Рішення

від 20.12.2007 по справі 2-163/2007

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2 -163/2007

Справа № 2 -163/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007

року Приморський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді -

Ільченко Н.А.

при секретарях           Шинкаренко Л.О., Якуніній Н.В.,

Башкіровій О.І., Шнуровенко В.А.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за

позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконкому Одеської

міської ради, третя особа -ОСОБА_7про визнання свідоцтва про право власності

недійсним і визнання права спільної часткової власності на квартиру;

ВСТАНОВИВ:

05.12.2005р.

до Приморського районного суду м.Одеси звернулась ОСОБА_1, діючи в своїх

інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2., 1989 року

народження, ОСОБА_3. і ОСОБА_4. з позовом до ОСОБА_5., виконкому Одеської

міської ради про визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_5. свідоцтва про

право власності на житло № 943/02 від 03.10.2002р., а саме - на

квартируАДРЕСА_1 та про визнання права власності на цю квартиру в рівних

частках за ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_3., ОСОБА_1. і неповнолітнім ОСОБА_6

22.09.2006р.

суд залучив ОСОБА_7 у якості третьої особи до участі у даній справі за вказаним

позовом ОСОБА_1., ОСОБА_3. і ОСОБА_4

Крім

того, у зв'язку з тим, що станом на цей час ОСОБА_6, 1989 року народження, вже

досяг повноліття, а тому він був залучений судом до участі у справі у якості

співпозивача.

В

обгрунтовання своїх позовних вимог позивачі вказують, що 19.01.1993р.

відповідач ОСОБА_5. подав до правління товариства по сумісному будівництву і

експлуатації „Одесит" заяву про прийняття його та членів його сім'ї, а

саме - його дружини ОСОБА_4, їх дочок ОСОБА_3. і ОСОБА_1. та неповнолітнього

станом на той час онука ОСОБА_2., 1989 року народження, заяву про прийняття їх

в члени товариства і виділення чотирьохкімнатної квартири в будинку, що

знаходиться за адресою АДРЕСА_1 01.03.1993р. загальними зборами членів

товариства „Одесит" було прийняте рішення, оформлене протоколом № 6, щодо

прийняття їх  в члени цього товариства.

29.04.2000р.

загальними зборами членів товариства „Одесит" було прийняте рішення,

оформлене протоколом № 7, про те, що на підставі договору про співпрацю від

09.09.1999р. між цим товариством і Одеською міськрадою розподілити на члена

товариства ОСОБА_5. і виділити йому повністю сплачену ним квартиру АДРЕСА_1.

Але згідно довідки Товариства „Одесит", протокол цього товариства № 7 від

29.04.2000р. був складений за типовою формою, згідно якої при розподілі квартир

в протокол вноситься тільки один представник від кожної квартири, який є

відповідальним власником та приймає безпосередню участь в процесі розподілу,

незалежно від кількості співвласників по кожній квартирі.

Рішенням

виконкому Одеської міськради від 22.08.2002р. за № 253 був прийнятий в

експлуатацію 16-поверховий жилий будинок, розташований за адресою :АДРЕСА_1, з

присвоєнням цьому жилому будинку поштової адреси :АДРЕСА_1-А, і 03.10.2002р.

Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконкому Одеської міськради

було видане на свідоцтво про право власності на квартиру під АДРЕСА_1за №

943/02. на ім'я ОСОБА_5.

Таким

чином, згідно вказаного свідоцтва про право власності на квартиру за № 943/02

від 03.10.2002р. власником чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 є тільки

ОСОБА_5., чим, у свою чергу, порушені їх, тобто позивачів, майнові права,

оскільки фактично вони приймали участь у придбанні цієї квартири шляхом

внесення особистих коштів в рівних частках, отже є співвласниками цього майна

про що мали отримати правовстановлюючий документ.

