Рішення

від 12.04.2010 по справі 7/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.10                                                                                                     cправа№ 7/46

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «СОТА»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Омі-Логістік-Груп»

про стягнення заборгованості

ціна позову 2556,11грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОТА» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Омі-Логістік-Груп» про стягнення заборгованості; ціна позову: 2556,11грн., в тому числі 2200грн.основного боргу, 205,1грн. пені, 30,01грн. 3% річних, 121грн. інфляційних втрат.

В позовній заяві Позивач зазначає, що на підставі укладеного з Відповідачем договору про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом, було здійснено автомобільні перевезення вантажів. Однак, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за укладеним Договором, у Відповідача виник борг перед Позивачем.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом №161/07 від 24.09.2007р., заявкою на транспорт №ЗнТ-001455П від 19.08.2009р. по договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 500грн., рахунком-фактурою №СО-0002062 від 20.08.2009р. на суму 500грн., податковою накладною №2077 від 20.08.2009р. на суму 500грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002069 від 20.08.2009р. на суму 500грн., реєстром відправленої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7197 від 26.08.2009р., заявкою на транспорт №ЗнТ-001458П від 20.08.2009р. до договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 500грн., рахунком-фактурою №СО-0002086 від 21.08.2009р. на суму 500грн., податковою накладною №2100 від 21.08.2009р. на суму 500грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002093 від 21.08.2009р. на суму 500грн., реєстром вихідної кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7203 від 26.08.2009р., заявкою на транспорт №ЗнТ-001459П від 20.08.2009р. по договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 1200грн., рахунком-фактурою №СО-0002069 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., податковою накладною №2084 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002076 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., реєстром вихідної кореспонденції з відбитокм поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7265 від 28.06.2009р., претензією №108 від 02.11.2009р., фіскальними поштовим чеками №8976 та №8979 від 04.11.2009р., свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача серії А01 №198455, довідкою органу статистики №108, свідоцтвом про реєстрацію Відповідача платником податку на додану вартість №100013588, довідкою з органу статистики №1588, платіжними дорученнями №119 та №120 від 03.02.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення,, фіскальним поштовим чеком №3323 від 25.02.2010р., ст.ст.11-16, 258, 509, 525-526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-217, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1-2, 12, 54-57, 61, 64, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/46 від 11.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 25хв. 22.03.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/46 від 22.03.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності.

В ухвалах господарського суду Львівської області №№7/46 від 11.03.2010р. та від 22.03.2010р., які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, письмово подав суду повідомлення про розгляд справи без його участі.

Протягом розгляду справи від Позивача надійшли наступні документи:

26.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло пояснення Позивача №32 від 18.03.2010р., в якому зазначається, що позовні вимоги Позивач підтримує повністю з наведених у позовній заяві та в поясненні підстав та просить стягнути з Відповідача 2200грн. основного боргу, 233,52грн. пені, 34,17грн. 3% річних за невиконання зобов'язання, 162,8грн. інфляційних втрат.

До пояснення додано наступні документи: банківську довідку про перерахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; копію довідки з органу статистики №1588 про включення Позивача в ЄДРПОУ; довідку серії АД №181056 станом на 15.03.2010р. про включення Відповідача в ЄДРПОУ; копію супровідного листа №30 від 17.03.2010р. до акту звірки та акт звірки взаємних розрахунків; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України;

07.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло пояснення Позивача №44 від 31.03.2010р., в якому зазначається, що Позивач позовні вимоги підтримує повністю з причин та підстав, зазначених в позовній заяві та поясненні та просить стягнути з Відповідача 2200грн. основного боргу, 233,52грн. пені, 34,17грн. 3% річних, 162,8грн. інфляційних втрат.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Конверти з ухвалами господарського суду Львівської області №№7/46 від 11.03.2010р. та від 22.03.2010р., які скеровувались Відповідачу за адресою 79015, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, повернулись із зазначенням в поштовій довідці причини повернення – вибули.

Проте, відповідно до оригіналу довідки з ЄДРПОУ серії АД №181056 станом на 15.03.2010р., місцезнаходженням Відповідача з 10.01.2007р. було та залишається 79015, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1.

В клопотанні про накладення арешту на майно судом відмовлено у зв'язку з необгрунтованістю, недоведеністю клопотання та непредставленням доказів наявного у Відповідача майна.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 2200грн. основного боргу.

24.09.2007р. між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено договір №161/07 про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі – Договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Виконавець від свого імені бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Замовника систематично протягом строку дії даного Договору виконувати (надавати) послуги з організації та забезпечення процесу перевезення вантажів, що належить третім особам (надалі – перевезення вантажів) автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполучення по території України.

Згідно п.п.1.2, 1.3 Договору, Виконавець в інтересах Замовника надає останньому комплекс послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, зокрема по пошуку перевізника вантажів, чи/або організації та відповідному забезпеченню оптимального транспортного обслуговування (експедирування), суть якого полягає в проведенні наступних операцій: пошук перевізників вантажів, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з організацією перевезення вантажів; даний Договір містить елементи різних договорів і по своїй суті є змішаним договором.

Відповідно до п.п.2.1, 2.3 Договору, Виконавець організовує перевезення вантажів на підставі письмових замовлень, підписаних уповноваженим представником Замовника; Сторони погодилися, що до моменту отримання Виконавцем Замовлення, зазначене Замовлення може бути надіслане Замовником Виконавцю за допомогою факсимільного зв'язку (факсом) чи/або іншим фіксованим шляхом.

