Постанова

від 10.07.2006 по справі 29/48-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/48-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2006 р.                                                           Справа № 29/48-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретаріПарасочці Н.В.,

за участю представників:

прокурора-

позивача          -не явився

третьої особи на стороні позивача

-

відповідача

-

Яковенка В.М.

третьої особи на стороні відповідача-

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1561Х) на рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2006 року по справі № 29/48-06

за позовом ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Універсал - Торг" (смт. Пісочин-2 Харківського району Харківської області)

до  ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі  філії - Харківське обласне управління  (місто Харків )

про стягнення 113000,00 гривень

встановила:

         Рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня 2006 року по справі № 29/48-06  (головуючий суддя Тихий П.В., судді Ковальчук Л.В., Пелипенко Н.М.) позов задоволено,  стягнено з ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління на користь ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Універсал - Торг" заборгованість у сумі 113 000,00 гривень, 1130,00 гривень державного мита та 118 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, виключено ПП «Онік+»із складу третіх осіб.

         Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення норм  матеріального та процесуального права та на те, що висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Крім того відповідач просить направити Міністерству юстиції України та органів державної виконавчої служби повідомлення про порушення апеляційного провадження. Разом з тим він заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення по суті справи № 37/158-06 та позовної заяви про визнання недійсною угоди про поступку права вимоги.

        Позивач просить прийняте по справі  рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. В запереченнях на апеляційну скаргу  він зазначає, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору. Разом з тим його представник  в судове  засідання не явився, надіслав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу за його відсутністю, повністю покладаючись на висновки суду.

  Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

 Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених  матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 19 травня 1999 року між ЗАТ "Флора Дельта" та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління був укладений договір №1 про заміну боргових зобов'язань на рівнозначні, за яким відповідач зобов'язався передати ЗАТ "Флора Дельта" два векселя: №80351630128014 номінальною вартістю 681921,02 гривень, виданий 21 травня 1998 року ЗАТ "Флора Дельта" зі строком платежу 20 травня 1999 року і 80341823126404 номінальною вартістю 500000,00 гривень, виданий ЗАТ "Флора Дельта" 21 травня 1998 року зі строком платежу 20 травня 1999 року (всього на загальну 1181921,02 гривень) замість векселя № 80350448160108 номінальною вартістю 752921,02 гривень.

        Як свідчать матеріали справи ЗАТ "Флора Дельта"  в рахунок оплати за простим векселем № 80350448160108 номінальною вартістю 752921,02 гривень сплатило на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління 90 000,00 гривень, що підтверджується квитанціями від 11 червня 2001 року, 13 липня 2001 року, 30 серпня 2001 року та передало в рахунок розрахунку прості векселі у кількості 4 шт. на загальну суму 23 000,00 гривень, емітовані згідно з розпорядженням облдержадміністрації № 445 від 29 травня 1998 року ХОПО ТП "Харківтеплоенерго".

Рішенням Господарського суду від 7 лютого 2003 року по справі №37/342-02 Договір №1 про заміну боргових зобов'язань на рівнозначні від 19 травня 1999 року визнано недійсним та зобов'язано ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління повернути ЗАТ "Флора Дельта" простий вексель № 80350448160108 номінальною вартістю 752921,02 гривень. Вказаним  рішенням визнано простий вексель № 80350448160108 номінальною вартістю 752921,02 гривень зі строком платежу "за пред‘явленням" таким, що не підлягає оплаті. Рішення набрало законної сили.

Разом з тим ЗАТ "Флора Дельта" було реорганізовано та шляхом виділення створено Приватне підприємство "ОНІКС+" (код ЄДРПОУ 33066917), яке є правонаступником майнових прав та обов'язків ЗАТ "Флора Дельта" на частку виділеного майна відповідно до розподільчого акту (балансу) від 10 лютого 2004 року та протоколу зборів ЗАТ "Флора Дельта" від 10 лютого 2004 року. Господарський суд Харківської області встановив, що між ПП "ОНІКС+" та ТОВ "СП" УНІВЕРСАЛ-ТОРГ" було укладено Угоду про поступку права вимоги. Згідно з цією угодою до ТОВ "СП" УНІВЕРСАЛ-ТОРГ" перейшло право вимагати від ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління належного та реального виконання зобов'язань по поверненню коштів, що були сплачені ЗАТ "Флора Дельта" згідно векселя №80350448160108 від 19 травня 1999 року на загальну суму 113000,00 гривень. В зв‘язку з цим ПП "ОНІКС+" направило на адресу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління претензію з вимогою погасити заборгованість за векселем №80350448160108 від 19 травня 1999 року на загальну суму 113000,00 гривень.

З огляду на вищевказане,  судова колегія визнала позовні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів   не зовсім відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  не надана правильна  та належна  правова оцінка, тому  є підстави  для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази    за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх  обставин  справи  в   їх сукупності, керуючись законом.

