Ухвала

від 14.03.2011 по справі 2а-203/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Справа № 30286/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Коваля Р.Й.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 27.04.2009р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування і виплату грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.01.2009р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на її користь недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 13825 грн. 04 коп. за періоди квітень-грудень 2007 року та січень-жовтень 2008 року; судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-5).

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 27.04.2009р. заявлений позов задоволено частково, визнано дії відповідача ОСОБА_1 відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо донарахування, призначення і виплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірах, визначених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме - у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років; стягнуто з відповідача на користь позивача 11821 грн. 22 коп. невиплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 01.11.2008р. (а.с.31-32).

У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.34-38).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків; нормами Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на їх одержання, при цьому КМ України затверджений механізм надання, порядок та джерела виплати по кожній категорії громадян у межах коштів, передбачених вищевказаним Законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. не був визнаний неконституційним п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», через що вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити суму спірної допомоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.

Також під час розгляду справи судом не залучено до судового розгляду належних відповідачів і не враховано пропуск позивачем строку звернення до суду із розглядуваним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх ОСОБА_3, 21.09.2006р.н. та ОСОБА_4; належить до застрахованих осіб, з квітня 2007 року перебувала у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, знаходиться на обліку в ОСОБА_1 відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (а.с.5-8, 24).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача протягом 09.07.2007р.-01.11.2008р. у повному обсязі допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, через що суб'єкта владних повноважень слід зобов'язати нарахувати і виплатити суму цієї допомоги за вказаний період із врахуванням розміру, визначеного ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Звідси, позивач має право відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради позивачу протягом 2007-2008 років спірна допомога виплачувалася в розмірі, передбаченому Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (а.с.10).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007р. (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р., якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Враховуючи наведені положення, керуючись ч.4 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає, що постанова КМ України № 13 від 11.01.2007р. «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому в разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно.

Разом з тим, позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), останньою під час розгляду справи не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України (а.с.14-18), колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги за період 09.07.2007р.-31.12.2007р. включно задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення до суду.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р. (із змінами, внесеними постановою КМ України № 57 від 22.02.2008р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. - 50 відсоткам, з 01.01.2009р. - 75 відсоткам, з 01.01.2010р. - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. не був визнаний неконституційним п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», через що вимоги позивача про стягнення спірної допомоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.

Звідси, відповідачем правомірно виплачена протягом 2008 року позивачу спірна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який визначений із врахуванням вимог п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2, які стосуються нарахування та виплат їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік включно.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача спірних сум на користь позивача, оскільки саме орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.

За наведених обставин заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити.

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 27.04.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування і виплату грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

ОСОБА_5