотримання необхідних умов реалізації права на податкову вигоду.

Особи, які недобросовісно виконують свої податкові обов'язки, не можуть мати тотожний обсяг прав, яким наділені добросовісні платники.

Про недобросовісність платника може свідчити ситуація, при якій за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створюються схеми незаконного ухилення від сплати податків, що може призвести до порушення публічних інтересів у сфері оподаткування та до порушення прав і свобод інших платників. А тому оцінка добросовісності платника передбачає аналіз здійснених ним господарських операцій, які повинні не лише формально відповідати законодавству, але й не суперечити загальній забороні зловживання правами платника.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2012 року між Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. через Представництво в Україні «Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.» (підрядник) та Позивачем (субпідрядник) укладено контракт субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні, контракт км 14+080-км 128+000.

За умовами вказаного контракту, підрядник передає у субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт, усуненню будь-яких виявлених дефектів та недоліків відповідно з Технічними Специфікаціями в об'ємах та видах робіт згідно з ВОР, згідно Проекта про ремонт автодороги М06 Київ-Чоп в Україні, контракт км 14+080-км 128+000.

Пунктом 13.1 визначено, що без попередньої письмової згоди підрядника, субпідрядник не має права давати в субпідряд третім особам роботи або частину робіт по даному контракту.

01 червня 2014 року між Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. та Позивачем укладено договір №KHR/S/27-06/14, за умовами якого для забезпечення виробничих потреб Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А (замовника) Позивач (виконавець) бере на себе зобов'язання надати на свій власний ризик послуги з виконання будівельних робіт, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні документи, які свідчать, що між Позивачем та ТОВ «Айкон-АМД», ТОВ «Інтерго-Плюс», ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн» були укладені господарські договори, а саме:

1) з ТОВ «Айкон-АМД» укладено договір підряду №103 від 10 березня 2014 року, за умовами якого ТОВ «Айкон-АМД» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 911 604,00 грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну;

2) з ТОВ «Інтерго-Плюс» укладено договір підряду №3 від 03 березня 2014 року, за умовами якого ТОВ «Інтерго-Плюс» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах Позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 5 631 584,52 грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну;

3) з ТОВ «Будпромтех Плюс» укладено договір підряду №371 від 18 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ «Будпромтех Плюс» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 10 141 245, грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні;

4) взаємовідносини Позивача з ТОВ «Білдінгстоун» здійснювалися згідно з договором підряду №150814 від 15 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ «Білдінгстоун» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 9 610 968,00 грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні;

5) з ТОВ «Еско Трейн» укладено договір підряду №150814 від 15 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ «Еско Трейн» (підрядник) бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 1 964 205,60 грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт.

На підставі вказаного договору оформлено договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

Слід звернути увагу, що у реквізитах договорів підряду №150814 від 15 серпня 2014 року, №371 від 18 серпня 2014 року та №150814 від 15 серпня 2014 року вказані рахунки підприємств, які згідно відомостей банківських установ, що надіслані для інформації податковому органу, відкриті після підписання зазначених договорів підряду.

Щодо предмету договору, то у вказаних договорах зазначено, що підрядник бере на себе зобов'язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об'єктах замовника.

У Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат зазначено, що вартість виконаних робіт по об'єкту: ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп, у тому числі будівельні роботи складають певну суму.

В Актах приймання виконаних будівельних робіт також зазначено найменування об'єкту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп».

Як зазначалось раніше, контрактом укладеним між Позивачем та Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. через Представництво в Україні «Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.» передбачено виконання робіт ПП «Техноізол» по ремонту автодороги Київ-Чоп.

Позивачем не заперечувалась та обставина, що ним безпосередньо виконувались роботи по ремонту автодороги.

Отже, за вказаними первинними документами неможливо встановити, які саме будівельні роботи, їх обсяг та на якому відрізку автодороги виконував Позивач, а які будівельні роботи, їх обсяг та на якому відрізку автодороги виконували його субпідрядники.

Позивачем на виконання вимог пункту 13.1 контракту, 03.03.2014 року відносно ТОВ «Айкон Амд», ТОВ «Інтегро Плюс» та 15.08.2014 року відносно ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн» отримано згоду Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А.» на залучення як субпідрядних організацій.

Слід звернути увагу на те, що вказані листи не зареєстровані, як вхідна кореспонденція на підприємстві Позивача.

Крім того, в порушення ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, зокрема, договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт щодо господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн» не містять назви посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що подані Позивачем ряд первинних документів складено відповідно вимог Наказу Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку будівництва».

Проте, вказаний наказ, згідно наказу Мінрегіонбуду від 20 січня 2014 року №16, втратив чинність.

Отже, контрагенти використані Позивачем з метою зменшення податкового навантаження зобов»язаннями за рахунок формування технічного податкового кредиту.

