Рішення

від 04.12.2015 по справі 589/3166/15-ц

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/3166/15-ц

Провадження № 2/589/770/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2015 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Стародубцевої Л.О. з участю секретаря судового засідання - Артеменко М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси малолітньої дитини представляє мати ОСОБА_2, яка є співпозивачем, до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Шосткинської міської ради про визнання права на проживання та користування будинком, визнання права на весь будинок за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду з вищевказаним позовом пояснюючи та уточнюючи позовні вимоги та посилаючись на ч. 4 ст. 9, ч. 1 ст. 156, ч. 4 ст. 156, Житлового кодексу України, ч. 1 ст. 405, 1235, 1236, 1287, 1292 ЦК України просить суд:

1. Визнати за малолітньою дитиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право на проживання та користування кімнатою, позначеною на плані будинку позначкою 1.8, у будинку № 3 по вул. Комсомольській у м. Шостка Сумської області;

2. Визнати за ОСОБА_2, право на проживання та користування кімнатою, позначеною на плані будинку позначкою 1.6, у будинку № 3 по вул. Комсомольській у м. Шостка Сумської області;

3. Визнати за малолітньою дитиною ОСОБА_1, р.н., право власності на весь будинок № 3 по вул. Комсомольській у м. Шостка Сумської області за заповітом його батька ОСОБА_4, який помер і на підставі факту домовленості, задокументованої у Постанові Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області від 05.07.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи;

4. У разі відмови у задоволенні п. 3 позовних вимог порушити карну справу за ознаками ст. 190 Кримінального кодексу України проти ОСОБА_3;

5. Всі понесені витрати по суду (у тому числі гонорар, дорогу і добові представнику) стягнути з відповідача.

Позовні вимоги мотивуються тим, що між батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 і відповідачем ОСОБА_3 була досягнута усна домовленість про те, що будинок, розташований за адресою: вул. Комсомольська, буд. 3, м. Шостка, Сумської області буде належати батькові позивача ОСОБА_4, а машина марки В«ЖигуліВ» буде належати відповідачу. Тому позивач повинен бути власником всього вказаного спірного будинку після смерті батька ОСОБА_4, який помер 12 вересня 2015 року.

Син померлого чоловіка, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є співвласником 2/3 частини спірного будинку, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04. 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.2010 року посвідченого державним нотаріусом Шосткинської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, спадкоємцем майна ОСОБА_7, померлого 30 березня 2002 року є його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, б. № 7, Шосткинського району Сумської області на 1/3 частини спірного житлового будинку.

Але, відповідач на даний час має претензії на кімнату, позначену на плані будинку позначкою 1.8, де фактично проживає позивач - малолітня дитина, та на кімнату, позначену на плані будинку позначкою 1.6, де фактично проживає, - мати позивача - ОСОБА_2. Також відповідач у 2014 році попередив її, що потрібно забирати речі і звільняти вказані дві кімнати.

Відповідач після смерті батька ОСОБА_7, забрав собі у користування машину і гараж, а також трактор, користується майном і не повертає спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_4 малолітньому племіннику ОСОБА_1, чим грубо порушені права малолітньої дитини.

Факт усної домовленості підтверджений показами свідків та Постановою Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області від 05.07.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ст. 356 КК України ( самоуправство).

У Постанові йдеться про усну домовленість між ОСОБА_3, його братом ОСОБА_4, та їх матір’ю, ОСОБА_8, яка на той час була жива, що після смерті батька синів ОСОБА_7, у спадок ОСОБА_3, залишився автомобіль НОМЕР_1, а будинок за адресою м, Шостка, вул. Комсомольська, буд. № 3 залишиться ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_3, переоформив на себе даний автомобіль, а у 2004 році він продав даний автомобіль.

Однак, з листопада 2014 року відповідач вдався до шахрайства, тому, що тепер не визнає, того, що між ним і братом була така домовленість, тому потрібно порушити карну справу за ознаками ст.190 Кримінального кодексу України - «шахрайство».

Позивачка та її представник ОСОБА_9, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, мотивуючи тими ж самими обставинами.

