Постанова

від 05.10.2006 по справі 105/8-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

105/8-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

05.10.06 р.                                                                                                    № 105/8-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Зеленіна  Н.І.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Швець В.О

при секретарі судового засідання Швидаку С. І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривенко Г. Л. –директор

від відповідача: не з'явились

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” на рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 року

у справі № 105/8-06 (суддя Чорна Л. В.)

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123”, с.м.т. Буча

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

                      Ірпінська міська рада Київської області, м. Ірпінь

до                   Бучанської селищної ради Київської області, с.м.т. Буча

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

                      Бучанське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство, с.м.т. Буча

про                визнання права власності

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Бучанської селищної ради Київської області про визнання права власності на нежиле приміщення, яке розташоване у с. Буча, вул. Енергетиків, 2, загальною площею 995,30 кв. м, що складається з: торгівельного, площею 511,5 кв. м –магазин, та промислового, площею 498,8 кв. м –підвал, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123”.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.05.2006 року у справі          № 105/8-06 (а. с. 99-102) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позовної заяви та признати право власності на нежиле приміщення, яке розташоване у с. Буча, вул. Енергетиків, 2, загальною площею          995,3 кв. м., складає з: торгівельного, площею 511,5 кв. м –магазин та промислового, площею 498,8 кв. м –підвал, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Магазин         № 123”.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин             № 123” на рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 105/8-06.

Бучанська селищна рада Київської області згідно ст. 96 ГПК України надала заперечення на апеляційну скаргу, в якому з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, просить залишити рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ірпінська міська рада Київської області та Бучанське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство згідно ст. 96 ГПК України надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечують, просять залишити рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р., 20.07.2006 р., 03.08.2006 р. і 16.08.2006 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та клопотаннями позивача.

За розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.10.2006 року розгляд справи № 105/8-06 здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Зеленіна Н. І., судді: Рибченко А. О., Швець В. О.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату і місце розгляду справи належним чином повідомлені ухвалою апеляційного господарського суду від 16.08.2006 р. Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, відсутність представників відповідача і третіх осіб не перешкоджає розгляду по суті апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню як обґрунтована, а рішення місцевого господарського суду –скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” є правонаступником орендного підприємства магазину № 123, а останній  був правонаступником товариства покупців магазину № 123, про що свідчать: рішення виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів № 159/2 від 26.05.1992 р. та № 158 від 13.07.1993 р.; свідоцтво про державну реєстрацію № 92 від 31.03.1994 р.,               № 29-55/93 від 16.09.1993 р., та № 20613302 від 02.11.1994 р.; Статути від 1992 р.,            1993 р., 1994 р., відповідно до кожного підприємства.

У 1992 р. підприємство магазин № 123, згідно п. 2.2. Статуту було державним підприємством. 28 серпня 1992 р. магазин № 123 приймає в оренду від ЖКО тресту “Южтеплоенергомонтаж” за договором № 43 від 28.08.1992 р. нежиле приміщення по вул. XXI Партз'їзду, 2 (на теперішній час вул. Енергетиків, 2), загальною площею - 995,30 кв. м, яке складає з торгівельного, площею 511,50 кв. м, для використання під господарчий магазин, та промислового, площею 483,80 кв. м для використання під підвал. У подальшому, 24 червня 1993 р. Фонд комунального майна м. Ірпеня укладає з товариством покупців договір оренди державного майна магазину № 123.

Перетворюючись з одного підприємства в друге, а саме:

-   з підприємства роздрібної торгівлі магазину № 123 –державного комунального підприємства (згідно рішення виконкому Ірпінської міської ради № 159/2 від             26.05.1992 р.) в організацію орендарів, метою створення якого було оренда підприємства роздрібної торгівлі магазину 123 в кількості цілого майнового комплексу (згідно п. 2.1. Положення про організацію орендарів підприємства роздрібної торгівлі магазину 123);

-   з організації орендарів –в орендне підприємство на виконання п.1.3. договору оренди від 24.06.1993 р.   та   у   відповідності   з   пунктами   1.1.,   1.2.   Статуту   орендного   підприємства (затвердженого рішенням Ірпінського міськвиконкому № 158 від 13.07.1993 р.),

- з орендного підприємства –в товариство з обмеженою відповідальністю, яке згідно Протоколу загальних зборів членів трудового колективу орендного підприємства створюється у зв'язку з укладанням договору  купівлі-продажу  орендного  підприємства та відповідно до п. 1.1 Статуту, ТОВ “Магазин № 123” є правонаступником прав та обов'язків орендного підприємства;

переходили всі права та обов'язки до кожного з новостворюваного підприємства, в тому числі й орендні права та обов'язки на нежиле приміщення площею 995,30 кв. м та його майно.

23 лютого 1994 р. орендне підприємство магазин № 123 подає до Фонду комунального майна Ірпінської міської ради заяву на приватизацію магазину шляхом викупу, як передбачено п. 5.1.14 договору оренди від 24 червня 1993 р., та у відповідності з вимогами ст. 11 Закону України від 06.03.1992 р. “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

07 червня 1994 р. Фонд комунального майна Ірпінської міської ради виносить рішення № 31 про приватизацію об'єктів комунальної власності, яким вирішено за п. 3 провести приватизацію об'єктів комунальної власності: магазину № 123 с. Буча, вул. 21 Партз'їзду –шляхом викупу товариством покупців членів трудового колективу.

Отже, орган приватизації вирішив провести саме викуп цілого магазину 123 як цілісного майнового комплексу, що перебувало у державної (комунальної) власності, а не будь-якого майна, що входило до складу магазину.           

