Ухвала

від 05.05.2010 по справі 18/574-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"05" травня 2010 р.Справа № 18/574-10

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Біла Церква

до 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Хмельницький

про стягнення 10832,7 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_4 - за довіреністю

відповідач 1: ОСОБА_5 - за довіреністю від 27.04.10р.

відповідач 2: не з`явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Біла Церква 8687 грн. основного боргу за договором-заявкою №1127/09 від 27.11.2009р. та договором-заявкою №1202/09 від 02.12.2009р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом, 45,70 грн. 3% річних за період з 11.01.2010р. по 16.03.2010р.; з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Хмельницький 100 грн.основного боргу згідно договору поруки від 29.01.09р., посилаючись на положення ст.ст. 193, 316 ГК України, ст. 612, 625, 909, 929, 1000 ЦК України, умови договору. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Біла Церква 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, посилаючись на докази викладенні у позовній заяві

Відповідач 1 - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування позовних вимог посилається на ст. 181 ГК України, та п.3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України затверджений Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97р. При цьому стверджує, що позивач порушив норми наведеного законодавства коли 27.11.09р. отримав по факсу від Відповідача-1 проект Договору №1127/09 від 27.11.09р. та заявку до договору від 27.11.09р., а також 02.12.09р. заявку до договору від 02.11.2009р. та без складання протоколу розбіжностей від руки виправив в Договорі та в Заявках штрафні санкції за прострочення поставки вантажу з 800 грн. на 250 грн.

Вважає, що не відповідає дійсності посилання позивача в позовній заяві на те, що 29.11.09р. відповідачем-1 позивачу факсом було передано для підписання Заявку доповнення до Договору №1202/09 від 27.09.2009 р. на перевезення вантажу тому, що ця заявка в дійсності була передана позивачу по факсу 27.11.09р. про що свідчить відмітка на факсограмній Заявці, яка була отримана Відповідачем-1 по факсу від Позивача, після її підписання 27.11.09р.

Крім того, стверджує, що не відповідає дійсності посилання позивача в позовній заяві на те, що в Заявках доповнення до Договору №1202/09 від 27.09.2009р., та від 02.12 2009р. визначенням суми фрахту є 430 євро і 330 євро, проте в заявці від 27.09.09р. зазначена сума фрахту 400 євро, а в заявці від 02.12.09 р. 300 євро, проте дописано позивачем від руки „+ замитнення + печаті 30 євро " без узгодження його сторонами протоколом розбіжностей в порядку статті 181 ГК України, та пункту 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України затверджений Наказом Міністерства транспорту України М363 від 14.10.97р.

Звертає увагу, що відповідач-1 вимагаючи від позивача визнання штрафу за прострочення терміну поставки вантажу згідно положень Договору №1127/09 від 27.11.09 року, і Заявок до Договору від 27.11.09р. та від 02.12.09р. на загальну суму 8000 грн., звертався до позивача з претензією №2 від 17.12.09р., на яку позивач надіслав відповідачу-1 зустрічну претензію №2 від 22.01.2010р., в якій позивач не визнав претензію відповідача-1, відмовився визнати штраф на суму 8000 грн., посилаючись при цьому на свої виправлення в текстах договору та заявках до Договору, щодо розміру штрафних санкцій за прострочення доставки вантажу з 800 грн. на 250 грн., які вважає недійсними без узгодження сторонами протоколом розбіжностей в порядку статті 181 ГК України, та пункту 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України затверджений Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97.. Вважає, що прострочка доставки вантажу затримкою автомашини на кордоні, у зв'язку з вихідними днями не є підставою звільнення позивача від відповідальності. Посилається на п.4.3 договору.

Зазначає, що Позивач стверджує, що відповідно до умов Заявок 30.12.09 року направив Відповідачу-1 оригінали: СМК, договору, акта виконаних робіт, та рахунку, а Відповідач-1 зобовязаний був протягом 3 банківських днів, після їх отримання провести перерахунок коштів на рахунок Позивача. Проте відповідач-1 вважає, що зазначене не відповідає дійсності тому, що ці умови передбачені не Заявками, а пунктом 5.3 Договору, крім того Відповідач-1 отримав лише акт виконаних робіт, СМК та рахунок, щодо оригіналу Договору, та Заявок доповнень до Договору . Стверджує, що Позивач їх до цього часу не надав їх.

Звертає увагу, що в позовній заяві Позивач зазначає, що 22 січня 2010р. звертався до Відповідача-1 з претензією №2 про погашення боргу, але він залишив претензію без відповіді та задоволення. Проте, стверджує, що відповідач-1 надав позивачу відповідь на його претензію листом від 04.02.10р., в якому зазначав, що не визнає виправлень штрафних санкцій за прострочення доставки вантажу з 800 грн. на 250 грн. в договорі та заявках до нього від 27.11.09р., та 02.12.09р.. та просив позивача надіслати рахунок та акти виконаних робіт з урахування підписаних заявок та штрафних санкцій, тобто з урахуванням штрафу в розмірі 8000 грн., які він вимагав визнати, та сплатити Позивача в Претензії №2 від 17.12.2009 року.

Посилається на ст.ст.203,215,553 ЦК України та стверджує, що Відповідач-1 не знає, ОСОБА_3, не надавав повноважень стосовно укладання з Позивачем будь-якого договору, в тому числі і договору поруки щодо солідарної відповідальності перед Позивачем по будь-яким зобов'язанням Відповідача-1 перед Позивачем. Вважає договір поруки від 29 січня 2009р., укладений між ОСОБА_3 та Позивачем є недійсним правочином з порушенням ст. 553 ЦК України.

Стверджує, що ОСОБА_3 не може бути відповідачем по даній справі, а тому позов Позивача, згідно частини 1 статті 15 ГПК України, повинен розглядатися по місту знаходження Відповідача-1 -Господарським судом Київської області.

Звертає увагу, що Позивач порушив взяті на себе зобов'язання за Договором №1127/09, щодо Заявок доповнень до Договору від 27.11.09р. та від 02.12.2009р. прострочивши на 10 днів доставку вантажу Відповідачу-1, а тому зобов'язаний сплатити Відповідачу-1 штраф в розмірі 8000 грн., що відповідає умовам викладеним в п.п.4.3, 4.5 Договору та Заявкам доповнень до Договору. Крім того в результаті прострочення доставки вантажу Позивачем, Відповідач-1 прострочив доставку цього вантажу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 за заявкою №1125/09 та поніс збитки в сумі 8000 грн. Ця Заявка була оформлена 25.11.09 р. на суму перевезення 8348 грн., згідно Договору №2011/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні і транспортно-експедиційні послуги, укладеного між Відповідачем-1 та ФОП ОСОБА_2 20 листопада 2009 року.

Повідомляє, що збитки виникли тому, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 за прострочення доставки вантажу виставила Відповідачу-1 претензію на сплату штрафу в розмірі 8000 грн., який виконуючи умови укладеного між ними договору, вимушений був погодиться з претензією, в результаті отримав від фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 замість 8348 грн., передбачених заявкою, лише 348 грн., що підтверджується: договором, заявкою, претензією, листом, рахунком - фактурою, випискою банку.

Посилається на ст.ст. 624,923 Цивільного кодексу України , ч.2 ст. 315 ГК України та зазначив, що 21.04.10 р. відповідач-1 направив позивачу претензію №3 про відшкодування збитків в сумі 8000 грн.

Стверджує, що Позивач прострочив поставку вантажу на 10 діб, а тому відповідно до Договору та Заявок зобов'язаний сплатити Відповідачу-1 штраф в сумі 8000 та відшкодувати збитки в сумі 8000 грн.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача-1 подав письмові пояснення в яких проти позовних вимог заперечує, обгрунтовуючи доводами, викладеними у відзиві на позов.

Відповідач 2- Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Хмельницький в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, проте надіслав факсограму, в якій позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу без його участі в зв`язку з терміновим відрядженням.

Сторонами надано суду письмове клопотання про продовження в порядку ст. 69 ГПК України строку вирішення спору на більш тривалий термін в зв'язку з необхідністю зібрання та подання додаткових доказів по справі. Дана заява задовольняється судом.

З огляду на викладене, враховуючи необхідність подання для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору додаткових доказів по справі, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 38, 69,77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк вирішення спору по справі №18/574-10 на більш тривалий термін.

Розгляд справи відкласти на 11 год. 00 хв. "25" травня 2010 року.

Зобов'язати:

позивача надати суду, подати в судове засідання копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, оригінали документів та доказів на підтвердження позовних вимог - для огляду, докази, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості, письмові пояснення щодо позиції відповідача, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо строку сплати заборгованості.

відповідачів подати в судове засідання копії свідоцтв про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності,

відповідача 2 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 м.Хмельницький письмовий відзив на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів та заперечень.

Визнати явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Суддя В.А. Саврій

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3,4 - відповідачам.