ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 р. Справа № 57371/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів -Яворського І.О., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2009 року у справі № 2-а-203/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1-Я. С. звернувся 16.03.2009р. до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» за період з 01.01.2006р. до 01.01.2009р., а також зобов'язати здійснювати виплату перерахованої пенсії в подальшому.
Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області здійснити виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії позивачу, встановлену йому як дитині війни, в період з 09.07.2007р. до 01.01.2008р., та з 22.05.2008р. до 01.01.2009р., визначивши це підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка діяла у вказаних періодах. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. - часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Поряд з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, застосувавши до спірних правовідносин положення статті 87 Закону України «про пенсійне забезпечення».
Однак, при цьому, судом не враховано положення Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.16 Прикінцевих положень якого, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші, ніж статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.
В свою чергу, статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачеві як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону також не поширюються.
Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, а тому до спірних правовідносин слід застосувати положення статті 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), якими передбачено річний строк звернення до суду.
Крім того, позивач заявляв позовну вимогу про зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати його надалі підвищення до пенсії як дитині війни при нарахуванні пенсії.
Щодо зазначеної позовної вимоги колегія суддів дійшла наступного висновку.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату перерахованої пенсії у подальшому, оскільки така не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним, а тому таке право відповідно до частини 1 статті 2 КАС України судовому захисту не підлягає.
Оскільки позивач звернувся до суду 16.03.2009р., то строк звернення до суду за 2007 рік ним пропущено, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах річного строку з 22.05.2008 р. - часу ухвалення рішення Конституційним Судом України до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області задоволити частково.
Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2009 року у справі № 2-а-203/09 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ: І.О. ЯВОРСЬКИЙ
ОСОБА_3
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2011 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49437889 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Дякович В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні