Постанова

від 04.10.2006 по справі 12/294

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/294

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

04.10.06 р.                                                                                                    № 12/294                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Зеленіна  Н.І.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання  Швидаку С.І.

за участю представників сторін:

від позивача:          Рибін В.В., дов. б/н від 11.04.2006 року;

від відповідача:          Міловідов Р.М., дов. № 14/03-25 від 27.12.2005 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»на рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 року

у справі № 12/294 (суддя Тимощенко О.М.)

за позовом          дочірнього підприємства “Фортесіа”, м. Київ

до          закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”, м. Кременчук

про                               стягнення грошових коштів

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 р. позовні вимоги дочірнього підприємства “Фортесіа” до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” про стягнення 23596712,33 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Полтавської області, закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” звернулось до апеляційного господарського суду із  апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити дочірньому підприємству “Фортесіа” у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року вищеназвану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 12/294 в судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 13.09.2006 року закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” було подано клопотання від 13.09.2006 року за № 14/11-1506 про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі, яке міститься в матеріалах справи.

Позивачем також подано клопотання б/н та б/д про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю витребування цивільної справи № 2-6684/03 р., що розглядалась Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за заявою закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” про встановлення факту втрати 79 простих векселів, які мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Колегією суддів, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин справи було задоволено клопотання Відповідача та відкладено розгляд справи на 04.10.2006 року.

Відповідно до  розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя –Зеленіна Н.І., суддя доповідач по справі -  Фаловська І.М., суддя Швець В.О.

В судовому засіданні закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” подано для залучення до матеріалів справи № 12/294, копій матеріалів цивільної справи № 2-6684/03р., що розглядалась Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за заявою закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”  про встановлення факту втрати 79 простих векселів. Необхідність залучення вищевказаних документів Відповідач обґрунтовує тим, що, по-перше, це необхідно для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи № 12/294, по-друге, в разі задоволення цього клопотання, відпаде необхідність задоволення клопотання Позивача про витребування цивільної справи № 2-6684/03р., з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, оскільки, залучення матеріалів цивільної справи        № 2-6684/03р., яка розглядалась Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за заявою закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” про встановлення факту втрати 79 простих векселів дозволить повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи № 12/294.

Позивачем в судовому засіданні заявлено клопотання про витребування цивільної справи № 2-6684/03р. з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, яке колегія суддів залишає без задоволення, оскільки цивільна справ № 2-6684/03р., вже витребовувалась та вивчалась господарським судом Полтавської області під час розгляду справи № 12/294, та відповідачем надано копію всіх матеріалів цивільної справи № 2-6684/03р. для вивчення та залучення до матеріалів справи № 12/294.

Позивачем через загальний відділ Київського міжобласного апеляційного господарського суду подано також відзив на апеляційну скаргу від 04.10.2006 року, в якому останній проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін з мотивів, викладених у  відзиві.

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення до неї.

Позивач - дочірнє підприємство “Фортесіа” в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення місцевого господарського суду –скасувати, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дочірнє підприємство “Фортесіа” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” (далі - відповідач, АТ “Укртатнафта”) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за векселями в розмірі 23 596 712,33 грн.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що він є законним власником вказаних в позовній заяві векселів, а тому, з посиланням на положення Уніфікованого закону про переказний та простий вексель, як векселедержатель вимагає стягнення заборгованості за цими векселями.

В рішенні зазначено, що позивач зазначені векселі придбав за договором купівлі-продажу від 07.10.2004 р. № Т-07/10-4.

При з'ясуванні обставин емісії векселів, на підставі наявних в матеріалах справи документів та пояснень представника відповідача, судом встановлено, що між АТ “Укртатнафта” та ДП НВО “Либідь” (правонаступником якого є ДП “Укррезерв”, м. Київ, вул. Пестеля, 4) було укладено договори про надання послуг по переробці нафти, а саме: договір № 521 від 10.03.2000 р. з додатковими угодами та договір         № 800 від 13.06.2000 р. з додатковими угодами.

У відповідності до умов вказаних договорів АТ „Укртатнафта” зобов'язалось переробити надану ДП „НВО „Либідь” нафтову сировину та передати вироблені нафтопродукти замовнику у кількості згідно балансу переробки, який відображено у додаткових угодах до вказаних договорів.

На виконання умов вказаних договорів ДП „НВО „Либідь” відповідно до додаткових угод передало на переробку нафту в кількості, передбаченій в додаткових угодах.

За договором № 521 від 10.03.2000 р. надано на переробку 84 057 т нафти, з якої вироблено нафтопродукти у наступній кількості: Бензин А-76 –20 033,110 т, Бензин А-92 – 981,140 т, Дизпаливо –26 057,670 т, Мазут М-100 –32 782,230 т.

За договором № 800 від 13.06.2000 р. надано на переробку 194 596 т нафти, з якої вироблено нафтопродукти у наступній кількості: Бензин А-76 –44 757,080 т, Бензин А-92 –3891,920 т, Дизпаливо –60 324,760 т, Мазут М-100 –75 892,440 т.

Також, на договір № 800 від 13.06.2000 р. згідно актів приймання-передачі передавались з інших договорів наступні нафтопродукти: Бензин А-76 –3 039,165 т, Бензин А-92 –509,950 т, Дизпаливо –2 673,041 т.

На виконання умов вказаних договорів АТ „Укртатнафта” здійснило ДП „НВО „Либідь” часткове відвантаження нафтопродуктів за договором № 521 та за договором № 800, про що свідчать відвантажувальні відомості надані відповідачем.

Крім того, як вбачається з актів приймання-передачі нафтопродуктів з договорів № 521 від 10.03.2000 р. та № 800 від 13.06.2000 р. ДП „НВО „Либідь” здійснювало передачу нафтопродуктів на терміналах АТ „Укртатнафта” третім особам.

Після здійсненого відвантаження та передачі нафтопродуктів на терміналах АТ „Укртатнафта” знаходились залишки нафтопродуктів за договором № 521 від 10.03.2000 р. та за договором № 800 від 13.06.2000 р. в наступній кількості: Бензин А-76 –45012,493 т, Бензин А-92 –4183,010 т, Дизпаливо –28310,827 т, Мазут М-100 –54783,438 т.

30.09.2000 р. ДП „НВО „Либідь” по акту прийому-передачі здійснило на користь Держкомрезерву України передачу нафтопродуктів з договорів № 521 від 10.03.2000 р. та № 800 від 13.06.2000 р., після чого Держкомрезерв України звернувся до АТ „Укртатнафта” з листом про переведення вказаних нафтопродуктів на окремий код відвантаження.

28.11.2000 р. переданим нафтопродуктам присвоєно код відвантаження                  № 7100.

Держкомрезерв України здійснював відвантаження нафтопродуктів з договору № 7100, а також, на підставі актів приймання-передачі, здійснював на терміналах АТ „Укртатнафта” передачі нафтопродуктів із вказаного договору та їх продаж третім особам.

З вказаного вбачається, що ДП „НВО „Либідь” розпорядилось залишками нафтопродуктів, вироблених по договорах № 521 від 10.03.2000 р. та № 800 від 13.06.2000 р. передавши їх на терміналі АТ “Укртатнафта” Держкомрезерву України, який в свою чергу розпоряджався цими нафтопродуктами здійснюючи їх відвантаження.

В жовтні 2000 року між АТ “Укртатнафта” та ДП НВО “Либідь” було досягнуто домовленості про викуп АТ “Укртатнафта” у ДП НВО “Либідь” залишків нафтопродуктів, вироблених по договорах № 521 від 10.03.2000 р. та № 800 від 13.06.2000 р. На виконання цієї домовленості ДП „НВО „Либідь” мало намір передати АТ „Укртатнафта” залишки нафтопродуктів за договорами № 521 та 800, а саме: Бензин А-76 –45464,175 т, Бензин А-92 –4183,010 т, Дизпаливо –28860,102 т, Мазут М-100 –55811,170 т.

При дослідженні документів, які підтверджують кількість нафтопродуктів, що ДП „НВО „Либідь” повинно було продати АТ „Укртатнафта” вбачається, що такою кількістю ДП „НВО „Либідь” не мало змоги розпоряджатись, оскільки, залишки нафтопродуктів за договорами № 521 та 800 передало Держкомрезерву України.

При цьому, відповідачем було підготовлено та підписано зі своєї сторони договір № 860 від 13.10.2000 р. на загальну суму 232517518,98 грн. Умовами вказаного договору було передбачено, що АТ „Укртатнафта” зобов'язується сплатити вартість не відвантажених нафтопродуктів, вироблених згідно з договором № 521 від 10.03.2000 р. та договором № 800 від 13.06.2000 р., шляхом надання 79 простих векселів на суму 232517518,98 грн.

Підписаний проект договору № 860 від 13.10.2000 р., Угода № 1 до договору      № 860 від 13.10.2000 р., Реєстр векселів (додаток до договору), які передаються АТ “Укртатнафта” в оплату за нафтопродукти ДП НВО “Либідь” по договору № 860 від 13.10.2000 р., акт прийому-передачі нафтопродуктів по договору № 860 від 13.10.2000 р., акт прийому-передачі векселів та векселі в кількості 79 шт., а саме:  13 векселів з № 763311448164 по № 763311448176 номінальною вартістю 5000000,00 грн. кожний на загальну суму 65000 000,00 грн.; 12 векселів з № 763311448601 по                                  № 763311448612 номінальною вартістю 5000000,00 грн. кожний на загальну суму 60000000,00 грн.;  1 вексель № 763311448666 номінальною вартістю 5000000,00 грн.;  25 векселів з № 763311448613 по № 763311448637 номінальною вартістю 3000000,00 грн. кожний на загальну суму 75000000 грн.;  27 векселів з №  763311448638 по               № 763311448664 номінальною вартістю 1000000,00 грн. кожний на загальну суму 27000000,00 грн.; 1 вексель № 763311448665 номінальною вартістю 517518,98 грн., були передані ДП НВО “Либідь”. Всього векселів на суму 232517518,98 грн. При цьому векселі, на які посилається позивач, є частиною вищевказаних векселів.

Колегією суддів встановлено, що підписаний примірник договору № 860 від 13.10.2000 р. інші вищевказані документи на адресу відповідача направлені не були. За таких обставин АТ “Укртатнафта” було позбавлене можливості відобразити в бухгалтерському обліку вказану господарську операцію. Так, відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій і складені відповідно до вимог цього закону. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 встановлено, що записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Оскільки первинних документів, складених і підписаних належним чином на АТ “Укртатнафта” не надходило, то і не відображено у бухгалтерському обліку відповідача здійснення видачі векселів на користь ДП НВО “Либідь”. Також за даними  бухгалтерського обліку не рахуються і векселі на суму 232517518,98 грн., оскільки, видані на вказану суму векселі не повертались на АТ “Укртатнафта”. Вищенаведені обставини встановлено також під час перевірки Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області в акті № 07-21 від 26.09.2004 р. та аудиторським висновком незалежної аудиторської фірми “КРЕМІНЬ-АУДИТ” від 14.10.2003 р. –наявні в матеріалах справи.

АТ “Укртатнафта” звернулось до ДП НВО “Либідь” із запитом № 14/04-1145 від 26.10.2001 р. стосовно наявності у останнього векселів переданих по договору            № 860 від 13.10.2000 р. На зазначений запит відповідач отримав відповідь № 1944 від 30.10.2001 р. в якій зазначено, що векселя в бухгалтерію підприємства не надходили. Також відповідач листом № 14/02-1059 від 21.08.2003 р. звертався і до ДП “Укррезерв” правонаступника ДП НВО “Либідь” з вимогою про повернення векселів, оскільки договір № 860 не укладений і векселя знаходяться у останнього безпідставно або повідомити про місцезнаходження векселів. Відповіді на вказаний лист не надходило.

На адресу АТ „Укртатнафта” не надходило жодного документу на підтвердження підписання договору № 860 від 13.10.2000 р., в тому числі і акту приймання-передачі нафтопродуктів передбаченого умовами договору № 860 від 13.10.2000 р, на підставі якого має перейти право власності на нафтопродукти, вироблені за договорами  № 521 від 10.03.2000 р. та № 800 від 13.06.2000 р.  Отже, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що  між АТ „Укртатнафта” та ДП НВО “Либідь” не укладено угоди, за якою позивач має розрахуватись векселями за отримані від ДП НВО “Либідь” товари, виконані роботи, надані послуги.

Отримуючи від АТ “Укртатнафта” векселі, ДП “НВО “Либідь” вже передало Держкомрезерву нафтопродукти, в оплату або в забезпечення відвантаження яких видавались ці векселі.

Статтею 21 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” зокрема передбачено, що порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України було видано Постанову № 528 від 10 вересня 1992 року “Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків” (надалі –Постанова КМУ № 528), яка діяла до 4 червня 2002 року. Тобто, на момент укладення договору № 860 вказана постанова була чинна і сторони повинні були керуватися запровадженими нею вимогами.

В частині 3 пункту 1 Розділу II Постанови КМУ № 528 зазначено, що векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України.

Таким чином, договір № 860 від 13.10.2000 року, що передбачає видачу векселів не для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, а як забезпечення відвантаження в майбутньому нафтопродуктів, суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 528 від 10 вересня 1992 року “Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків”.

За таких обставин, векселі, за якими позивач вимагає стягнення, оплаті не підлягають, оскільки видані з порушенням вимог чинного на момент видачі векселів законодавства.

