Ухвала

від 20.06.2011 по справі 5/35-2а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 р. Справа № 38535/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» на постанову господарського суду Волинської обл. від 21.05.2009р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.04.2007р. позивач ОСОБА_2 підприємство /ПП/ «Торговий дім «Укр-Петроль» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ щодо винесення податкових повідомлень-рішень №№ 0000731701/1, 000592399/1, 0000562399/1, 000572399/1 від 03.04.2007р.; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №№ 0000731701/1, 000592399/1, 0000562399/1, 000572399/1 від 03.04.2007р. (Т.1, а.с.2-15).

Ухвалою суду від 25.05.2007р. роз'єднані позовні вимоги та виділені в самостійне провадження вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000731701/1 від 03.04.2007р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників (Т.2, а.с.2).

Постановою господарського суду Волинської обл. від 21.05.2009р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.122-123).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПП «Торговий дім «Укр-Петроль», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.125-138).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що складений акт перевірки не являється належною підставою для прийняття рішення про визначення податкового зобов'язання; з приводу розглядуваних порушень відповідачем не витребовувалися жодні пояснення в посадових осіб підприємства; також підзвітна особа, отримавши кошти в одному структурному (відокремленому) підрозділі, мала можливість їх здати в іншому підрозділі із отриманням відповідного касового ордеру; вказані операції відображені в касовій книзі підприємства.

Окрім цього, під час розгляду справи не враховано рішення господарського суду Волинської обл. від 21.06.2007р. по справі № 5/66-2а, залишене без змін судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 25.12.2006р.-12.02.2007р. ревізорами ОСОБА_1 ОДПІ проведена виїзна планова перевірка ПП «Торговий дім «Укр-Петроль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено ОСОБА_3 перевірки № 01951 від 19.02.2007р. (Т.1, а.с.17-48).

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.3.4 ст.3, п.7.1 ст.7, пп.9.10.1, 9.10.2, 9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено заниження податку з доходів з фізичних осіб протягом 2005-2006 років на суму 18379 грн.

На підставі наведеного ОСОБА_3 перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000731701/0/5342/10/23-1 від 26.02.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 88693 грн., з яких 18379 грн. за основним платежем та 70314 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.50).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань рішенням ОСОБА_1 ОДПІ № 7709/10/25-06 від 28.03.2009р. частково скасовано нарахування податкового зобов'язання з наведеного податку - на суму 26706 грн. 21 коп., в тому числі 7448 грн. 18 коп. за основним платежем та 19258 грн. 03 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, через допущені помилки при розрахунку правильності обчислення суми податку з доходів фізичних осіб (Т.2, а.с.113-116).

У зв'язку з наведеним відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000731701/1 від 03.04.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 61986 грн. 79 коп., з яких 10930 грн. 82 коп. за основним платежем та 51055 грн. 97 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.2, а.с.72).

Згідно складеного ОСОБА_3 перевірки слідує, що в порушення вищевикладених вимог Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» позивачем не було включено до оподаткованого доходу працівників суми, видані під звіт на господарські потреби, та не відзвітовані у встановлений законодавством термін.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., складовими частинами акта перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які можуть стосуватися окремого чи декількох питання плану перевірки.

В матеріалах справи наявна довідка від 12.02.2007р. до акту планової документальної перевірки № 01951 від 19.02.2007р., складена інспектором Луцької ОДПІ, яка стосується, зокрема, правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ПП «Торговий дім «Укр-Петроль»; із вказаною довідкою ознайомлена головний бухгалтер підприємства із відміткою про незгоду із її висновками (Т.2, а.с.9-18).

У частині доводів щодо непідписання акту перевірки посадовими особами, які проводили перевірку, колегія суддів враховує, що останні (державні податкові інспектори Джус М.В. та Стрій О.В.) на час підписання акту перевірки перебували у службовому відрядженні згідно наказу ДПА у Волинській обл. № 27-к від 16.02.2007р. (Т.2, а.с.19-22).

Таким чином, доводи апелянта про недотримання вимог чинного законодавства при оформленні акта перевірки не відповідають дійсності, через що колегією суддів відхиляються.

Додатково колегія суддів відзначає, що проведення перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. У свою чергу нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

З урахуванням наведеного слідує, що способом захисту платника податків в разі неправомірного проведення перевірки є оскарження наказу на проведення такої та визнання протиправними дій посадових осіб відповідача, які допущені під час проведення перевірки.

У частині виявленого порушення суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно матеріалів перевірки позивачем видано з каси підприємства кошти під звіт громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не здано в касу у встановлений законодавством граничний термін, що підтверджено розрахунком дотримання підзвітними особами ПП «Торговий дім «Укр-Петроль» звітування щодо несвоєчасного звітування та раніше виданих під звіт сум.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено строки звітування за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій та установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернутих у встановлені строки.

Зокрема, відповідно до пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 цього Закону звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Згідно з пп.9.10.3. п.9.10 ст.9 цього Закону якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого пп.9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою пп.9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими пп.9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Відповідно до п.3.4 ст.3 вказаного Закону при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (1,1494). У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Відповідно пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р., видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Приписами пп.9.10.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Згідно з пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Оцінюючі в сукупності вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому не можуть бути прийняті до уваги надані позивачем прибуткові касові ордери, оскільки такі під час проведення перевірки були відсутніми; позивачем не наведено поважних причин їх непредставлення впродовж перевірки.

Стосовно неврахування під час розгляду наведеного спору постанови господарського суду Волинської обл. від 21.06.2007р. по справі № 5/66-2а, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, колегія суддів враховує, що останні не мають відношення до розглядуваної справи та вищенаведених висновків не спростовують.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Укр-Петроль» на постанову господарського суду Волинської обл. від 21.05.2009р. в адміністративній справі № 05/35-2А/5004 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_8