Рішення

від 30.01.2012 по справі 62/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/171 30.01.12

за позовом: Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 34481451, 2. Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», м.Київ ЄДРПОУ 32207613

про стягнення шкоди в сумі 17000000 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: ОСОБА_1 -гол.спец.

від відповідача: ОСОБА_2 -по дов., ОСОБА_3 -по дов.

В засідання суду брали участь:

від прокуратури: ОСОБА_4 -по посв.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва

з 30.11.2011р. до 14.12.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, 2. Київської міської ради, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», м.Київ про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17000000 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», якими, зокрема, встановлено факт самовільного знищення газону на спірній земельній ділянці.

Позивач 1 письмових пояснень по суті спору не представив, у судовому засіданні 30.11.2011р. підтримав вимоги прокурора, викладені у позовній заяві №05/4-6724/11 від 03.11.2011р.

Позивач 2 надав пояснення без номеру та дати, що надійшли на адресу господарського суду міста Києва 30.11.2011р., за змістом яких позов прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві б/н від 30.11.2011р., поясненнях б/н від 18.01.2012р., додаткових поясненнях без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду 30.01.2012р., проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»проведено оплату відновної вартості зелених насаджень, які знаходились на спірній земельній ділянці, та необхідність видалення яких була встановлена актом №27 від 14.02.2005р.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст . 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст . 3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено судом, на підставі п.17 рішення №236/1111 від 27.11.2003р. Київської міської ради, 27.08.2004р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №79-6-00237 від 14.10.2004р. в книзі записів державної реєстрації договорів.

За змістом п.п.1.1, 2.1 вказаного договору орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий №8000000000:90:371:0016) розміром 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва, з метою будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Згідно із п.3.1 договору від 27.08.2004р. останній укладено на 25 років.

25.04.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»було отримано дозвіл №1969-Гл/С Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві на інженерну підготовку території спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: Столичне шосе 23 км у Голосіївському районі м.Києва, відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0651-а-04.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання договору оренди від 27.08.2004р. позивач став законним користувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва з правом будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексукожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17000000 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва, прокурором та позивачами повинно бути доведено, що відповідачем проводились дії, які свідчать про фактичне порушення норм природоохоронного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, в якості доказу порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства прокурор посилається на акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.03.2009р., 12.11.2009р., припис від 06.04.2009р. Державної екологічної інспекції в м.Києві, якими, за твердженням прокурора, встановлено факт самовільного знищення газону на земельній ділянці за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва.

За змістом ст.ст.16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких належить, у тому числі, державний контроль за використанням і охороною земель.

За приписами п.п.1, 2 Указу Президента України №1039/2003 від 15.09.2003р. «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів»спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.

Згідно із ст.1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України», яке затверджено постановою №1520 від 17.11.2001р. Кабінету Міністрів України (приймаючи до уваги, що перевірку дотримання відповідачем природоохоронного законодавства було проведено під час дії вказаного нормативно-правового акту) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Відповідно до п.п.5, 6 ст.5 вказаного Положення Держекоінспекція має право складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень.

Як встановлено судом, 26.03.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м.Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», результати якої оформлені актом від 26.03.2009р. В межах вказаної перевірки було встановлено наступне:

Земельна ділянка загальною площею 100,0337 га, розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва, з північного та північно-західного боку огороджена дерев'яною огорожею, на земельній ділянці проведено наступні роботи: знято верхній родючий шар ґрунту на площі близько 70 га та складовано на тій же території об'ємом близько 350000 кв.м. Відповідно акту обстеження зелених насаджень №27 від 14.02.2005р. на вказаній земельній ділянці наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений. На момент перевірки будь-хто з представників чи користувачів даної земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»були відсутні, будь-які роботи не проводились.

Вказаний акт отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»ОСОБА_6, з відміткою, відповідно до якої при перевірці на місцевості останній був відсутній, внаслідок чого підтвердити викладені у акті обставини не мав можливості, з актом ознайомлений.

06.04.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м.Києві було видано припис, згідно якого відповідача було зобов'язано:

- надати до Державної екологічної інспекції в м.Києві проект будівництва спортивно-оздоровчого комплексу;

- висновок екологічної експертизи проекту;

- ордер на знесення зелених насаджень на ділянці;

- погодження управління ОНПС в м.Києві акту на знесення зелених насаджень;

- дозвіл на знесення верхнього шару ґрунту.

Вказаний припис прийняв до виконання директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»ОСОБА_6

12.11.2009р. головними спеціалістами -державними інспекторами Державної екологічної інспекції в м.Києві за участю майстра КП УЗН Голосіївського району м.Києва було проведено позапланову перевірку законності знесення зелених насаджень, якою встановлено, що територія загальною площею 100,0337 га засипана намивним піском. На момент перевірки, особи, що проводили намив піску відсутні і отримати документи на знесення зелених насаджень не виявляється можливим.

Крім того, посадовими особами Державної екологічної інспекції в м.Києві було здійснено розрахунки, відповідно до яких розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок самовільного знищення газону площею 703000 кв.м на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр шосе у Голосіївському районі міста Києва при проведенні будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», склав 5049000 грн. під час першої перевірки та 11951000 грн. під час другої перевірки.

Приймаючи до уваги, що відповідач встановлені приписом порушення не усунув, прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17000000 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як було зазначено вище, перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»26.03.2009р. та 12.11.2009р. проводились позапланово.