Зокрема ОСОБА_2, пояснила, що вона з 2005 року постійно проживала, а з 2007 року зареєстрована у спірному будинку та користувалася всім будинком, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та дітьми: сином від першого шлюбу ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сином від другого шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті чоловіка ОСОБА_4, з вересня 2012 року, вона також разом з дітьми продовжує постійно проживати та вільно користуватися спірним будинком. Протягом багатьох років ніяких суперечностей стосовно будинку не виникало. Вона користується кімнатою, позначеною на плані будинку позначкою 1.6, а її малолітній син, ОСОБА_1, проживає в кімнаті, позначеною на плані будинку позначкою 1.8, яка є найсвітлішою у будинку та пристосована для дитини, оскільки син перебуває на обліку у лікаря окуліста з діагнозом міопія обох очей слабкого ступеню, що підтверджується медичною карткою. В будинку та у кімнатах вона зробила ремонт, відремонтувала дах, підлогу, встановила автономне опалення у всьому будинку, зробила каналізацію, водопровід, поклеїла шпалери.

Саме на ці кімнати і має претензії відповідач. Ці кімнати загальною площею є більше ніж 1/3 будинку, що має у власності відповідач.

Про те, що відповідач має право 1/3 частини у спірному будинку, вона дізналась приблизно у 2012 році, ще за життя її чоловіка, який на той час був вже тяжко хворим, а тому вона весь час опікувалась за хворим і не могла з*ясувати це питання.

В 2014 році відповідач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Шосткинської міської ради про поділ домоволодіння по вул. Комсомольська, буд. № 3 в м. Шостка в натурі між власниками, яка на даний час знаходиться в провадженні у судді Сидорчука О.М.

Відповідач та його представник ОСОБА_11, заперечують проти позову, просять відмовити в позові в повному обсязі за необґрунтованістю та при цьому відповідач пояснив наступне.

Він тривалий час проживає зі своєю сім*єю в с. Крупець пров. Крупецький, б. № 7, Шосткинського району Сумської області.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.2010 року посвідченого державним нотаріусом Шосткинської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, він є спадкоємцем майна після смерті батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, померлого 30 березня 2002 року на 1/3 частини житлового будинку житлова площа якого 45.9 кв.м., загальна 81.8 кв.м., з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться в м. Шостка, Сумської області вул. Комсомольська, буд. 3, яка належала померлому ОСОБА_7, на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Шосткинською нотконторою 22.09.1961 року за № 4170, дублікат якого виданий Сумським облдержнотархівом 29.07.2010 року за № 495, Рішення Шосткинського міськрайсуду за № 2-3160/08 від 24.11.2008 року та зареєстрованих в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.09.2010 р. за р. № 24934032, к.н. № 26, номер запису 4271 та розташований на приватизованій земельній ділянці, належній гр. ОСОБА_7, на підставі рішення виконкому Шосткинської міської ради № 265 від 19.08.1993 р.

Відповідач зазначає, що вимоги позивачки про право проживання та користування кімнатами є предметом спору тієї справи, яка знаходиться у провадженні судді Сидорчука О.М., а не цієї справи.

Крім цього, позивачка на даний час разом зі своїми дітьми зареєстрована та проживає у спірному будинку вільно та безперешкодно користується всім будинком, тому це право не порушується, і вимоги позивача є необґрунтовані.

Відповідачу належить 1/3 частина будинку, це є його правом, а справа про виділення в натурі це є розпорядження своєю власністю. Правовстановлюючий документ на 1/3 частину будинку на даний час не скасованою, тому вимоги позивача про визнання права власності на весь будинок також є необґрунтовані.

Ніякої ні усної ні письмової домовленості з приводу будинку у нього ні з ким не було. З покійним братом у нього не було майже ніяких відносин, тому у брата він був рідко. В будинку проживав його покійний брат з сім’єю: дружиною та двома дітьми. Після смерті батька мати віддала йому машину 1989 р. випуску та сказала, що оскільки у нього є посвідчення водія, тому він може користуватись машиною, яку він оформив на себе, покійний брат не заперечував. Вважає, що його мати не вірно сказала своїй двоюрідній сестрі стосовно його домовленості про будинок з покійним братом.

