Ухвала

від 07.08.2012 по справі 22-ц-4198/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 4198 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2012 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

Суддів: Мануйлова Ю.С.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_8 ОСОБА_9», треті особи ОСОБА_10, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», Акціонерний комерційний банк «ТАС Комерцбанк», ОСОБА_11, ОСОБА_12 про витребування нерухомого майна, визнання недійсним правочинів, виключення запису з Державного реєстру,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що 16.06.2007 року помер його батько ОСОБА_13 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1. 05.07.2007 року ОСОБА_5, рідний брат померлого, який є спадкоємцем другої черги, приховавши існування спадкоємців першої черги, прийняв спадщину. За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.07.2008 року за ОСОБА_5 було визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом.

07.08.2008 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі продажу спірної квартири.

Крім того спірна квартира була передана відповідачем ОСОБА_6 в іпотеку ВАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_9» шляхом укладання 07.08.2008 року нотаріально посвідченого договору іпотеки і того ж дня був внесений запис до Єдиного реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження спірної квартири.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2009 року зазначене рішення суду було скасовано, а ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2010 року позов ОСОБА_5 був залишений без розгляду.

2

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.04.2011 року позивачу було визначено додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. У серпні 2011 року він подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини після померлого батька, але нотаріус 27.10.2011 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на той час квартира вже не належала

спадкодавцю, право власності на неї було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_6.

Просив суд визнати договір купівлі продажу недійсним, визнати право власності на квартиру за ним в порядку спадкування за законом, визнати недійсним договір іпотеки, витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, бо квартира вибула з його володіння не з його волі.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм законодавства, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволені позову суд обгрунтовно виходив з того, що у обраний спосіб права позивача щодо перерозподілу спадщини захищені бути не можуть.

Судом встановлено, що 16.06.2007р. помер батько позивача - ОСОБА_13 / т.1 а.с. 14,15 /. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_5, рідний брат померлого, без врахування спадкоємців першої черги, 05.07.2007р. звернувся до нотаріуса про отримання спадщини. У звВ»язку з відсутності у нього правостановлюючих документів на спірну квартиру, право власності ОСОБА_5 на квартиру було визнано в порядку спадкування за законом за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.07.2008 року / т.1 а.с.48, 9, 10 /.

Після чого, 07.08.2008 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу спірної квартири.

ОСОБА_6, як власник спарної квартири, в рахунок забезпечення виконання кредитного договору від 06.08.2008 року про отримання кредиту у розмірі - 15 000 доларів США із сплатою 13,35% відсотків річних передала в іпотеку ВАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_9» за укладаним 07.08.2008 року нотаріально посвідченим договором іпотеки спірну квартиру і того ж дня був внесений запис до Єдиного реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження спірної квартири / т.1 а.с.185-199 /.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.11.2009 року рішення суду від 11.07.2008 року про визнання за ОСОБА_5 права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом було скасовано, а ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2010 року позов ОСОБА_5 був залишений без розгляду / т.1 а.с.13 /.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.04.2011 року ОСОБА_3 було визначено додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини / а.с.11-12/. У серпні 2011 року він подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька, померлого 16.06.2007 року, але нотаріус 27.10.2011 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, бо на той час право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6 / т.1 а.с.91, 99 /.

Отже з вищенаведеного слідує, що у звВ»язку з пропуском строку прийняття спадщини спадкоємцем першої черги - ОСОБА_3, її приняв спадкоємець другої черги - ОСОБА_5.

На час укладення нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та на час укладенння ОСОБА_6 договору іпотеки з ВАТ „РайффайзенБанк АвальВ» , а саме на 07.08.2008 року, вказані фізичні особи були законними власниками квартири № 11 буд.№ 12 по вул. Франко в м. Бердянську та мали право розпорядження нею / т.1 а.с. 149,195 /.

3

Відповідно до ст., ст. 1268 - 1270, 1271, 1280 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати в строк у шість місяців з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними.

Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Позивач ОСОБА_9 у межах 6-ти місяців з часу відкриття спадщини не подав заяви до нотаріуса, тобто на 07.08.2008 року, часу оскаржувальних ним договорів, був таким, що не прийняв спадщину.

За нормами ст. 388 ЦК України у добросовісного набувача власник має право витребувати майно у разі якщо воно вибуло з володіння власника не з його волі.

Отже при не прийнятті спадкоемцем спадщини, вона не перейшла у його володіння і тому не може вибути із володіння останнього.

За ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовВ»язки можуть виникати з рішення суду.

Після скасування апеляційною інстанцією рішення суду від 11.07.2008 року про визнання за ОСОБА_5 права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом і залишення Бердянського міськрайонного суду позову ОСОБА_5 без розгляду, а також визнання за судовим рішенням від 11.04.2011 року ОСОБА_3 додаткового строку для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, подачі ним у серпні 2011 року такої заяву нотаріусу, відпали підстави набуття за ОСОБА_5 як спадкоємцем другої черги права власності на спірну квартиру та підстави вважати, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги пропустив строк прийняття спадщини. Тобто виникло питання про перерозподіл спадщини.

Проте спадкове майно у спадкоємця другої чергі внаслідок укладення на той час на законних підставах нотаріально посвідчених договорів не зберіглося, воно є власністю іншої особи - ОСОБА_6 і перебуває в іпотечній заставі банківської установи, тому суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги заявлені у обраний позивачем спосіб задоволені бути не можуть.

За таких обставин підстав рішення суду відповідає вимогам норм діючого законодавства, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: