Ухвала

від 08.02.2011 по справі 2а-203/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р. Справа № 45138/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.,

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманих коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги на оздоровлення.

Позивач посилався на те, що вона є особою, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до 1 категорії та їй встановлено 2 групу інвалідності. В порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, дана допомога в 2005-2008 р.р. виплачувалась не у повному розмірі. Просила стягнути з відповдача на його користь недоплачені суми грошової допомги на оздоровлення за 2005-2008 роки.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА щодо відмови ОСОБА_2 в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки у розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанову суду оскаржило управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Апелянт звертає увагу на те, що стягнення коштів управління є неможливим, оскільки у разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомога на оздоровлення потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має другу групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Щодо стягнення допомоги на оздоровлення за 2005 рік, то розмір виплати такої допомоги не обмежувалась Законом України «Про Державний бюджет на 2005 рік».

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» дію абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що даний закон неконституційним у встановленому порядку не визнавався, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки про стягнення одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік.

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію абзацу третього частини першої та дію абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 5 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 48 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» в частині виплати допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Що стосується стягнення допомоги на оздоровлення за 2008 рік, то судом першої інстанції також правомірно задоволені такі вимоги, оскільки, згідно п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 ст. 48 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо не застосування строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Так як відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції наполягав на застосуванні строків звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) та відмови у задоволенні позовних вимог позивача за період до 26.03.2008 року.

Таким чином, позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі, встановленому ст.48 Закону в редакції, яка діяла до 28.12.2007р.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Кечко проти УкраїниВ» ).

З наведеного випливає, що захист прав, свобод та інтересів є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, є безпідставним.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА задоволити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 року по справі № 2а-203/09/0912 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомога на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції чинній до 28.12.2007 року за 2008 рік.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Рогатинської РДА провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній до 28.12.2007 року за 2008 рік, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді : І. Олендер

ОСОБА_3