Після смерті брата він приходив до ОСОБА_2, з питання подальшого визначення щодо викупу його 1/3 частини будинку, але вони так ні до чого не домовились. За життя батьків будинок був у нормальному стані. Стосовно Постанови міськрайвідділу міліції пояснив, що не пам’ятає як саме відбулась розмова та пояснення.

Крім цього, стосовно доводів позивача про усну домовленість, зазначив, попередніми судами, Шосткинським міськрайонним судом від 21 вересня 2015 року та Сумським Апеляційним судом від 19 листопада 2015 року встановлено, що усі угоди спадкоємців стосовно розміру частки у спадщині когось із них на нерухоме майно або транспортні засоби, відмови від прийняття спадщини на користь іншої особи, повинні укладатися письмово та посвідчуватися нотаріально, а не підтверджуватися показами свідків.

Позовні вимоги про порушення карної справи є безпідставні, оскільки відповідач у своєму позовному зверненні до суду про поділ майна захищає своє право.

У зв’язку з тим, що позовні вимоги є безпідставними, тому і не підлягають вимоги про стягнення судових витрат. Зокрема відповідно до ст. 84 ЦПК України у справі представник позивача не визначений як фахівець у галузі права.

Представник третьої особи служби у справах дітей Шосткинської міської ради ОСОБА_12, підтримує позовні вимоги позивача, окрім 4-го пункту щодо порушення кримінального провадження відносно відповідача, в якому покладається на розсуд суду та при цьому пояснила, що на службу у справах дітей покладений обов’язок піклуватися про захист прав дітей, тому вважає прийняття рішення яким не будуть порушені права дитини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13, пояснила, що вона є матір’ю позивачки ОСОБА_2, яка проживає у спірному будинку з 2006 року. Після смерті чоловіка проживає у будинку разом з двома неповнолітніми дітьми, які знаходяться на її утриманні. Її дочка ОСОБА_2, вільно користується всім будинком. Три роки тому будинок був непридатний до проживання, тому деякий час сім*я дочки проживала у неї, але позивачка доклала всіх зусиль та зробила ремонт будинку: утеплила стіни, відремонтувала дах, підлогу, встановила автономне опалення в будинку, поклеїла шпалери. Зокрема, вона для доньки взяла кредит на 8 тис. та допомогла у ремонті будинку, також донька наймала працівників для ремонту будинку. Однак на даний час будинок ще потребує ремонту, зокрема, каналізації та усунення провисання стіни. Відповідач при цьому ніякої участі у ремонті спірного будинку не брав і не бере. У нього є своє інше житло у с. Крупець, де проживає весь час.

Її покійний зять з відповідачем не спілкувався. Після смерті зятя, відповідач почав ставити питання про сплату йому за його 1/3 частину будинку спочатку 5 -тис. доларів США, а на теперішній час вже 6 тис. доларів США, яких у неї немає.

За життя зятя, він їй говорив, що у нього є домовленість з братом- відповідачем по справі про те, що брат забрав машину, гараж та трактор, а йому залишається будинок та що в подальшому ніяких проблем не буде. Донька займає кімнату, а також її діти займають інші 2 кімнати, зокрема менший син ОСОБА_14 займає більшу кімнату, яка є світлішою. Для дітей в кімнатах створені хороші умови. Четвертою кімнатою поки що не користуються за мінуваннями потреби, в кімнатних дверях замків не має. Донька не має іншого житла.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15, яка є двоюрідною сестрою матері померлого чоловіка позивачки ОСОБА_4, пояснила, що їй відомо від її сестри, матері покійного сина, ОСОБА_4, що її старший син ОСОБА_3, - відповідач відмовився від будинку, оскільки забрав собі машину, гараж та трактор, ремонту в будинку не робив. Позивачка проживає у спірному будинку та користується 3-ма кімнатами в будинку, 4-ю кімнатою не користується, оскільки у неї немає у цьому необхідності. Стосовно стану будинку дала аналогічні покази свідку ОСОБА_13,

Допитані в якості свідків ОСОБА_16, який є братом позивачки, та ОСОБА_17, -який був другом померлого ОСОБА_4, пояснили, що вони особисто допомагали позивачці в ремонті будинку, зокрема, підлоги, даху, встановили опалювальний котел, віконні склопакети, збудували баню. За життя ОСОБА_4, говорив, що вони домовилися з братом стосовно майна, про те, що будинок залишиться йому, а брату машина, гараж та трактор. Позивачка проживає та користується будинком, займає 3 кімнати.