В матеріалах справи наявний вирок Солом»янського районного суду м.Києва від 12 вересня 2014 року у справі №1-кп/760/757/14, згідно якого затверджена угода від 22 серпня 2014 року щодо повного визнання особою своєї винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.205-1 КК України, в повному обсязі підозри та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.205-1 КК України, в обсязі підозри від 30.07.2014 року, висунутій йому у кримінальному провадженні за № 32014100090000131 у судовому провадженні;

сприяти викриттю кримінального правопорушення щодо осіб, які умисно подали документи ТОВ «Ф'ЮЧЕРС БІЛД» (код за ЄДРПОУ 38942483), ТОВ «ЮТЕКС ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39206679), ТОВ «ЛЕДА ТРЕЙД СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39207190), ТОВ «ЕСКО ТРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 39207206), ТОВ «ДЕРЕКС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39209088), ТОВ «ДЕОН СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39207185), ТОВ «ГЕЛДА СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39206580), ТОВ «БАРТ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39206511), ТОВ «АСЛА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39206574), ТОВ «ПАН МАРКЕІНГ» (код за ЄДРПОУ 38931597), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКРОН ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 39217937), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 39217921), ТОВ «НАДІЯ ГАРАНТ» (код за ЄДРПОУ 38937604) в яких містяться завідомо неправдиві відомості державному реєстратору;

сприяти викриттю злочинів щодо ухилення від сплати податків шляхом незаконного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за рахунок безтоварних операцій із зазначеними у підозрі підприємств ТОВ «Ф'ЮЧЕРС БІЛД» (код за ЄДРПОУ 38942483), ТОВ «ЮТЕКС ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39206679), ТОВ «ЛЕДА ТРЕЙД СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39207190), ТОВ «ЕСКО ТРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 39207206), ТОВ «ДЕРЕКС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39209088), ТОВ «ДЕОН СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39207185), ТОВ «ГЕЛДА СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 39206580), ТОВ «БАРТ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 39206511), ТОВ «АСЛА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 39206574), ТОВ «ПАН МАРКЕІНГ» (код за ЄДРПОУ 38931597), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКРОН ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 39217937), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 39217921), ТОВ «НАДІЯ ГАРАНТ» (код за ЄДРПОУ 38937604), вчинених службовими особами, зазначених у підозрі суб'єктів господарської діяльності.

Також, в матеріалах справи містяться протоколи допиту як свідків директорів ТОВ «Еско Трейн», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Будпромтех Плюс».

Так, цими свідками зазначено, що вони не мають ніякого відношення до вказаних товариств та не здійснювали і не мали на меті здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності, доручення щодо реєстрації підприємств особи іншим особам не давали, особисто на підприємстві директори ніколи не працювали та заробітну плату не отримували, де фактично знаходиться підприємство (документи фінансово-господарської діяльності, печатка, точна адреса місцезнаходження офісу, контактні телефони) вказаним особам не відомо, як і те, що вони є директорами вказаних господарюючих суб'єктів.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, оскільки у справі містяться відомості, що засновники та директори ТОВ «Еско Трейн», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Будпромтех Плюс» заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року №47, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 року за №226/16242.

Розділом ІІ Ліцензійних умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури передбачено, що суб'єктам господарської діяльності, які були створені у результаті реорганізації або створені цілеспрямовано для виконання робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури відповідних класів наслідків, право виконувати роботи по цих класах без попереднього досвіду може надаватись за умови виконання організаційних, кваліфікаційних та технологічних вимог для відповідного класу.

Господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за дотримання таких умов, зокрема, технологічних:

наявність техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів відповідно до технологічних вимог виконання робіт за умов дотримання вимог ДБН Г.1-5-96 «Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом і інвентарем»; виконання робіт здійснюється згідно з нормативно-технічними документами (ДБН, СНиП, ГОСТ, ДСТУ); дотримання вимог із забезпечення промислової безпеки та охорони праці.

Колегія суддів звертає увагу, що документи, які підтверджують дотримання ТОВ «Інтерго-Плюс», ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн» вищезазначених ліцензійних умов в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, подана податкова звітність зазначених контрагентів свідчить про відсутність працівників на підприємствах (перелічені у документах, що подавались до ДАБІ) та відсутність транспортних засобів, технічних інструментів (обладнання, устаткування, приладів та інструментів відповідно до технологічних вимог виконання робіт за умов дотримання ДБН Г.1-5-9).

Отже, вказані обставини свідчать про безпідставність отримання зазначеними контрагентами ліцензій на будівництво, у зв'язку з чим є неналежними доказами можливості виконання зазначених будівельних робіт.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, і що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що самі по собі не можуть слугувати підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди такі обставини: нещодавне (до моменту вчинення господарської операції) створення підприємства; взаємозалежність учасників операції; неритмічний характер господарських операцій; порушення податкового законодавства; здійснення господарської операцій не за місцезнаходженням платника; проведення транзитних платежів між учасниками взаємопов'язаних господарських операцій; використання посередників при здійснення господарських операцій; відсутність у постачальника об'єктивної можливості виконати операції в силу браку майна, основних фондів, трудового персоналу тощо.

Однак наведені обставини у сукупності та взаємозв'язку з іншими переліченими фактами можуть свідчити про отримання платником недобросовісної податкової вигоди.

Отже, доводи податкового органу про одержання платником необґрунтованої податкової вигоди повинні ґрунтуватися на сукупності доказів, які безспірно підтверджують наявність обставин щодо недобросовісності платника.

З врахуванням наведеного, суд не повинен обмежуватись перевіркою формальної відповідності поданих платником документів вимогам податкового законодавства, а має оцінити усі докази по справі у сукупності та взаємозв'язку з метою виключення суперечливості та невідповідності між ними.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року у справі № К/9991/64351/12, від 07 лютого 2015 року К/800/53610/14.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, у тому числі договори підряду, податкові накладні та інші документи, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, що свідчать про одержання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди за операціями з ТОВ «Айкон-АМД», ТОВ «Інтерго-Плюс», ТОВ «Будпромтех Плюс», ТОВ «Білдінгстоун», ТОВ «Еско Трейн», позаяк характер, порядок виконання і оформлення розглядуваних господарських операцій підтверджує їх фіктивність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000832204, №0000842204 та підстави для їх скасування відсутні.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекціії в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Приватному підприємству «Техноізол» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 06 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.