Наразі, процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Цей Порядок поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в місті Києві.

Згідно із п.п.3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника. Позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

Згідно із п.4.9, 4.15 Порядку державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб. В акті перевірки зазначаються, зокрема, посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

За приписами п.4.20, 4.21, 4.22 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Мінприроди, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.

При цьому, акт від 26.03.2009р. не містить прізвища та підпису представника ГУ СБУ, присутнього при проведенні перевірки, підпису стажера ОСОБА_7

Акт перевірки від 12.11.2009р. не містить підпису майстра КП УЗН Голосіївського району м.Києва, який був присутній при проведенні перевірки, доказів вручення або направлення вказаного документу засобами поштового зв'язку Товариству з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп».

Акти Державної екологічної інспекції в м.Києві від 26.03.2009р., 12.11.2009р. не містять посилань на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені відповідачем.

Вказані обставини з боку прокурора чи позивачів всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Державною екологічною інспекцією в м.Києві порушено вимоги Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку, що акт позивача 1 від 26.03.2009р., виданий на його підставі припис від 06.04.2009р., акт від 12.11.2009р. не є належними доказами у справі у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За змістом ст.25 Закону України «Про рослинний світ»охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Відповідно до п.4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом №70 від 29.07.1994р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству України (приймаючи до уваги, що вказані Правила діяли на момент складання акту №27 від 14.02.2005р.) знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади

Згідно із п.п.3, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах , затвердженого постановою №1045 від 01.08.2006р. Кабінету Міністрів України (виходячи з того, що вказана постанова набула чинності на момент затвердження та погодження акту №27 від 14.02.2005р.), видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом. Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2005р. було проведено обстеження спірної земельної ділянки, внаслідок чого складено акт №27, погоджений 30.08.2006р. Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»та затвердженого 12.09.2006р. директором КП УЗН Голосіївського району м.Києва.

За змістом акту, комісія, яка проводила обстеження земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу, встановила, зокрема, наявність на ній 9,9 га газону незадовільного стану та 19,8 га газону задовільного стану. При цьому, комісія дійшла висновку, у тому числі щодо необхідності знесення 9,9 га газону лугового незадовільного стану та 19,8 га газону лугового задовільного стану.

Актом №27 від 14.02.2005р. було визначено відновлювальну вартість зелених насаджень, яка складає 1422286,75 грн.

Згідно рахунку №1300 від 14.08.2006р. вказані кошти були перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» на рахунок КО «Київзеленбуд», про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №470 від 28.08.2006р.

Тобто, відновлювальна вартість зелених насаджень, у тому числі, газону лугового, які підлягали видаленню, у зв'язку із проведенням відповідачем робіт по будівництву, експлуатації, обслуговуванню спортивно-оздоровчого комплексу на орендованій земельній ділянці були повністю компенсовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп».

Одночасно, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Згідно із ст.28 вказаного нормативно-правового акту охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту Закону України «Про благоустрій населених пунктів»та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», які затверджені наказом №105 від 10.04.2006р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, обов'язок з утримання зелених насаджень міста у належному стані покладається на певного балансоутримувача.

Згідно із п.2.1 вказаного Порядку газон -це певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.

При цьому, будь-які докази наявності на спірній земельній ділянці газону, створеного штучним шляхом який перебуває на балансі відповідного комунального підприємства у матеріалах справи відсутні.

Виходячи зі змісту листа №148-03/01-3381 від 25.11.2011р. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», вказана установа не є балансоутримувачем об'єктів міського зеленого господарства, в тому числі, дерев, кущів, газонів. Можливими балансоутримувачами газону лугового на вказаній земельній ділянці можуть бути Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району або Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Ухвалами господарського суду міста Києва від 14.12.2011р., 18.01.2012р. витребувано у Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва та Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»докази того, чи перебували та чи перебувають на даний час на балансі вказаних підприємств зелені насадження, а саме -газон луговий, який знаходиться на земельній ділянці розміром 100,0337 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0016 (23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі міста Києва.

Зазначені установи вимог ухвал суду від 14.12.2011р., 18.01.2012р. не виконали, витребуваних судом відомостей не надали, внаслідок чого обставини перебування газону лугового на балансі певного комунального підприємства судом не встановлені, а прокурором та позивачами не доведені.

Одночасно, виходячи зі змісту рішення №236/1111 від 27.11.2003р. Київської міської ради, спірну земельну ділянку було надано відповідачу в оренду внаслідок припинення права користування землею Приватного сільськогосподарського підприємства «Бузівське».

Попередньо 18.09.2003р. Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин»було складено розрахунки розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарськіх угідь з земель ПСП «Бузівське»Товариству з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»для будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі.

Платіжними дорученнями №65 від 04.06.2004р. та №66 від 04.06.2004р. відповідач компенсував збитки, пов'язані з вилученням спірної земельної ділянки із земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення та перерахував на користь Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації 5568960 грн. та 90965 грн. відповідно.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що прокурором та позивачами не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість нарахування та стягнення грошових коштів за порушення природоохоронного законодавства, позов прокурора про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17000000 грн. підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні вимог прокурора в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції в місті Києві, м.Київ, 2. Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»шкоди в сумі 17000000 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м.Києва.

У судовому засіданні 30.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 06.02.2012р.