Вислухавши сторони, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено і також не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2, з 2005 року постійно проживала, а з 2007 року постійно зареєстрована у спірному будинку та користувалася всім будинком, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та дітьми: сином від першого шлюбу ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сином від другого шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті чоловіка ОСОБА_4, з 12 вересня 2012 року, вона також разом з дітьми продовжує постійно проживати вільно та безперешкодно користуватися разом із синами спірним будинком.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він за час життя покійного брата, з ним майже не спілкувався і ніяких відносин не підтримував, тому в спірному будинку бував дуже рідко, а також і після смерті його брата в спірному будинку був лише один раз з приводу з’ясування своєї власності на 1/3 частку спірного будинку, але домовленості з приводу викупу 1/3 частки спірного будинку не дійшли, і на цьому їх спілкування скінчилось, тому він звернувся до суду з позовом про поділ будинку в натурі між власниками.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено будь-яких перешкод чи обмежень у здійсненні права на проживання та користування вказаних позивачем як зазначених кімнат так і всім будинком в повному обсязі ні позивачки ні її малолітнього сина. Про ці безперешкодні обставини проживання та користування спірним будинком в судовому засіданні підтвердила як сама позивачка так і свідчили допитані свідки з боку позивачки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦК України під цивільно-правовим захистом розуміється усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладання виконання обв’язку з відновлення порушеного права на порушника.

Отже, є недоведеними вимоги позивачки стосовно порушення її прав чи інтересів та її малолітнього сина у здійсненні права на проживання та користування як зазначеними кімнатами так і будинком в цілому, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих порушення прав чи інтересів.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04. 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна після смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер 12 вересня 2012 року, є його син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласником 2/3 будинку, житлова площа якого 45.9 кв.м., загальна 81.8 кв.м., що знаходиться в м. Шостка, Сумської області вул. Комсомольська, буд. 3.

Ці 2/3 частини житлового будинку з господарчими будівлями належали померлому ОСОБА_4 на підставі рішення Шосткинського міськрайонного суду від 24.11.2008 р., справа 2-3160/08, зареєстрованого Шосткинським МБТІ в книзі 26, за номером запису 4171 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.01.2009 р. за реєстраційним номером 24934032. ( а.с. 165).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.2010 року посвідченого державним нотаріусом Шосткинської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, спадкоємцем майна ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, померлого 30 березня 2002 року є його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, б. № 7, Шосткинського району Сумської області на 1/3 частини житлового будинку житлова площа якого 45.9 кв.м., загальна 81.8 кв.м., що знаходиться в м. Шостка, Сумської області вул. Комсомольська, буд. 3, яка належала померлому ОСОБА_7, на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Шосткинською нотконторою 22.09.1961 року за № 4170, дублікат якого виданий Сумським облдержнотархівом 29.07.2010 року за № 495, Рішення Шосткинського міськрайсуду за № 2-3160/08 від 24.11.2008 року та зареєстрованих в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.09.2010 р. за р. № 24934032, к.н. № 26, номер запису 4271 та розташований на приватизованій земельній ділянці, належній гр. ОСОБА_7, на підставі рішення виконкому Шосткнської міської ради № 265 від 19.08.1993 р.( а.с. 168-169).

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.10.2010 року посвідченого державним нотаріусом Шосткинської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, на 1/3 частину спірного будинку та відповідної частини надвірних споруд та земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, б. № 7, Шосткинського району Сумської на час розгляду справи не скасовано, а тому є дійсним.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21.09.2015 р., залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19.11.2015 року відмовлено в позові ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Шосткинської міської ради та Шосткинська міська державна нотаріальна контора, про визнання Свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Відповідач як співвласник 1/3 частини спірного будинку в 2014 році звернувся до Шосткинського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Шосткинської міської ради про поділ домоволодіння по вул. Комсомольська, буд. 3 м. Шостка, Сумської області в натурі між власниками, яка перебуває у провадженні судді Сидорчука О.М. По цій справі проведено судову будівельно-технічну експертизу варіантів поділу будинку (за висновком експерта таких варіантів 2) та проведена експертиза варіантів поділу земельної ділянки.

Таким чином, звернення відповідача, як власника 1/3 частини спірного будинку, до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділення в натурі, є розпорядженням своєю власністю, а тому вимоги позивача ОСОБА_2, про визнання права власності на весь будинок є необґрунтовані, оскільки не ґрунтуються і не співвідносяться з відповідними положеннями, які регулюють вказані правовідносини.

Також, відповідач будучи власником 1/3 частики будинку в своєму позові не ставить вимоги щодо порядку користування спірним будинком, а заявляє вимоги про поділ його в натурі.

По суті заявлених вимог позивачки вбачається, що фактично позивач ставить питання про позбавлення відповідача права його власності 1/3 частики спірного будинку, що суперечить законодавству про власність України.

Той факт, що відповідач не приймає участі у ремонті будинку, не є підставою про усунення його права власності на 1/3 частики будинку.

Доводи позивачки про усну домовленість між спадкоємцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 стосовно спадкування спірного будинку лише ОСОБА_4, є безпідставними виходячи з наступного.

Дане питання було предметом розгляду вищевказаних попередніх судів, якими ці вимоги визнані необґрунтовані, оскільки згідно Спадкового права України всі угоди спадкоємців стосовно розміру частки у спадщині когось із них на нерухоме майно або транспортні засоби, відмови від прийняття спадщини на користь іншої особи, повинні укладатися письмово та посвідчуватися нотаріально, а не підтверджуватися показаннями свідків.

З огляду на викладене допитані в судовому засіданні вказані свідки на вимогу сторони позивача за вищевказаних обставин не мають бути враховані як доказ у юридичному значенні.

Також є необґрунтованими вимоги позивачки врахування як доказу про усну домовленість між спадкоємцями постанови Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області від 05.07.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 356 КК України (самоуправство), оскільки в діях ОСОБА_3 вбачались цивільно-правові відносини між спадкоємцями, які вже на той час були власниками відповідних часток у спірному будинку, а тому до компетенції органів внутрішніх справ не входять, що і було підставою відмови в порушенні кримінальної справи.

В питанні про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

За таких обставин вимоги позивачки про визнання за малолітнім право власності на весь спірний будинок є необґрунтовані.

Є також необґрунтованими вимоги про порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками ст. 190 КК України (шахрайство) та доводи про грубе порушення громадських і конституційних прав малолітньої дитини виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 будучі власником на 1/3 частики будинку звернувся до суду за захистом свого майнового права в порядку цивільно-правових відносин, передбачених Цивільним Кодексом України.

Щодо позиції третьої особи: служби у справах дітей Шосткинської міської ради, яка підтримала позовні вимоги позивача, зазначивши про прийняття рішення яким не будуть порушені права дитини, суд вважає необхідним зазначити, що в судовому засіданні порушення прав власності чи інтересів малолітнього ОСОБА_1. у проживанні та користуванні будинком не встановлено.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню за необґрунтованістю, тому і не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат з відповідача відповідно до 88 ЦПК України на загальну суму 15 329 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст. ст. 16, 1278, 1301 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в уточненому позові ОСОБА_1, інтереси малолітньої дитини представляє мати ОСОБА_2, яка є співпозивачем, до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Шосткинської міської ради про визнання права на проживання та користування будинком, визнання права на весь будинок за заповітом.

Вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особам, які не були присутніми під час проголошення рішення суду, протягом цього строку з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасованим, воно набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_18