Рішення

від 29.09.2014 по справі 922/2919/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р.Справа № 922/2919/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Стоянові А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Дельта Банк", м. Київ до ТОВ "Талисман", м. Харків , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - фізичні особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, за дов.

відповідача - ОСОБА_5, за дов.

третьої особи (ОСОБА_2) - не з'явився.

третьої особи (ОСОБА_3) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з ТОВ "Талисман" заборгованості за кредитним договором у розмірі 142 277,49 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Представники третіх осіб в призначене судове засідання не з’явились, витребуваних судом документів не надали, про час та місце слухання справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

07 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальність «Талисман» (відповідач по справі) був укладений кредитний договір № 49- КМК-07 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 220 000,00 грн. на строк з 07.03.2007 року до повного повернення кредиту.

27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанку» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (позивач по справі) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ГІАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору .

Згідно п.2.7.1., 2.7.2., 2.7.3. кредитного договору, розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня зарахування суми кредиту на зазначений в пункті 1.2 даного кредитного договору рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим за даним кредитним договором, та здійснюється від суми фактичної заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитами нараховуються в дні їх сплати відповідно до умов даного кредитного договору, а також в останній робочий день місяця та у день повного повернення заборгованості за кредитом, але не пізніше дати, вказаної в пункті 4.4. відповідного кредитного договору, виходячи із суми заборгованості на позичковий рахунок, який відкрито Банком для обліку заборгованості Позичальника, та процентної ставки, що встановлена даним кредитним договором. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строк, встановлений у пункті 4.4, останнє нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступного робочого дня за датою вказаною у пункті 4.4., в подальшому проценти за кредитом не нараховуються.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, про що неодноразово повідомлявся. Станом на 19.05.2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: за кредитним договором № 49-КМК-07 142 277,49 грн., з яких:

- сума заборгованості за простроченим кредитом - 117 724,36 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 8 350,37 грн.;

- сума заборгованості за простроченими відсотками понад 31 день - 15599,02грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 603,74 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 117724,36 грн. та суми заборгованості за простроченими відсотками понад 31 день у розмірі 15 599,02 грн., обґрунтованими наданими до матеріалів справи документами, відповідаючими вимогам діючого законодавства та підлягаючи задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. Договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості за кредитами та процентами за користування кредитами сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8350,37 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 603,74 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талисман» (адреса: АДРЕСА_1, 61060, ідентифікаційний код юридичної особи: 30360614) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) - суму заборгованості за простроченим кредитом - 117 724,36 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 8 350,37 грн.; суму заборгованості за простроченими відсотками понад 31 день - 15 599,02 грн.; пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 603,74 грн., судовий збір в сумі 2 845,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя ОСОБА_1

справа №922/2919/14