Рішення № 31 відповідає п. 4 Методики вартості об'єктів приватизації, затвердженого постановою КМУ № 717 від 08 вересня 1993 р. (чинною на час проведення приватизації) (далі –Методика).

Відповідно до п. 8 Методики цілісний майновий комплекс –це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в самостійні об'єкти приватизації з подальшим складанням розподільного балансу.

Отже, приватизація Магазину № 123 –це викуп всього того, що відносилося до магазину, в тому числі й нежиле приміщення.

Далі було проведено оцінку вартості цілісного майнового комплексу згідно Методики, про що викладено в актах оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 15 та 21 червня 1994 р. на підставі передаточного балансу. В акті від 21 червня 1994 р. визначено, що вартість майна, яка підлягає приватизації становить 126 305,0 тис. крб., при цьому був застосований зональний коефіцієнт і вартість майна (нежитлового приміщення) з урахуванням цього коефіцієнту визначено на суму 30 025,0 тис. крб.

Акт, складений у відповідності до п. 45 Методики, яким визначено, що вартість майна об'єкта приватизації збільшується відповідно до зональних коефіцієнтів, що враховують потенційну прибутковість підприємства залежно від його місцезнаходження (віддаленість ринків збуту та постачання, розвиненість виробничої інфраструктури в районі на момент приватизації та в перспективі, вигідні умови для реклами, зручні транспортні підходи, інформованість населення про об'єкт тощо). Зональні коефіцієнти застосовуються для визначення вартості майна підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення. Крім того, за експертною оцінкою ТОВ “Фінансово-консультаційна компанія “КФК Експерт” (заключення оцінки вартості господарчого магазину № 123), ціна магазину № 123 становить 120 033,0 тис. крб. Експертну ціну складено з урахуванням наявності в магазині каналізації, централізованого енергопостачання, централізованого опалення, водозабезпечення на суму 41 500,0 тис. крб., та з урахуванням коефіцієнта 1,6 по відношенню об'єкта приватизації до автомагістралей, залізничного вокзалу, річкового порту, аеропорту.

27 червня 1994 р. укладено договір купівлі-продажу державного майна № 34, який посвідчений у Ірпінській міській нотаріальній конторі 24.06.1994 р. за № 1425 та зареєстрований в Ірпінському міськвиконкомі 27.06.1994 р. за № 34.

Згідно умов р. 2 договору сума у 126 305 000 крб. сплачено позивачем повністю у визначений строк, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2 від 26.07.1994 р. на 21 091 500 крб.; № 3 від 19.10.1994 р. на 50 000 000 крб.; № 4 від 22.11.1994 р. на              38 413 500 крб. та приватизаційним платіжним дорученням-ордером № 1 від 18.07.1994 р. на майнові сертифікати у сумі 16 800 000 крб.

Товариством покупців магазину № 123 приватизовано цілісний майновий комплекс –Магазин № 123 з майном шляхом викупу, що підтверджується Свідоцтвом про власність на вказане майно від 08.02.1995 р. реєстраційний № 10 (т. 1 а. с. 63), видане Фондом комунальної власності Ірпінської міської ради на підставі договору купівлі-продажу державного майна № 34.

Свідоцтво про власність видається органом приватизації на окреме нерухоме майно або на цілісний майновий комплекс, в складі якого є нерухоме майно, і не може бути видане на інвентар або на обладнання, як вважає місцевий господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про оренду державного майна”. Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (в редакції чинній на час приватизації спірного об'єкта) ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за винятком об'єктів приватизації, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Що стосується акта № 13 від 08.12.1994 р., в якому не вказано приміщення магазину, то відсутність запису про приміщення не може позбавити права власності покупця на нього.

Місцевим господарським судом не враховано при прийнятті рішення, що за умовами п.1.2 договору купівлі-продажу встановлено перехід права власності на все майно магазину, що визначено рішенням № 31 від 07.06.1994 р., а за умовами п.1.3 договору купівлі-продажу здійснюється продаж майнового комплексу.

Даним обставинам справи місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки, чим порушив приписи ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття неправильного рішення, що містить невідповідність висновків, покладених в основу рішення, обставинам справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено апеляційним господарським судом і підтверджується зібраними у справі доказами, приватизація магазину № 123 (приміщення з майном) відбулася у повній відповідності зі ст. ст. 2, 10, 11, 12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” і право власності на магазин виникло на підставі ст. 21 Закону України “Про власність”.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на нежиле приміщення, яке розташоване у с. Буча, вул. Енергетиків, 2, загальною площею 1 010,30  кв. м (загальну площу уточнено судом, оскільки в сумі 498,80 + 511,50 = 1 010,30), що складається з: торгівельного приміщення площею 511,50 кв. м –магазин, та промислового приміщення площею 498,80 кв. м –підвал, є правомірними та обґрунтованими, а тому  підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 року у справі № 105/8-06 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд  

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 року у справі             № 105/8-06 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” до Бучанської селищної ради Київської області.

4. Визнати право власності на нежиле приміщення, яке розташоване у селищі Буча Київської області по вул. Енергетиків, 2, загальною площею 1 010,30 кв. м, що складається з: торгівельного приміщення площею 511,50 кв. м –магазин, та промислового приміщення площею 498,80 кв. м –підвал, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” (Київська обл., с. Буча, вул. Енергетиків, 2; код 20613302).

5. Стягнути з Бучанської селищної ради Київської області (Київська обл., с. Буча, вул. Енергетиків, 12; код 04360586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 123” (Київська обл., с. Буча, вул. Енергетиків, 2; код 20613302) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42 (сорок два) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

7. Справу № 105/8-06 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий                                                                                Зеленіна  Н.І.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Швець В.О