Враховуючи те, що угода фактично не укладена, векселі були видані з порушенням зазначеної норми, отже є безтоварними і відповідно оплаті не підлягають.

У зв'язку з тим, що документи, що відображають передачу векселів від АТ “Укртатнафта” до ДП “НВО “Либідь”, відповідачу не повертались, у тому числі і векселі, а факт отримання векселів ДП НВО “Либідь” заперечувало, в серпні 2003 року АТ “Укртатнафта” опублікувало оголошення про втрату 79 простих векселів в газеті “Урядовий кур'єр” № 157 від 23.08.2003 р. та в “Українській інвестиційній газеті” № 34 (412) (додаток № 17) від 26.08.2003 р. із застереженням всіх, хто має намір придбати векселі, а також тих, у кого вони знаходяться, що лише АТ “Укртатнафта” є законним власником цих векселів, а усі інші особи є незаконні держателі.

Факт втрати векселів встановлено рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.10.2003 р., яке не скасовано і є чинним і додано до матеріалів справи № 12/294.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про обіг векселів в Україні” платіж за втраченим векселем може бути здійснений за умови встановлення права власності на нього в порядку, визначеному законом. Оскільки спірні векселі визнані втраченими рішенням суду позивач є незаконним держателем векселів, а тому, вимога щодо сплати заборгованості за цими векселями задоволенню не підлягає.

У наданих позивачем копіях векселів зазначено, що сума за векселем підлягає сплаті в м. Кременчук, Кременчуцьке відділення АК ПІБ.

В порушення вимоги щодо пред'явлення векселів до оплати в місці, зазначеному у векселі, позивач звернувся безпосередньо до відповідача з вимогою про оплату за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, тобто за місцезнаходженням АТ „Укртатнафта”, а не за адресою, зазначеною у векселі.

Такі дії позивача є порушенням Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі в частині порядку пред'явлення простого векселю до сплати.

Згідно рішення господарського суду Полтавської області, з АТ “Укртатнафта” стягнуто окрім основної суми боргу за векселем (20000000,00 грн.) ще й 6 % річних (3596712,33 грн.), передбачених ст. 48 Уніфікованого Закону. За своєю правовою природою, вказані 6 % річних є санкцією за неналежне виконання грошового зобов'язання по векселю.

Оскільки, з підстав наведених вище, векселі сплаті не підлягають, то не підлягає і сплаті штрафна санкція за несплату за цими векселями.

Крім того, як зазначив представник відповідача, з посиланням на належні докази (ухвалу про порушення провадження у справі № 43/99 про банкрутство АТ “Укртатнафта”)  на дату винесення рішення господарським судом Полтавської області стосовно АТ “Укртатнафта” було порушено провадження у справі № 43/99 про банкрутство АТ “Укртатнафта” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, у господарського суду Полтавської області не було жодних підстав для стягнення з АТ “Укртатнафта” 6 % річних (3596712,33 грн.), передбачених ст. 48 Уніфікованого Закону, за невиконання грошового зобов'язання за векселями.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, в зв'язку з чим останній дійшов помилкового висновку про те, що векселі  забезпечені нафтопродуктами відповідно до умов договору № 860 від 13.10.2000 р. Як видно з наявних матеріалів справи, ДП НВО „Либідь” фактично нафтопродукти АТ „Укртатнафта” не передавало. Отже, спірні векселі були емітовані в порушення вимог Постанов Кабінету Міністрів України № 528 від 10 вересня 1992 року “Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків”.

Крім того, господарським судом Полтавської області не прийнято до уваги та не враховано при винесенні рішення наявність рішення Автозаводського районного суду від 17.10.2003 р., що є порушенням ст. 35  Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції, не дослідивши належним чином матеріали справи та не встановивши фактичні обставини справи допустив порушення вимог Постанови № 528 від 10 вересня 1992 року “Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків”, ст. 35  Господарського процесуального кодексу України, та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка вимагає оцінювати докази на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення,  в якому повно  відображені обставини,  які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними, відповідають  дійсності  і  підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам не відповідає.

Тобто, господарським судом Полтавської області, при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на  позивача  повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, ст.ст. 103 - 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд  

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” на рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 року у справі № 12/294 задовольнити повністю.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 року у справі № 12/294 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3.          В задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства “Фортесіа” до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” відмовити повністю.

4.          Стягнути з дочірнього підприємства “Фортесіа” (01020, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2а (нежитлове приміщення № 43); код ЄДРПОУ 32917509) на користь закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307)  12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

5.          Зобов'язати  місцевий господарський суд видати наказ.

6.          Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий                                                                                Зеленіна  Н.І.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.