Ухвала

від 24.11.2014 по справі 9/56/5022-1355/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"24" листопада 2014 р.Справа № 9/56/5022-1355/2011 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

Суддя Гевко В.Л. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у справі №9/56/5022-1355/2011:

за позовом ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, 46012

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001

про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД вартості частки майна ОСОБА_2 пропорційної частці позивача у статутному фонді станом на момент виходу позивача із ТОВ "Вікторія" ЛТД в розмірі 32,55%, що у грошовому виразі становить 307 363,14 грн.

За участі представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача (скаржника): ОСОБА_3 - НОМЕР_1 від 22.06.1996р.

органу ДВС: ОСОБА_4 - посвідчення № 1007 від 15.04.2014р.

Суть справи: в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа за позовом ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м. Тернопіль, 46012 до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, 46001 про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД вартості частки майна ОСОБА_2 пропорційної частці позивача у статутному фонді станом на момент виходу позивача із ТОВ "Вікторія" ЛТД в розмірі 32,55%, що у грошовому виразі становить 307 363,14 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р. позов задоволено частково. Вирішено:

- Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, 46001 (ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_1, 46012, вул. Монастириського, 42/20, м. Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) 217 075 (двісті сімнадцять тисяч сімдесять п'ять) грн. 95 коп. вартості частки майна товариства пропорційної частці позивача у розмірі 32,55%. у статутному фонді ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД станом на момент виходу позивача із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД.

- В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

- Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 (ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) 133 (сто тридцять три) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001(ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) - 6763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 60 коп. витрат за проведення експертизи.

22.07.2014р. на виконання Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р., видано накази.

15 вересня 2014 р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, 46001 звернулося із скаргою від 13.09.2014р. №б/н (вх. №16597 від 15.09.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, в якій, зокрема, просить: 1.визнати неправомірними (незаконними) дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції по вчиненню виконавчих дій, викладених у Вимозі від 04.09.2014р. №19/27612-07 про звільнення приміщення по вул. Сагайдачного,2 м. Тернопіль для передачі відповідальному зберігачу і можливого опечатання. 2. зупинити виконання зведеного виконавчого провадження ЗВК №44349107 до закінчення розгляду скарги на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, про що постановити ухвалу.

Суд ухвалою від 15.09.2014р. прийняв до розгляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у справі №9/56/5022-1355/2011 та призначив судове засідання по розгляду скарги 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.), на 22 вересня 2014 р. о 15 год. 00 хв., а також, розгляд скарги відкладався на 07.10.2014р. на 15 год. 00 хв., на 21.10.2014р. о 16 год. 00 хв., на 11.11.2014р. на 14 год. 40 хв., на 17.11.2014р. на 15 год. 20 хв. та на 24.11.2014р. на 14 год. 40 хв.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення виконання зведеного виконавчого провадження ЗВК №44349107 до закінчення розгляду скарги на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції суд відмовив у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю.

07.10.2014р. б/н (вх. № 17880 від 07.10.2014р.) скаржником подано доповнення до скарги, яке було прийнято судом до розгляду як таке, що подано в порядку ст. 22 ГПК України та беручи до уваги зміст п. 9.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" згідно якого у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Суд згідно ухвали від 17.11.2014р. за клопотанням представника скаржника про продовження строку розгляду скарги на п'ятнадцять днів для надання можливості надати суду нові докази, а також те, що вирішення даної скарги у більш тривалий строк буде сприяти об'єктивному, повному та всебічному з'ясуванню обставин, продовжував строк вирішення скарги по даній справі, у відповідності до вимог частини 3 статті 69 ГПК України.

Скаржник (відповідач у справі) участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечив, твердження викладені у скарзі від 13.09.2014р. б/н (вх. №16597 від 15.09.2014р.) з урахуванням доповнення до неї від 07.10.2014р. б/н (вх. № 17880 від 07.10.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції підтримав повною мірою, просить суд задоволити такі.

Представник ДВС в судове засідання прибув, підтримав надане заперечення на скаргу №44922/06-34 від 24.11.14р. (вх.№21610 від 24.11.14р.) в якій просить у задоволенні даної скарги відмовити в повному обсязі.

Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, письмових пояснень, клопотань не надав, хоча про час і місце слухання скарги повідомлявся належним чином, в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, заслухавши доводи представника відповідача (скаржника), та заперечення представника органу ДВС, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.) з урахуванням доповнення до неї від 07.10.2014р. б/н (вх. № 17880 від 07.10.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції підлягає до часткового задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 (ідент. код 14036326) 217 075 грн. 95 коп. вартості частки майна товариства пропорційної частці позивача у розмірі 32,55%. у статутному фонді ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД станом на момент виходу позивача із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, 133 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6763 грн. 60 коп. витрат за проведення експертизи в користь позивача ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2). 22.07.2014р. на виконання Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р., видано накази.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.

