Постанова

від 15.05.2020 по справі 826/10347/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №826/10347/15

адміністративне провадження №К/9901/27592/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Техноізол на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (судді: Межевич М.В. (головуючий), Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі № 826/10347/15 за позовом Приватного підприємства Техноізол до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Техноізол (далі - позивач, ПП Техноізол ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 3 лютого 2015 року № 0000832204, № 0000842204.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 3 лютого 2015 року № 0000832204, № 0000842204 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства та які не підтвердженні жодними документами, а також помилкових висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 3 лютого 2015 року № 0000832204, яким ПП Техноізол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 6 464 685,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 3 лютого 2015 року № 0000842204, яким ПП Техноізол зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 202 890,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 3 лютого 2015 року № 0000832204, № 0000842204 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки судом встановлено, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із своїми контрагентами.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП Техноізол у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року задоволено апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ПП Техноізол відмовлено повністю. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не було підтверджено характер та зміст господарських операцій з контрагентами належними первинними документами, не доведено реальне здійснення господарських операцій та правомірність формування витрат для цілей визначення податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ Айкон-АМД , ТОВ Інтерго-Плюс , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ПП Техноізол подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року у справі № 826/10347/15.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Техноізол з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Айкон-АМД , ТОВ Інтерго-Плюс , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн за період з 1 січня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 05.01.2015 № 1/26-54-22-04-07/31521061, відповідно до висновків якого за позивачем встановлено порушення: пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в сумі 4 309 790,00 грн, в тому числі за травень 2014 року у сумі 151 934,00 грн, за червень 2014 року у сумі 938 597,00 грн, за вересень 2014 року 3 219 259,00 грн; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неможливість включення до складу витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування за 2014 рік суми в розмірі 23 549 673,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем 3 лютого 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000832204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 4 309 790,00 грн за основним платежем та у розмірі 2 154 895,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000842204, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2014 року у розмірі 202 890,00 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом під час проведення вказаної перевірки ПП Техноізол була встановлена відсутність реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ Айкон-АМД , ТОВ Інтерго-Плюс , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн , що істало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.03.2012 між Тодіні Конструціоні Дженералі С .п.А. через Представництво в Україні Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. (підрядник) та ПП Техноізол (субпідрядник) укладено контракт субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні. Згідно умов вказаного контракту, підрядник передає у субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов`язання по виконанню робіт, усуненню будь-яких виявлених дефектів та недоліків відповідно з Технічними Специфікаціями в об`ємах та видах робіт згідно з ВОР, згідно Проекту про ремонт автодороги М06 Київ-Чоп в Україні.

Пунктом 13.1 вказаного контракту визначено, що без попередньої письмової згоди підрядника, субпідрядник не має права давати в субпідряд третім особам роботи або частину робіт по даному контракту. На виконання вимог наведеного пункту, 03.03.2014 позивачем отримано згоду Представництва Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. на залучення як субпідрядних організацій, а саме: ТОВ Айкон Амд , ТОВ Інтегро Плюс , а 15.08.2014: ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн .

1 червня 2014 року між Тодіні Конструціоні Дженералі С.п.А. та ПП Техноізол укладено договір №KHR/S/27-06/14, за умовами якого для забезпечення виробничих потреб Тодіні Конструціоні Дженералі С. п.А (замовник) ПП Техноізол (виконавець) бере на себе зобов`язання надати на свій власний ризик послуги з виконання робіт по влаштуванню шумозахисних екранів та інших будівельно-монтажних робіт, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами, між позивачем та ТОВ Айкон-АМД , ТОВ Інтерго-Плюс , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн були укладені відповідні господарські договори.

ПП Техноізол з ТОВ Айкон-АМД було укладено договір підряду № 103 від 10 березня 2014 року, за умовами якого ТОВ Айкон-АМД (підрядник) бере на себе зобов`язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об`єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 911 604,00 грн (у тому числі ПДВ). На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, технічне завдання.

ПП Техноізол 3 березня 2014 року укладено з ТОВ Інтерго-Плюс договір підряду № 3, за умовами якого ТОВ Інтерго-Плюс (підрядник) бере на себе зобов`язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об`єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 5 631 584,52 грн, у тому числі ПДВ, та складається з сум різних видів робіт. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до суду договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, технічне завдання.

18 серпня 2014 року між ПП Техноізол та ТОВ Будпромтех Плюс укладено договір підряду № 371, за умовами якого ТОВ Будпромтех Плюс (підрядник) бере на себе зобов`язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об`єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 10 141 245,00 грн (у тому числі ПДВ), та складається з сум різних видів робіт. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до суду договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, технічне завдання.