В судовому засіданні

позивачі підтримали позов, підтвердили викладені вище обставини та наполягали

на задоволені своїх позовних вимог в повному обсязі, а також просили суд

поновити їм строк звернення до суду з даним позовом, визнавши поважною причину

пропуску ними цього строку, зазначаючи, що своєчасне подання ними в суд даного

позову унеможливлювалося тим, що укладення 31.08.2000р. відповідачем ОСОБА_5 з

ОСОБА_8. незаконного договору цесії, за яким ОСОБА_5. переуступив ОСОБА_8 права на

квартиру АДРЕСА_1 змусило їх оспорювати цей договір цесії в судовому порядку, а

також призвело до подальшого незаконного відчуження вказаної квартири, у

зв'язку з чим, звернення до суду з даним позовом для них стало можливим лише

після набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м.Одеси від

06.06.2005р. по справі № 2-4305/2005, яким укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_8.

договір цессії від 31.08.2000р. визнаний недійсним, залишеним без змін ухвалою

апеляційного суду Одеської області від 09.11.2005р.

Відповідач

ОСОБА_5. та його представник ОСОБА_9визнали позов.

Виконком

Одеської міськради про дату і місце розгляду справи повідомлений належним

чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про одержання ним судової

повістки, причину неявки свого представника суду не повідомив.

Третя

особаОСОБА_7. в судове засідання неодноразово не з'являється, хоча судом

визнано його явку в судове засідання обов'язковою для дачі особистих пояснень,

а в матеріалах справи наявні відомості про неможливість вручення ОСОБА_7.

судових повісток через його відсутність за відомою суду його адресою. Всупереч

вимог ч. 1 ст.77 ЦПК УкраїниОСОБА_7. не повідомив суд про зміну місця свого

проживання або знаходження під час провадження даної справи, отже відповідно до

зазначеної правової норми вважається повідомленим належним чином про дату і

місце розгляду справи.

Більш

того,ОСОБА_7., будучи викликаним в суд через оголошення у пресі в установленому

порядку, причину своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши

матеріали справи і вислухавши пояснення позивачів і відповідача ОСОБА_5.Ж, суд

доходить висновку, що позовні вимоги позивачів є обгрунтованими і підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Згідно

ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права

власності; право приватної власності є непорушним.

Судом

установлено, що в період шлюбу зі ОСОБА_4., 19.01.1993р. відповідач ОСОБА_5.

подав до правління товариства „Одесит" заяву про прийняття його та членів

його сім'ї - його дружини ОСОБА_4, їх дочок ОСОБА_3. і ОСОБА_1. та онука

ОСОБА_2., 1989 року народження, заяву про прийняття їх в члени товариства і

виділення їм чотирьохкімнатної квартири в будинку, що знаходиться за адресою

:АДРЕСА_1.

На

підставі зазначеної заяви від 19.01.1993р., 01.03.1993р. товариством

„Одесит" було прийняте рішення, оформлене протоколом № 6, про прийняття в

члени цього товариства ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_1. і ОСОБА_2., 1989

року народження.

29.04.2000р.

загальними зборами членів товариства „Одесит" було прийняте рішення,

оформлене протоколом № 7, про те, що на підставі договору про співпрацю від

09.09.1999р. між цим товариством і Одеською міськрадою розподілити на члена

товариства ОСОБА_5. і виділити йому повністю сплачену ним квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням

виконкому Одеської міськради від 22.08.2002р. за № 253 був прийнятий в

експлуатацію 16-поверховий жилий будинок, розташований за адресою :АДРЕСА_1, з

присвоєнням цьому жилому будинку поштової адреси :АДРЕСА_1-А, а 03.10.2002р.

Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконкому Одеської міськради

було видане на ім'я ОСОБА_5. свідоцтво про право власності на чотирьохкімнатну

квартиру АДРЕСА_1 за № 943/02.

Разом з

тим, судом установлено, що матеріальну участь в оплаті пайового внеску за

вказану квартиру приймали як відповідач ОСОБА_5. так і усі позивачі. До того ж,

позивач ОСОБА_1 внесла для сплати паю за вказану квартиру гроші, що були

отримані нею від продажу належної їй квартири по вул. Фрунзе в м.Одесі.

Також

суд ураховує, що згідно довідки Товариства „Одесит", протокол цього

товариства № 7 від 29.04.2000р. був складений за типовою формою, згідно якої при

розподілі квартир в протокол вноситься тільки один представник від кожної

квартири, який є відповідальним власником та приймає безпосередню участь в

процесі розподілу, незалежно від кількості співвласників по кожній квартирі.

Вказані

обставини, в тому числі, щодо матеріальної участі ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_1. і

ОСОБА_2. у сплаті пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 встановлені рішенням

Приморського районного суду м.Одеси від 06.06.2005р. по справі № 2-4305/2005,

залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.11.2005р.,

отже згідно ч.3 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню по

даній справі.

Крім

того, позивачі стверджують, що ступінь їх участі та участі відповідача ОСОБА_5.

в придбанні квартири АДРЕСА_1 є рівною, а відповідач ОСОБА_5. не заперечує цю

обставину.

Вирішуючи

даний спір, суд виходить з положень Закону України „Про власність", який

діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, та ч.1 ст.22 КЗпШС

України, якою визначено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його

спільною сумісною власністю, і кожен з подружжя має рівні права володіння,

користування і розпорядження цим майном.

Виходячи

з викладеного, суд погоджується з доводами позивачів відносно того, що

оформлення правовстановлюючого документа на зазначену квартиру на ім'я

відповідача ОСОБА_5. призвело до порушення їх майнових прав.

Також

судом установлено, що укладення 31.08.2000р. відповідачем ОСОБА_5 з ОСОБА_8.

незаконного договору цесії, за яким ОСОБА_5. переуступив ОСОБА_8 права на квартиру АДРЕСА_1

змусило позивачів оспорювати цей договір цесії в судовому порядку, а також

призвело до подальшого незаконного відчуження вказаної вище квартири, що, у

свою чергу, потягло численні судові спори з приводу цього нерухомого майна.

З огляду

на зазначені обставини, суд погоджується з доводами позивачів стосовно того, що

подання ними до суду даного позову стало можливим лише після набрання законної

сили рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06.06.2005р. по справі №

2-4305/2005, яким укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_8. договір цессії від

31.08.2000р. визнаний недійсним, та яке залишено без змін ухвалою апеляційного

суду Одеської області від 09.11.2005р., а тому суд вважає, що позивачі

пропустили строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, отже цей

строк підлягає поновленню.

Більш

того, ураховуючи, що всупереч діючого законодавства були порушені майнові права

позивачів на квартиру АДРЕСА_1 що також повністю підтверджується вказаним вище

рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06.06.2005р. по справі №

2-4305/2005, що набрало законної сили та має преюдиціальне значення для даної

справи, а тому при вирішенні цієї справи суд не бере до уваги правочини, в

результаті укладення яких стало можливим відчуження зазначеної квартири

всупереч діючого законодавства без згоди позивачів.

Задовольняючи

позовні вимоги позивачів, суд також стягує з відповідача ОСОБА_5. на користь

держави судові витрати у розмірі недоплаченого позивачами судового збору в сумі

1691, 50грн.

На

підставі викладеного і керуючись ч.4 ст.41 Конституції України, ст.ст.2, ч.2

ст.3, ст.ст.12, 15, 16, 48 Закону України „Про власність", ст.22 КЗпШС

України, ч.2 ст.80, ст.ст.112, 113 ЦК

України (1963р.), ч.5 ст.267 ЦК

України (2003р.), ст.ст. 10, 11, 60, ч.3 ст.61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК

України, суд, -

ВИРІШИВ :

Поновити

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3та ОСОБА_4 строк звернення до суду з позовом ОСОБА_5,

виконкому Одеської міської ради, третя особа -ОСОБА_7

про визнання

свідоцтва про право власності недійсним і визнання права спільної часткової

власності на квартиру.

Задовольнити

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Визнати

недійсним видане Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконавчого

комітету Одеської міської ради Свідоцтво про право власності на чотирьохкімнатну

квартируАДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_5 від 03 жовтня 2002 року за №943/02.

Визнати

право власності на квартируАДРЕСА_1в рівних частках за ОСОБА_1ОСОБА_2ОСОБА_3

ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Стягнути

зі ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 1 691 (одна тисяча шістсот

дев'яносто одну) грн. 50 коп.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської

області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду

апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.