Скаржник відповідно до змісту скарги від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.), зазначає, що до видачі наказів на примусове виконання рішення суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД 21.07.2014р. перерахувало ОСОБА_1 поштовим переказом в рахунок погашення боргу 20 057,71 грн. Про перерахування даних коштів Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повідомлено листом від 13.08.2014р. Також на виконання наказів суду товариство перерахувало ОСОБА_1 на рахунок вказаний Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 28.08.2014р. - 5000,00 грн. та 08.09.2014р. - 69 150,84 грн.

Незважаючи на частину погашеного боргу, виконавча служба без врахування погашеної частини боргу до видачі наказів суду і добровільної сплати частини боргу після відкриття виконавчих проваджень, не стягнувши кошти з арештованого рахунку боржника, направила вимогу за №19/27612-07 про призначення на 10.09.2014р. проведення виконавчих дій в приміщенні по вул. Сагайдачного, 2 м. Тернопіль яке належить ТОВ "Вікторія" ЛТД, з вимогою звільнити його від орендарів, оскільки воно буде передаватись відповідальному зберігачу та при потребі опечатано.

При цьому представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції надав письмово обґрунтоване заперечення на скаргу на дії Першого ВДВС ТМУЮ № 33645 від 07.10.2014р. (вх. №17942 від 07.10.2014р.), в якому зазначає, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження добровільний строк виконання рішення суду закінчився 10.08.2014р., а тому вважає, що вчинені виконавчою службою заходи є цілком доцільними та такими, що проводилися у відповідності до норм та вимог ЗУ "Про виконавче провадження".

В свою чергу, зазначає, що боржник в добровільний строк не подав підтверджуючі документи, щодо часткового погашення боргу та проігнорував положення ч.6 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" своєю поведінкою, 11.08.2014р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору на повну суму, яку направлено боржнику до виконання. На адресу ПВДВС ТМУЮ 13.08.2014р. надійшла заява боржника з квитанцією про часткове погашення боргу в сумі 20 057,71 грн., однак постанова про стягнення виконавчого збору станом на 13.08.2014р. вже була винесена.

11.08.2014р. державним виконавцем розпочато примусове виконання даного рішення суду та відповідно до ст.57 Закону винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.08.2014р.

11.08.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в якій зазначено суму боргу на яку накладається арешт на кошти відповідно до рішення суду, суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій та надіслано боржнику ТОВ "Вікторія" ЛТД за адресою зазначеною у виконавчому документі.

11.08.2014р. державним виконавцем винесено постанову про обє'днання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №44349107.

13.08.2014р. на адресу Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції надійшла заява боржника з квитанцією в якій він стверджує, що ним частково погашено заборгованість.

На підставі зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Згідно ч. 1 -5,6,7 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником , а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний:

- утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

- надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

- своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;

- письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Серед інших прав Законом визначено також право боржника самостійно виконати рішення суду до його примусового виконання при цьому реалізація такого права безпосередньо пов'язане із належним виконанням державним виконавцем обов'язку щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження. Зокрема, таке випливає із змісту статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ч.2,5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, як вбачається із поданих скаржником доказів на момент відкриття виконавчого провадження 04.09.2014р. боржником уже було виконано частково самостійно рішення суду у розмірі 20 057 грн. 71 коп. а саме перераховано поштовим переказом в рахунок погашення боргу перед позивачем ОСОБА_1, згідно платіжного доручення: №25 від 21.07.2014р. суму 20 057 грн.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню , або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Із змісту п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" відповідно до статей 45, 46 Закону N 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово . Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим.

Враховуючи наведене, а також те, що на момент порушення виконавчого провадження боржником уже було погашено самостійно частину заборгованості, до примусового стягнення у виконавчому провадженні підлягала сума менша ніж та на яку ДВС розпочато примусове виконання а саме менша на суму 20057грн. 71 коп.

Відповідно, суд приходить до висновку, що і виконавчий збір у розмірі 2005,77грн. нарахований ДВС у розмірі 10% від суми 20057грн. 71 коп. стягнутої за рішенням суду, обрахований ДВС у даному виконавчому провадженні з порушенням правил його стягнення визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Так, виконавчий збір, на думку суду, не може стягуватись із тієї суми, яка сплачена добровільно боржником ще до початку виконавчого провадження. А в силу ст. 27 Закону державний виконавець після того як йому стало відомо про таку сплату повинен був закінчити виконавче провадження в цій частині та не стягувати виконавчого збору та виконавчих витрат з такої суми.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника ДВС ним і на даний час продовжується здійснюватись виконавче провадження щодо стягнення вказаної суми виконавчого збору, що не є достатньо обґрунтованим, на думку суду.