15 серпня 2014 року ПП Техноізол укладено з ТОВ Білдінгстоун договір підряду № 150814, за умовами якого ТОВ Білдінгстоун (підрядник) бере на себе зобов`язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об`єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 9 610 968,00 грн (у тому числі ПДВ) та складається з сум різних видів робіт. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до суду договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, технічне завдання.

ПП Техноізол та ТОВ Еско Трейн було укладено договір підряду № 150814 від 15 серпня 2014 року, за умовами якого ТОВ Еско Трейн (підрядник) бере на себе зобов`язання виконувати комплекси робіт з будівництва, монтажу, ремонту на об`єктах позивача (замовника). Загальна вартість робіт складає 1 964 205,60 грн (у тому числі ПДВ) та складається з сум різних видів робіт. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до суду договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, технічне завдання.

На підтвердження оплати послуг за вказаними договорами надано відповідні банківські виписки.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що в порушення вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи, зокрема, договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн не містять назви посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (зокрема, відсутнє ім`я такої особи). Крім того, подані позивачем ряд первинних документів складено відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554 Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку будівництва , однак, вказаний наказ, згідно наказу Мінрегіонбуду від 20 січня 2014 року № 16, втратив чинність.

Також суд апеляційної інстанції на посилання позивача, що вказані контрагенти виконували роботи за допомогою будівельної техніки та матеріалів ПП Техноізол (на підтвердження наявності у ПП Техноізол власної будівельної техніки позивачем надано копії відповідних договорів та оборотно-сальдової відомості), обґрунтовано зазначив, що у зв`язку з цим виникають об`єктивні сумніви щодо економічної доцільності (наявності ділової мети) залучення позивачем до виконання робіт підрядних організацій за наявності власних технічних та матеріальних можливостей виконати такі роботи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколів допиту свідків: ОСОБА_4 - директор, засновник та головний бухгалтер ТОВ Білдінгстоун , від імені якого підписано договір та первинні документи; ОСОБА_6 - директор, засновник та головний бухгалтер ТОВ Еско Трейн , від імені якого підписано договір та первинні документи; ОСОБА_7 - директор ТОВ Будпромтех Плюс від імені якого підписано договір та первинні документи, вказані особи зазначили, що відношення до діяльності зазначених підприємств не мають, жодні договори та первинні документи не підписували, а підприємства створили за грошову винагороду без мети ведення підприємницької діяльності. Крім того, в матеріалах справи також наявна копія ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 06.02.2015 у справі № 760/2516/15-к, з якої судом встановлено, що допитана в ході досудового слідства засновник та директор ТОВ Айком-АМД (код ЄДРПОУ 38986248) ОСОБА_8 не має відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства. При цьому, договір та всі первинні документи підписані не від імені ОСОБА_8, а від імені ОСОБА_10, як директора ТОВ Айком-АМД . Жодної інформації про те, що саме ОСОБА_10 у спірний період була директором ТОВ Айком-АМД або мала відповідну довіреність, матеріали справи не містять, а позивачем надано не було. Згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.09.2015 № 40-402-14/8712, інформація щодо видачі ліцензій на господарську діяльність, пов`язану зі створенням об`єктів архітектури ТОВ Айком-АМД відсутня, будь-яких даних, що ТОВ Айком-АМД мало дозвільний документ на провадження відповідної діяльності судам першої та апеляційної інстанції надано не було.

На виконання судових запитів апеляційного суду, Солом`янським районним судом було надано до суду належним чином завірені копії вироків Солом`янського районного суду міста Києва від 11.09.2014 у справі № 760/18396/16-к (пров. № 1кп/760/757/14), від 12.09.2014 у справі № 760/18394/16-к (пров. № 1кп/760/757/14), якими визнано винними директора та засновника ТОВ Еско Трейн ОСОБА_11, засновника ТОВ Еско Трейн ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Встановлено, що вказані особи, дійсно, не підписували договір та первинні документи, що досліджуються у даній справі, участь у діяльності ТОВ Еско Трейн та наявність мети на його створення вказані особи заперечили, що свідчить про створення вказаного підприємства без мети здійснення господарської діяльності.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що у матеріалах справи відсутня проектна документація, у межах якої повинні бути виконані роботи контрагентами позивача, тоді як належних підстав ненадання вказаних доказів позивачем не зазначено. Також позивачем не надано доказів на підтвердження реального надання вказаних робіт, зокрема, витягів з журналів відвідувань, листування з контрагентами, не конкретизовано будь-яких засобів передачі інформації та матеріалів, необхідних для надання послуг та виконання робіт.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зазначає щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки такі підтверджені належно оформленими первинними документами відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а також вказує, що ПП Техноізол не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, наявності або відсутності у них майна, основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення відповідної діяльності та досягнення результату обумовленого економічною метою, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

