Ухвала

від 06.10.2011 по справі 2а-4418/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 49242/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Стебницький калійний заводВ» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі за поданням державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків , -

В С Т А Н О В И В :

14 квітня 2011 року о 10:55 год. державна податкова інспекція (ДПІ) у Дрогобицькому районі Львівської області звернулася до суду з поданням від 13.04.2011року про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ),,Стебницький калійний заводВ» .

В обґрунтування подання покликається на те, що директор ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» відмовився отримати під розписку направлення на перевірку, працівників інспекції до проведення перевірки не допустив, необхідних для проведення перевірки документів не надав. Тому 13.04.2011року в 11:00 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою від 19 квітня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд подання задовольнив та постановив підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю ,,Стебницький калійний заводВ» (ідентифікаційний код 31981840, місцезнаходження: м. Стебник, майдан Шевченка, буд. 1), застосованого на підставі рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 13 квітня 2011 року. .

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поясненням директора товариства ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якими повністю спростовуються твердження заявника про відмову допустити податківців до перевірки. Сутність цих пояснень та показів зводилась до того, що працівниками заявника під час їх вкрай короткої розмови протягом кількох хвилин із директором відповідача було лише повідомлено, що метою їхнього візиту є виключно встановлення місцезнаходження відповідача як платника податків, а жодного направлення на проведення будь-яких перевірок та вимог про надання документів не пред'являлось.

Суд першої інстанції також безпідставно відхилив доводи про те, що наказ заявника від 12.03.2011 року №283 про проведення виїзної планової документальної перевірки та повідомлення №3378/10/23-212 про проведення такої перевірки відповідач не отримував.

Таким чином, відповідач вважає, що жодних законних підстав для прийняття заявником рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 13.04.2011 року не було, а тому підтвердження обгрунтованості такого рішення було протиправним.

Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог статті 183-3 КАСУ щодо строків звернення податкового органу з поданням до суду та строків розгляду судом подання.

З огляду на викладене ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні подання.

Представник ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що наказом ДПІ у Дрогобицькому районі від 12.03.2011р. № 283 на призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» . Повідомлення про проведення перевірки № 3378/10/230312 та наказ про проведення перевірки направлено платнику податків рекомендованим поштовим відправленням 14 березня 2011 року і отримано уповноваженою особою Сеїт 16 березня 2011 року.

В актах № 59/23-1 та № 60/23-1 від 11.04.2011року зазначено, що направлення на перевірку від 30.03.2011року № 281/23-1 та № 282/17-2 було надано директору товариства ОСОБА_4, проте він відмовився ознайомитись та розписатись в направленні, не надав для перевірки документів, письмові пояснення надати відмовився, місця для складення акту про не допуск до перевірки на прохання інспекторів не надав і наказав залишити приміщення. Акти складено працівниками ДПІ у Дрогобицькому районі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

12 квітня 2011 року начальник відділу податкової міліції ДПІ у Дрогобицькому районі подав начальнику ДПІ звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

13 квітня 2011 року в 11:00 начальник ДПІ прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що факти, наведені в актах № 59/23-1 та № 60/23-1 від 11.04.2011року є достовірними, зафіксовані в них обставини знаходяться поза межами обґрунтованого сумніву і можуть бути покладені в основі судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України шляхом внесення подання податкового органу може бути ініційовано розгляд в адміністративному суді питання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 статті 1833 КАС України визначено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З гідно з ч.7 ст. 1833 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Порядок підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регулюється статтею 94 Податкового кодексу (ПК)України.

Так, відповідно до п. 94.2.3 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно з п. 94.5 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Пунктом 94.6 ПК України визначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає вірними висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» , оскільки законні підстави для арешту майна підтверджені в судовому засіданні. Визначена Податковим кодексом України процедура прийняття податковим органом рішення про застосування умовного арешту майна відповідача також дотримана.

Суд першої інстанції дослідив пояснення директора ТОВ ,,Стебницький калійний заводВ» та покази свідків, дав їм належну правову оцінку у сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та обґрунтовано їх відхилив як безпідставні.

Доводи відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Обставини, які зумовили звернення податкового органу до суду з поданням виникли 13 квітня 2011 року об 11:00 коли начальник ДПІ прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, оскільки підставою звернення з поданням було підтвердження обґрунтованості саме адміністративного арешту майна.

Порушенням судом строків розгляду подання не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Таким чином, наведені відповідачем а апеляційній скарзі доводи колегія суддів визнає надуманими та безпідставними.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

За змістом ч.9 ст. 1833 КАС України апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку за загальною процедурою.

Виходячи з аналізу наведеної норми КАС України колегія суддів вважає, що оскарженню в касаційному порядку підлягає тільки постанова суду апеляційної інстанції, а прийнята за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 183-3, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Стебницький калійний заводВ» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-4418/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_9