При цьому суд критично оцінює заперечення представника ДВС, що обов'язок письмово повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником покладено згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» на сторони, проте такий боржником не був дотриманий і орган ДВС не було своєчасно повідомлено про самостійне виконання рішення боржником.

Зокрема, суд має за необхідне зазначити, що такий обов'язок повідомлення встановлено щодо обох сторін, а не тільки боржника.

При цьому для того щоб сторони мали можливість виконати свій обов'язок щодо повідомлення державного виконавця про сплату боржником суми боргу необхідно як мінімум наявність на такий момент виконавчого провадження та державного виконавця. В даному ж випадку на момент відкриття виконавчого провадження сума боргу була сплачена частково, ще до порушення виконавчого провадження.

Слід також зазначити, що сума виконавчого збору розраховується з суми невиконаного добровільно грошового зобов'язання та стягнутого цієї суми примусово, а не за несвоєчасне повідомлення боржником державного виконавця про сплату ним частини боргу.

Тут, також, треба зауважити, що вказану спірну суму не можливо вважати такою, яка стягнута примусово виконавцем так як ним не вчинено таких дій в силу того, що дана сума була добровільно сплачена боржником ще до початку виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим та безпідставним нарахування до стягнення Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції частини суми виконавчого збору у розмірі 2 005,77 грн.

Із змісту п. 9.13. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищезазначене, здійснивши аналіз норм Законом України «Про виконавче провадження» та оцінивши матеріали справи, дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції при здійсненні зведеного виконавчого провадження №44349107, суд вважає, що наявні підстави для визнання необґрунтованим стягнення з ТОВ "Вікторія" ЛТД 2 005,77 грн. як частини виконавчого збору за проведення виконавчих дій. У зв'язку з чим скарга ТОВ "Вікторія" ЛТД підлягає до часткового задоволення в частині визнання безпідставним стягнення з ТОВ "Вікторія" ЛТД 2 005,77 грн. виконавчого збору. Та суд має за необхідне зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зменшити нараховану до стягнення суму виконавчого збору у зведеному виконавчому провадженні № 44349107 від 11.08.2014р. на 2 005,77 грн.

В іншій частині, суд у задоволенні скарги відмовляє у зв'язку з тим, що як вбачається із поданих доказів представник ДВС вчиняв виконавчі дії, у відповідності із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.5. ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Так як боржником не спростовано, що рішення суду не було виконаним ним в повній мірі добровільно, а також те, що він як юридична особа не здійснює реалізації продовольчих товарів чи інших товарів, які мають властивість до швидкого псування, то дії по проведенні опису майна боржника і накладення на нього арешту із сторони державної виконавчої служби були обґрунтовані, як і вимоги державної виконавчої служби про опечатування приміщення.

Щодо безперешкодного входження до приміщень, що належать боржнику, то у п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачено, що державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, виходячи із вищенаведеного дані вимоги державного виконавця є цілком обґрунтовані та законні.

Одночасно, слід зазначити, що перебування керівника на лікарняному не входить до підстав передбаченими ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Також, в Законі не передбачено про зміну способу та порядку виконання рішення суду при звернені стягнення на майно боржника.

При цьому із змісту ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно , за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 32 Закону звернення стягнення на майно боржника є одним із заходів примусового виконання рішення суду, які застосовуються після закінчення добровільного строку.

Отже, суд вважає, що вчинені виконавчі дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції за виключенням стягнення 2 005,77 грн. виконавчого збору є достатньо обґрунтованими та такими, що здійснено за приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження» господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Cкаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.) з урахуванням доповнення до неї від 07.10.2014р. б/н (вх. № 17880 від 07.10.2014р.) на дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у справі №9/56/5022-1355/2011 за позовом ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м. Тернопіль, 46012 до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, 46001 про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД вартості частки майна ОСОБА_2 пропорційної частці позивача у статутному фонді станом на момент виходу позивача із ТОВ "Вікторія" ЛТД в розмірі 32,55%, що у грошовому виразі становить 307 363,14 грн. задовольнити частково .

2. Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зменшити нараховану до стягнення суму виконавчого збору у зведеному виконавчому провадженні № 44349107 від 11.08.2014р. на 2 005,77 грн.

3. В іншій частині у задоволенні скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД від 13.09.2014р. б/н (вх. 16597 від 15.09.2014р.) відмовити.

4. Ухвалу надіслати на адреси:

- ОСОБА_1, вул. Монастириського, 42/20, м. Тернопіль, 46012;

- ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, 46001;

- Першому відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль, 46000.

Суддя В.Л. Гевко