Постанова

від 25.08.2015 по справі 909/458/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 909/458/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічого акціонерного товариства ,,Авангард'', с.Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, № 403 від 06.07.2015 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 року

у справі № 909/458/15

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави- Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства ,,Івано-Франківськводоекотехпром'', м.Івано-Франківськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Авангард", с.Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область,

про: стягнення боргу в розмірі 85 353,06грн., із них: 73 171,72грн. основного боргу, 12 181,34грн. пені,

За участю представників сторін:

від прокуратури : Яворський Я.Т.- прокурор;

від позивача: Табак В. М.-представник на підставі довіреності № 7-2-1/20 від.06.01.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 р. у справі № 909/458/15 позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави- Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства ,,Івано-Франківськводоекотехпром'' до Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення боргу в розмірі 85 353,06грн., із них: 73 171,72грн. основного боргу, 12 181,34грн. пені, задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 р. у справі № 909/458/15, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Авангард"- подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на недійсність договору та, відповідно, неправильне визначення періоду, за який обчислена пеня. Згідно із п.5.1 договору №13 від 02.01.2010 року термін дії договору - до 31.12.2010 року. Відповідно до цього пункту договору строк його дії закінчився 31.12.2011 року (через 1 рік). Тому апелянт вважає безпідставним посилання на умови договору №13 від 02.01.2010 року, як на документ, що був чинним в 2014 році, в тому числі щодо нарахування пені. Не погоджується апелянт також з методом обрахунку пені, оскільки договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до ст.ст. 1 та 3 якого вказано, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Посилається на ігнорування судом мотивів відповідача.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати частково рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 р. у справі № 909/458/15 - не конкретизуючи змісту рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2015р. справу № 909/458/15 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Желіка М.Б., внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/458/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Мирутенко О.Л..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 р., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 04.08.2015 р..

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року, у зв'язку із зайнятістю судді Мирутенка О.Л. у складі іншої судової колегіі, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/458/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Данко Л.С..

Ухвалою суду від 04.08.2015 року розгляд справи відкладався з підстав, наведених у ній.

Розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року, у зв'язку із зайнятістю судді Данко Л.С. у складі іншої судової колегіі, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/458/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

Прокурор та позивач в судове засідання 25.08.2015 року з'явились, проти апеляційної скарги заперечили, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, надали усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 25.08.2015 року представник апелянта повторно не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як встановив суд першої інстанції, між комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" та закритим акціонерним товариством "Авангард", 02.01.2010 року укладено договір на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації №13.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору "Водоекотехпром" зобов'язався надавати "Абоненту" (скаржнику) послуги водопостачання холодної води та водовідведення, а "Абонент" - своєчасно оплачувати надані йому послуги та інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 2.2.2 договору, "Абонент" зобов'язується здійснювати оплату послуг водопостачання та водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку виписаного на підставі пункту 2.2.1, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.10, 2.2.11, 2.2.12 та здійснювати авансований платіж, який вноситься до 1-го числа місяця, за який здійснюється передоплата, у розмірі вартості наданих послуг у минулому місяці. "Абонент", який споживає незначну кількість води і додатки 4 - "Акту про обсяги....", яким подаються 1 раз в квартал, здійснює оплату послуг водопостачання та водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та здійснює авансований платіж, який вноситься до 1 -го числа першого місяця кварталу, за який здійснюється передоплата, у розмірі вартості наданих послуг у минулому кварталі.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, договір виконувався позивачем, скаржнику щомісячно виставлялись і ним отримувались рахунки - фактури на оплату послуг; скарг на неналежне виконання позивачем умов договору не надходило. Однак, скаржник неналежно виконував свої зобов'язання по оплаті за період з 29.08.2014 року по 31.12.2014 року утворилась заборгованість в сумі 35292,91 грн.

Покликання скаржника на те, що цей договір припинив чинність, спростовуються тим, що документально підтверджені дії сторін свідчать про продовження виконання умов цього договору: скаржник отримував відповідні послуги, позивач їх надавав, виставляючи рахунки відповідно до умов договору, а скаржник їх частково оплачував. Згідно договору на відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації №13 з якого вбачається, що термін дії договору сторонами не вказано (п.5.1). Таким чином вказаний договір був дійсним до 21.12.2014 року, тобто до укладення нового договору. Крім того, позивачем доведено надання ним та отримання відповідачем послуг саме в спірному періоді, що підтверджується рахунками - фактурами та матеріалами справи. Більше того, відповідач жодного разу з моменту дії спірного договору (з 02.01.2010 року) і до дня укладення нового договору (до 22.12.2014 року) не заявив про його припинення або перегляд його умов.

22.12.14 між КП "Івано-Франківськводоекотехпром" ("виробником") та ПАТ "Авангард" (споживачем) укладено договір №13 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно п. 1.1. даного договору, "Виробник" зобов'язався надавати "Споживачу" послуги централізованого водопостачання і водовідведення у обсягах зазначених в додатку №1, який являється невід'ємною частиною даного договору, а "Споживач" - зобов'язався своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.5 договору сторони погодили, що "Споживач" зобов'язується здійснювати оплату послуг централізованого водопостачання та водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та вносити авансований платіж, до 1-го числа місяця, за який проводиться передоплата, у розмірі вартості наданих послуг у минулому періоді.

Договір фактично виконувався позивачем, який надав послуги та щомісячно, за надані послуги водопостачання холодної води та водовідведення, виставляв рахунки - фактури, які отримувались скаржником. Однак, скаржник неналежно виконував свої обов'язки по оплаті. За період з 01.01.2015 року по 01.04.2015 року заборгованість склала 37878,81грн., що і відображено в акті звірки за 01.01.2015 року по 31.03.2015 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 01.04.2015 рік склала 73171,72 грн., що підтверджується актом звірки за 01.01.2015 року - 31.03.2015 року.

Вирішуючи питання про стягнення пені та інших нарахувань, суд першої інстанції підставно виходив з того, що Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом. Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені судом першої інстанції перевірений. Посилання скаржника на помилковість методики обчислення пені є неконкретизованими та не доведеними належними доказами. Власного розрахунку сум пені скаржник не навів, у чому помилковість обчислення судом розміру пені не вказав.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 р. у справі № 909/458/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічого акціонерного товариства ,,Авангард'', с.Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, № 403 від 06.07.2015 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 р. у справі № 909/458/15 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 31.08.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.