Згідно п.3.2.7 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно приймати від Виконавця надані послуги та оплатити їх згідно умов даного Договору.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.2, 5.6 Договору, Сторони погодились, що загальна сума вартості послуг визначається в Замовленні та в подальшому в Актах наданих послуг і вказується з урахуванням ПДВ; підставою для проведення розрахунків за даним Договором є підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт наданих послуг, а також оригінали належним чином оформлених товаро-транспортних накладних; у разі відсутності заперечень до Акту наданих послуг, Замовник зобов'язаний сплатити вартість наданих Виконавцем послуг протягом 5-ти банківських операційних днів з моменту підписання Сторонами та скріплення їх печатками Акту наданих послуг; оплата за надані згідно Договору послуги здійснюється в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування Замовником суми вартості зазначених послуг, в гривні на поточний банківський рахунок Виконавця; Сторони погодились, що Замовник здійснює оплату послуг, наданих згідно умов Договору, виключно після надання Виконавцем Замовнику належним чином оформлених відповідних податкових накладних.

20.08.2009р. Позивачем надано Відповідачу послуг загальною вартістю 500грн., наведене підтверджується заявкою на транспорт №ЗнТ-001455П від 19.08.2009р. по договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 500грн., рахунком-фактурою №СО-0002062 від 20.08.2009р. на суму 500грн., податковою накладною №2077 від 20.08.2009р. на суму 500грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002069 від 20.08.2009р. на суму 500грн., реєстром відправленої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7197 від 26.08.2009р.

21.08.2009р. Позивачем надано Відповідачу послуг загальною вартістю 500грн., що підтверджується заявкою на транспорт №ЗнТ-001458П від 20.08.2009р. до договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 500грн., рахунком-фактурою №СО-0002086 від 21.08.2009р. на суму 500грн., податковою накладною №2100 від 21.08.2009р. на суму 500грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002093 від 21.08.2009р. на суму 500грн., реєстром вихідної кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7203 від 26.08.2009р.

22.08.2009р. Відповідачу надано послуг Позивачу загальною вартістю 1200грн., що підтверджується заявкою на транспорт №ЗнТ-001459П від 20.08.2009р. по договору №161/07 від 24.09.2007р. з вартістю перевезення 1200грн., рахунком-фактурою №СО-0002069 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., податковою накладною №2084 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №СО-0002076 від 22.08.2009р. на суму 1200грн., реєстром вихідної кореспонденції з відбитокм поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №7265 від 28.06.2009р.

Описані вище заявки на транспорт, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) підписані та скріплені відбитками печаток обома Сторонами.

04.11.2009р. Позивачем скеровано Відповідачу претензію №108 від 02.11.2009р. про оплату боргу в розмірі 2200грн., підтвердженням чого є фіскальні поштові чеки №8976 та №8979 від 04.11.2009р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Крім того, статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які спростовують факти надання послуг Позивачем, їх вартість, чи свідчили б про повне чи часткове погашення Відповідачем боргу, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 2200грн. боргу підлягають до задоволення.

          Щодо стягнення 205,1грн. пені.

В позовній заяві Позивач наводить розрахунок пені, проведений за період з 11.09.2009р. по 23.02.2010р., вихідними даними для якого є сума боргу – 2200грн. та дані величини облікової ставки НБУ за вказаний період. Відповідно до проведеного Позивачем розрахунком, сума пені становить 205,1грн.

Відповідно до п.6.5 Договору, у разі затримки оплати за надані відповідно до Договору послуги, Замовник зобов'язаний сплатити на користь Виконавця пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468, розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009р. становив 10,2500%.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі доводів мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 205,1грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 30,01грн. 3% річних за невиконання зобов'язання та 121грн. інфляційних нарахувань.

В позовній заяві Позивачем надано розрахунок 3% річних за невиконання зобов'язання та інфляційних нарахувань, вихідними даними для яких є: для 3% річних (розмір боргу – 2200грн., період прострочення – з 11.09.2009р. по 23.02.2010р., та розмір відсотків – 3% річних); для інфляційних нарахувань (розмір боргу – 2200грн., період – з вересня 2009р. по січень 2010р., індекс інфляції за кожен період). Відповідно до проведених Позивачем розрахунків, розмір 3% річних становить 30,01грн., інфляційних нарахувань – 121грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 30,01грн. 3% річних та 121грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача 233,52грн. пені, 34,17грн. 3%річних та 162,8грн. інфляційних втрат, зазначених в поясненнях, які надійшли до господарського суду Львівської області 26.03.2010р. та 07.04.2010р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Проте, згідно п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем до пояснень, які надійшли до господарського суду Львівської області 26.03.2010р. та 07.04.2010р. не додано доказів відправлення відповідачеві копій пояснень, в яких містяться вимоги про збільшення позову.

Також, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено збільшення позовних вимог шляхом подання пояснення суду.

При цьому суд зазначає, що повернення пояснень в частині збільшення позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних зобов'язань не є рішенням по суті щодо збільшених позовних вимог та, враховуючи те, що судом вирішено стягнути з Відповідача пеню та 3% річних, розраховані станом на 23.02.2010р., та інфляційні нарахування – станом на січень 2010р., не позбавляє Позивача права до стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за інший період, у випадках та в порядку, визначених чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

12.04.2009 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.04.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, ч.4 ст. 22, 34, 43, 49, п.2 ч.1 ст.57, п.6 ч.1 ст.63, 75, 85, Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.193, 230, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», договором №161/07 від 24.09.2007р. про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІ-ЛОГІСТІК-ГРУП» (79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, ідентифікавційний код 34857777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА» (76492, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності,33, ідентифікаційний код 31262487) 2200грн. боргу, 205грн. 01коп. пені, 30грн. 01коп. 3% річних та 121грн. інфляційних нарахувань, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Фартушок Т. Б.