11.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

11.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

11.6. Пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

12. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

12.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

18. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

23. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, запереченнях на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

24. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання/отримання послуг, виконання робіт, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням вимог статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами даної справи) щодо оцінки доказів, та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, тоді як контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 3 лютого 2015 року № 0000832204, № 0000842204 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції документи (договори, оборотно-сальдової відомості, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, технічне завдання), які на його думку є достатніми для підтвердження фактичного вчинення господарських операцій з контрагентами, однак судом апеляційної інстанції встановлено, що такі не відображають реального змісту господарських операцій, не підписані уповноваженими особами та складені з порушенням встановлених Податковим кодексом України та Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вимог до первинних документів, відсутності у контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати укладені з ПП Техноізол договори (що обумовлено відсутністю відповідних дозвільних документів, основних фондів та іншими обставинами). Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що в порушення вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи, зокрема, договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Білдінгстоун , ТОВ Еско Трейн не містять назви посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Виконання вказаними контрагентами позивача робіт за допомогою будівельної техніки та матеріалів ПП Техноізол також ставить під сумнів наявність економічної доцільності (наявность ділової мети) залучення позивачем до виконання робіт підрядних організацій за наявності власних технічних та матеріальних можливостей виконати такі роботи.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи були підписані невстановленими особами, а також особами без наявності належних повноважень на такі дії. На виконання судових запитів апеляційного суду, Солом`янським районним судом міста Києва було надано до суду належним чином завірені копії вироків Солом`янського районного суду міста Києва від 11.09.2014 у справі № 760/18396/16-к (пров. № 1кп/760/757/14), від 12.09.2014 у справі № 760/18394/16-к (пров. № 1кп/760/757/14), якими визнано винними директора та засновника ТОВ Еско Трейн ОСОБА_11, засновника ТОВ Еско Трейн ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Встановлено, що вказані особи, дійсно, не підписували договір та первинні документи, що досліджуються у даній справі, участь у діяльності ТОВ Еско Трейн та наявність мети на його створення вказані особи заперечили, що свідчить про створення вказаного підприємства без мети здійснення господарської діяльності. З наданих Солом`янським районним судом міста Києва копій вироків встановлено, що невстановлені слідством особи, набули можливості здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені формально призначеного засновника та директора та, як наслідок, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколів допиту свідків: ОСОБА_4 (директор, засновник та головний бухгалтер ТОВ Білдінгстоун , від імені якого підписано договір та первинні документи), ОСОБА_6 (директор, засновник та головний бухгалтер ТОВ Еско Трейн , від імені якого підписано договір та первинні документи), ОСОБА_7 (директор ТОВ Будпромтех Плюс , від імені якого підписано договір та первинні документи), вказані особи зазначили, що відношення до діяльності вказаних підприємств не мають, жодні договори та первинні документи не підписували, а підприємства створили за грошову винагороду без мети ведення підприємницької діяльності. Крім того, в матеріалах справи також наявна копія ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 06.02.2015 у справі № 760/2516/15-к, з якої встановлено, що допитана в ході досудового слідства засновник та директор ТОВ Айком-АМД (код ЄДРПОУ 38986248) ОСОБА_8 не має відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства. При цьому, договір та всі первинні документи підписані не від імені ОСОБА_8, а від імені ОСОБА_10 , як директора ТОВ Айком-АМД . Жодної інформації про те, що саме ОСОБА_10 у спірний період була директором ТОВ Айком-АМД або мала відповідну довіреність, матеріали справи не містять, а позивачем надано не було, а згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.09.2015 № 40-402-14/8712, інформація щодо видачі ліцензій на господарську діяльність, пов`язану зі створенням об`єктів архітектури ТОВ Айком-АМД відсутня. Будь-яких даних та доказів, що ТОВ Айком-АМД мало дозвільний документ на провадження відповідної діяльності судам першої та апеляційної інстанції надано не було.

25. Колегія суддів вважає, виходячи із системного аналізу вказаних положень податкового законодавства, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання відповідних послуг/виконаних робіт, а надані позивачем первинні документи складені всупереч положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та не відображають реального змісту господарських операцій, наявності вироків Солом`янського районного суду міста Києва від 11.09.2014 у справі № 760/18396/16-к (пров. №1кп/760/757/14), від 12.09.2014 у справі №760/18394/16-к (пров. №1кп/760/757/14), ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 06.02.2015 у справі №760/2516/15-к, протоколів допитів, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав у контролюючого органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 3 лютого 2015 року № 0000832204, № 0000842204.

26. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові, у запереченнях на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства Техноізол на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої РозділуПерехідних положен Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Техноізол залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі № 826/10347/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду