Ухвала

від 12.08.2013 по справі 29/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.08.2013р. Справа № 29/294

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформс-Ресурси» про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Адрем» до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформс-Ресурси» про стягнення заборгованості,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 28.02.2013р.,

від відповідача (заявника): ОСОБА_2, за довір. від 31.07.2013р.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року затверджено мирову угоду від 19 грудня 2011 року, яка склалася між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Адрем» та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформс-Ресурси».

05 червня 2013 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року за ново виявленими обставинами, в обґрунтування якої зазначив, що ухвала прийнята з порушенням процесуального та матеріального права. Зазначив, що в рішенні Донецького апеляційного господарського суду по справі № 905/707/13-г судом встановлено, що договори купівлі-продажу № 20 від 29 квітня 2009 року та №14/01 від 14 січня 2010 року є неукладеними. Вказав на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Адрем» виписувало податкові накладні на підставі недійсного свідоцтва платника ПДВ.

В судовому засіданні представник відповідача (заявника) просив задовольнити заяву про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року за ново виявленими обставинами.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просив відмовити в задоволенні заяви та залишити ухвалу від 12 січня 2012 року без змін.

Дослідивши матеріали справи та заяви, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку про залишення ухвали від 12 січня 2012 року по справі № 29/294 без змін з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення у справі.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

В основу прийняття ухвали від 12 січня 2012 року покладена та обставина, що між сторонами існує спір про стягнення заборгованості в розмірі 191673, 99 грн., що підтверджується відповідними накладними наявними в матеріалах справи.

Таким чином, в даній справі підставою позовних вимог був факт поставки товару на підставі договорів, укладених в певній формі, і до предмету доказування входило як доказування факту укладання сторонами письмового договору у певній формі, так і факту здійснення поставки у певній кількості по певній ціні.

Як встановлено судом і не спростовано відповідачем, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 191673, 99 грн., що підтверджено накладними. Таким чином, факт здійснення позивачем правочину з поставки відповідачу товару, та факт здійснення відповідачем правочину з прийняття цього товару від позивача підтверджується первинними документами. Таким чином, факт неукладеності договорів не може вважатися нововиявленими обставинами.

Таким чином, обставини, на які заявник посилається не можуть бути визнані судом нововиявленими.

Щодо змісту то порядку укладання і затвердження мирової угоди необхідно зазначити наступне.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

До затвердження мирової угоди сторін господарським судом, у відповідності з вимогами статті 78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України мирова угода може бути укладена між сторонами на будь-якій стадії розгляду справи, у тому числі й до розгляду справи по суті.

Відповідачем не наведено жодної нововиявленої обставини, яка відповідно до розділу XIII ГПК України впливала б на перегляд судового рішення.

Отже, у задоволенні заяви належить відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.

Що стосується заяви відповідача від 16 липня 2013 року про винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Враховуючи те, що питання винесення окремої ухвали та повідомлення господарського суду є засобами реагування суду на виявлені під час розгляду справи порушення законності сторонами, та те, що винесення окремої ухвали відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а не обов’язком, суд не вбачаючи обґрунтованих підстав, відмовляє в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 86,113,114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформс-Ресурси» про винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України відмовити.

В задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформс-Ресурси» про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 12 січня 2012 року по справі № 29/294 залишити без змін.

Суддя О.О. Кучерява