Ухвала

від 31.08.2015 по справі 9/96-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.08.2015 Справа № 9/96-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кубракова К.П. № 9/96-10/4-15 від 24.07.2015 року про відстрочку виконання рішення суду по справі № 9/96-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської

філії в особі Центру телекомунікаційних послуг, м. Суми,

до відповідача: Шосткинського казенного заводу «Зірка», м. Шостка, Сумська

область,

про стягнення 1 635 грн. 02 коп.,

Представники сторін:

Від позивача - представник Фарбітний С.Є. ( дов. № 3324 від 03.11.2014 року);

Від відповідача - не з'явився;

Від державної виконавчої служби - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 29 липня 2010 року по справі № 9/96-10 позов задоволено повністю та стягнуто Шосткинського казенного заводу "Зірка" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36, код. 14315351) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії в особі Центру телекомунікаційних послуг (вул. Д. Коротченка, 9, м. Суми, 40035, код 23825401) суму боргу - 1594 грн. 61 коп., пені - 25 грн. 43 коп., суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 06 грн. 90 коп., 3 % річних від простроченої суми - 08 грн. 08 коп., 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7 вересня 2010 року на примусове виконання судового рішення господарського суду Сумської області від 29.07.2010 року по справі № 9/96-10 був виданий відповідний судовий наказ.

31 липня 2015 року до суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кубраакова К.П. № 9/96-10/4-15 від 24.07.2015 року, в якійзаявник звертається з проханням відстрочити виконання рішення суду в сумі 352 грн. 98 коп. до 01.01.2017 року.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що відповідач є підприємством обороно - промислового комплексу. На даний час підприємство веде роботу по отриманню державного замовлення на виготовлення товарів військового призначення для Збройних сил України. З метою подолання збитковості підприємства ДК «Укроборонпром» розробляє державну програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року яким передбачається модернізація, реконструкція та завантаження підприємства замовленнями. Реалізація проекту дасть можливість повною мірою забезпечити потреби оборони та безпеки держави зарядами до різних систем озброєнь та подолати збитковість КП ШКЗ «Зірка».

Заявник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.

Представник позивача в даному судовому засіданні зазначив, що заперечує проти відстрочки виконання рішення, оскільки не має можливості відстрочувати фінансові зобов'язання своїх контрагентів.

Представник боржника в судове засідання не прибув, письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції щодо поданої заяви про відстрочку не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Верховного Суду України постановою від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановив: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року).

Відповідно до приписів пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у відповідача виникла ще в 2009 році за порушення останнім взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку № 169/593300 від 01.01.2004 року, а відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не є підставою для звільнення боржника від господарсько - правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що викладені у заяві про відстрочку обставини, посилання заявника на тяжкий фінансовий стан боржника, не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки заявником та відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається заявник в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кубракова К.П. № 9/96-10/4-15 від 24.07.2015 року про відстрочку виконання рішення суду у справі № 9/96-10 суд відмовляє за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кубракова К.П. № 9/96-10/4-15 від 24.07.2015 року про відстрочку виконання рішення суду у справі № 9/96-10 - відмовити.

Суддя С.В. Заєць