Ухвала

від 31.08.2015 по справі 589/3166/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №589/3166/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Стародубцева Л. О. Номер провадження 22-ц/788/1706/15 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 43

УХВАЛА

31 серпня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та в своїх інтересах - ОСОБА_5

на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2015 року про зупинення провадження

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та в своїх інтересах до ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області,

про визнання права на проживання та користування будинком, визнання права на весь будинок за заповітом,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2015 року зупинене провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Шосткинського міськрайонного суду у справі № 589/6921/14-ц за позовом ОСОБА_6 до малолітнього ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування про поділ домоволодіння по АДРЕСА_1.

Оскаржуючи дану ухвалу суду, представник позивачів ОСОБА_5 просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, крім того, всі понесені позивачами витрати (судовий збір, гонорар, витрати на дорогу та добові представнику) просять стягнути з відповідача.

Не погоджуючись із даною ухвалою, зазначає, суд мав передбачену законом можливість вирішити питання про визнання права на проживання та користування будинком незалежно від рішення у справі за позовом ОСОБА_6, крім того суд мав право роз'єднати у окреме провадження розгляд вимог про визнання права на проживання та користування будинком та вимоги про визнання права малолітньої дитини на весь будинок за заповітом, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи відповідно до вимог ч.2 ст.126 ЦПК України. Також вважають, що суд невірно застосував норми п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, оскільки заявлений позов немайнового характеру про вирішення права проживання можливо вирішити без вирішення позову майнового характеру про розподіл будинку і земельної ділянки. До того ж просять врахувати, що на даний час провадження у справі № 599/6921/14 зупинене ще з січня 2015 року для проведення експертизи, строк для проведення якої судом не встановлений, а позивач з метою затягування розгляду справи навмисно не сплачує кошти за її проведення. Вважають, що суд упереджено ставиться до позивачки та її дитини - позивача у справі, порушуючи ч.1 ст.31 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, посилаючись на п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України виходив з того, що вказану цивільну справу неможливо розглянути до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 589/6921/14ц за позовом ОСОБА_6 до малолітнього ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування про поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 в натурі між власниками, рішення по якій може вплинути на вирішення даної цивільної справи.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до відповідача з позовом, який мотивували тим. що між батьком малолітнього позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 та його братом (відповідачем у справі) ОСОБА_6 була досягнута усна домовленість стосовно того, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 буде належати ОСОБА_7, а нова машина марки «Жигулі» та трактор - відповідачу. Весь будинок батько заповідав сину-позивачу у справі. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_4 успадкував вищевказаний будинок. Однак стало відомо, що ОСОБА_6 має претензії на кімнату, позначену на плані будинку позначкою 1.8, у якій фактично проживає малолітній позивач та на кімнату 1.6, де проживає його мати - ОСОБА_3 Крім того, відповідач попередив останню про необхідність звільнення зазначених кімнат. Також відповідач після смерті брата ОСОБА_7 забрав собі в користування машину, гараж та трактор, які не повертає. Просили визнати за малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 право на проживання та користування кімнатою, позначеною на плані будинку позначкою 1.8, у будинку АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право на проживання та користування кімнатою, позначеною на плані будинку позначкою 1.6, у будинку АДРЕСА_1; визнати за малолітнім ОСОБА_4 право власності на весь будинок АДРЕСА_1 за заповітом його померлого батька ОСОБА_7; призначити ОСОБА_3, як матір малолітнього сина ОСОБА_4, виконавцем заповіту його померлого батька ОСОБА_7 та стягнути з відповідача витрати у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу і місця її постановлення;

прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена без дотримання зазначених вимог Закону. Зокрема, описова частина не містить викладення суті питання, що вирішується ухвалою, підстави його заявлення, в мотивувальній частині судом чітко не визначені мотиви, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання.

Із заявлених позовних вимог, не підтверджених жодним документальним доказом,не можливо зрозуміти, коли, на підставі якого правовстановлюючого документу, кому належав спірний будинок, хто і коли, після кого вступив у спадщину, хто на сьогодні є спадкоємцями, яким чином спадкоємцями оформлені їх спадкові права, чому заявлені позовні вимоги про визнання права користування за позивачами тільки двома кімнатами у спірному будинку, на якій підставі позивачі мають право користування саме цими кімнатами.

До матеріалів справи навіть не долучена копія позовної заяви у справі, до вирішення якої зупинено провадження у цій справі, що унеможливлює з'ясування питання пов'язаності справ між собою та наявності підстав для зупинення провадження у справі.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачі зазначають про те, що малолітній ОСОБА_4 є власником 2/3 частин спірного будинку, а відповідач - власником 1/3 частини будинку, в той же час, позивачами серед інших, заявлена вимога про визнання за малолітнім ОСОБА_4 права власності на весь будинок, при цьому не оспорюється видане відповідачу свідоцтво про право власності на 1/3 частину будинку. Зупиняючи провадження у справі, суд не навів жодного мотиву, яким чином вимоги про визнання права власності пов'язані та залежать від вимог про реальний розподіл будинку, заявлених у справі, до вирішення якої зупинено провадження у даній справі.

Без з'ясування всіх зазначених обставин справи суд дійшов поспішного висновку про зупинення провадження у справі, а тому, постановлена судом ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, в тому числі і для вирішення заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, але після зясування фактичних обставин справи, перевірки обґрунтованості заявленого клопотання.

Згідно ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Не підлягають задоволенню вимоги апелянта з приводу повернення судових витрат, оскільки це питання підлягає вирішенню за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 303,.311, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та в своїх інтересах - ОСОБА_5 задовольнити.

Скасувати ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2015 року.

Справу направити до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскраженю не підлягає.

Головуючий -

Судді -