Постанова

від 10.11.2006 по справі 02/3737а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/3737а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.06                                                                                            Справа №  02/3737а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Федорова  М. О.  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання –Огієнко В.О.,

за участю представників сторін:                      

від позивача:не з'явилися;

від відповідача:Березань Я.Г. –дов. б/з від 01.07.2006 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжана Стиль»про апеляційне оскарження  постанови господарського суду Черкаської області від 16.08.2006 року,

по справі № 02/3737а  (суддя –Пащенко А.Д.),

за позовом  Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

                     м. Черкаси,

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжана Стиль», м. Сміла,

про               стягнення 5544,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Черкаської області від 16.08.2006 року позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту –ФСЗІ, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжана Стиль»(далі по тексту –ТОВ «Сніжана Стиль», відповідач) про стягнення 5544,00 грн. задоволено повністю, та стягнуто з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у сумі 5544,00 грн. а також в доход державного бюджету України –55,44 грн. державного мита.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою місцевого суду, ТОВ «Сніжана Стиль»звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  постанову господарського суду Черкаської області від 16.08.2006 року по справі № 02/3737а та прийняти нове рішення, яким відмовити ФСЗІ у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.10.2006 року апеляційну скаргу відповідача після проведення необхідних підготовчих дій прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 02/3737а в судовому засіданні 10.11.2006 р. за участю представників сторін.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову місцевого господарського суду та прийняти нову, якою відмовити ФСЗІ у задоволенні позовних вимоги .

Позивач не скористався наданим йому ст. 191 КАС України правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду по суті за наявними в справі матеріалами.

01.11.2006 р. на адресу апеляційної інстанції надійшло клопотання від ФСЗІ про здійснення розгляду справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга ТОВ «Сніжана Стиль»–задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення  про задоволення позовних вимог щодо стягнення з   відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 5544,00 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до листа Смілянського міськрайонного центру зайнятості від 09.08.2006 р. № 2492/04 відповідачем протягом 2005 р. було надано до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН без зазначення вільних робочих місць, що не може бути доказом створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

Але колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись  з такими висновками  господарського суду першої інстанції, викладеними в оскарженій постанові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Стаття 20 Закону передбачає, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно зі ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства  соціального  захисту  населення  України,  місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Пунктами 5,  10,  11,  12,  13, 14 Положення про робоче місце інваліда  і про порядок працевлаштування інвалідів,  затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314,  передбачено,  що підприємства   інформують   центри   зайнятості,   місцеві  органи соціального захисту населення та відділення  Фонду  про  створення робочих  місць для працевлаштування інвалідів,  а працевлаштування інвалідів  здійснюється  державною  службою  зайнятості,  органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням повноважень, стану здоров'я, здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Колегією суддів встановлено, що статистичний звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік по формі № 10-ПІ, затверджений наказом Мінпраці України № 338 від 29.12.2004 р. (а.с. 6) ТОВ «Сніжана Стиль»дійсно свідчить, що в оспорюваний період на підприємстві відповідача було працевлаштовано 1 інвалід при необхідній нормі 2 чоловік (середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві  45 чоловік х 4% = 1,8, що становить 2 особи).

Але як вбачається з матеріалів справи, а саме пункту «в»листа Смілянського міськрайонного центру зайнятості № 2492/04  від 09.08.2006 р., ТОВ «Сніжана Стиль»зверталося у січні 2005 року з проханням про працевлаштування інвалідів в кількості 2 осіб за спеціальностями: швачка, закрійник або прибиральник (лист № 2 від 25.01.2005 р.).

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача на доказ своєї правової позиції було надано копію листа Смілянського міськрайонного центру зайнятості № 2489/03 від 09.08.2006 р. про те, що жоден з інвалідів який ознайомлювався з переліком вакансій для осіб даної категорії, у 2005 році не виявив бажання працювати на підприємстві відповідача.  

З огляду на вищевказане колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем були виконані всі вимоги Закону та Положення щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, оскільки листи Смілянського міськрайонного центру зайнятості № 2489/03 та № 2492/04  від 09.08.2006 р.  є підтвердженням факту інформування відповідних органів про наявних вільних робочих місць на підприємстві відповідача для працевлаштування інвалідів.

Отже аналіз матеріалів справи свідчить про те, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мали істотне значення для вірного вирішення спору.

Відповідно до п.п. 1, 4 статті 202 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 198, п.п. 1, 4 ст. 202, ст. 207 розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення», КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжана Стиль»на постанову господарського суду Черкаської області від 16.08.2006 року по справі № 02/3737а задовольнити у повному обсязі.

2.          Постанову господарського суду Черкаської області  від 16.08.2006 року  по справі № 02/3737а скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжана Стиль»про стягнення 5544,00 грн. адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

4.          Копію постанови надіслати учасникам провадження.

5.          Матеріали справи № 02/3737а повернути до господарського суду Черкаської області.

6.          Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

7.          Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.ст. 211, 212 КАС України

Головуючий суддя:                                                                          Рудченко С.Г.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Федоров  М. О.