Заперечуючи проти висновків місцевого господарського суду, відповідач у своїй  апеляційній скарзі підкреслює, що господарський суд Харківської області не звернув належної уваги на суттєві для розгляду цього спору обставини. Висновок місцевого господарського суду про те, що ЗАТ "Флора Дельта" сплатило на користь ВАТ "Ощадбанк" в особі Харківського обласного управління 90 тис.грн., що підтверджується відповідними квитанціями, на думку відповідача,  не відповідає обставинам справи. Квитанції, на які посилається суд і які містяться в матеріалах справи, свідчать про оплату простого векселя № 80350448160108 в розмірі 90 тис.грн. фізичною особою. Докази того, що саме ЗАТ "Флора Дельта" оплатило вищевказаний вексель в розмірі 90тис.грн. в матеріалах справи відсутні. При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 168 ЦК УРСР платежі по грошових зобов'язаннях між державними, кооперативними та іншими організаціями, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР, провадяться через Державний банк СРСР та інші кредитні установи в порядку, що визначається законодавством Союзу РСР.  На час виникнення спірних правовідносин порядок сплати коштів готівкою регулювався Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. №72 та Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 7 липня 1994 року N 129. Оскільки  позивачем не доведено, що оплата фізичною особою коштів в розмірі 90 тис.грн.  відбулось в порядку передбаченому вищевказаними Положенням та Інструкцією,  відповідач дійшов висновку, що  позивач необґрунтовано вимагав повернення від ВАТ "Ощадбанк" в особі Харківського обласного управління коштів в розмірі 90 тис.грн., оскільки ці кошти ним не сплачувались.

Стосовно коштів в сумі 23 000 грн., які надійшли до Харківського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" шляхом передачі ЗАТ "Флора-Дельта" чотирьох простих векселів ХОПО ТП "Харківтеплоенерго" (№ 80351641168421, №80351641168456, № 80351760203175, № 80351760201858) відповідач обґрунтовано зазначив наступне. Зазначені векселя були передані Харківському обласному управлінню ВАТ "Ощадбанк" в рахунок виконання зобов'язань згідно з Договором від 7 червня 2000 року № 01/2000, що укладений між ЗАТ "Флора-Дельта" та відповідачем, і є чинним на час розгляду справи.

Так само, на думку відповідача,  необґрунтованим є висновок господарського суду Харківської області  про те,  що ПП "Онікс+" стало правонаступником майнових прав та обов'язків ЗАТ "Флора Дельта" на частку виділеного майна відповідно до розподільчого акту (балансу) від 10 лютого 2004 року та протоколу зборів ЗАТ "Флора Дельта". Такий висновок не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права. Проте, відповідач у повній відповідності з чинним законодавством посилається на наступне.

Відповідно до п.4. ст. 59 ГК України, ст. 109 ЦК України при виділі права та обов'язки до новоствореної юридичної особи переходять за розподільчим балансом. Чинним законодавством   України   встановлюються   вимоги   до   оформлення   бухгалтерських   та облікових документів юридичних осіб. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87) (надалі - Положення) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми Положення застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Відповідно до п. 5 Положення, метою складання балансу є надання користувачам повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу (п.п. 6-8 Положення). Відповідно до додатку до Положення, баланс підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Як вбачається з матеріалів справи розподільчий баланс від 10 лютого 2004 року не відповідає вимогам зазначеного вище Положення, зокрема, в ньому відсутній підсумок активів балансу, у балансу не відображені зобов'язання підприємства та не засвідчений підписами головних бухгалтерів.

В обґрунтування своєї позиції, відповідач, застосовуючи аналогію законодавства,  зазначив, що відповідно до Методичних рекомендацій про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 9 жовтня 2000 року N 395 роздільний баланс - це баланс Банку (який має силу акта приймання-передавання) на день припинення його діяльності, за яким усі майнові права і зобов'язання Банку у відповідних частинах розподіляються між кількома банками-правонаступниками або між Банком і банком-правонаступником (банками-правонаступниками). Цей баланс мають підписувати голови правлінь та головні бухгалтери банків - учасників реорганізації. Майно, права та зобов'язання з усіма наслідками щодо правонаступництва переходять до банку-правонаступника в день підписання передаточного (роздільного) балансу Банку. Отже вказане вище підтверджує відсутність переходу права вимоги до ПП "Онікс+", а відтак переуступка права вимоги ТОВ "СП "Універсал-Торг" здійснена неправомірно.

Через відсутність у судовому засіданні уповноваженого  представника позивача  та з огляду достатності матеріалів справи для дослідження  усіх фактичних обставин спору, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідно до  тих  документальних доказів, які містяться у справі.

Заперечуючи проти свого обов'язку по сплаті  позивачу по даній справі  113000 гривень, відповідач не звернув належної уваги на   необхідність виконання свого обов'язку по  виконанню рішення господарського суду  Харківської області від 7 лютого 2003 року по справі № 37/342-02 , правовими наслідками якого було  встановлення необхідності здійснення реституції ( повернення сторін у попередній стан) через визнання недійсним  укладеного між відповідачем та  правопопередником  позивача  ( ЗАТ «Флора Дельта) договору №1 від 19 травня 1999 року про заміну боргових зобов'язань. Як свідчать матеріали справи, на виконання цього договору  керівник  ЗАТ «Флора Дельта»  оформленими відповідачем квитанціями передав  відповідачу ( а останній прийняв)  90000 гривень в оплату  часткової вартості   векселя №80350448160108 від 19 травня 1999 року,  який в подальшому рішенням суду був визнаний  таким, що не підлягає оплаті. Вищенаведене  рішення господарського  суду Харківської області від 7 лютого 2003 року набуло законної сили та підлягало  виконанню у передбаченому законодавством порядку.

Не можуть бути прийняті до уваги і твердження  відповідача  про відсутність  у позивача  права   на  стягнення з відповідача  вказаних у позовній заяві   грошових коштів. . Матеріали справи свідчать про те, що   ні документи про реорганізацію ЗАТ «Флора-Дельта», набуття  приватним підприємством «Онікс+»права на вимогу від відповідача  повернення  переданих останньому  грошових активів, ні договір  про уступку  права вимоги від 15 червня 2005 року ( який  став підставою для позову по даній справі) в установленому  порядку зацікавленими в цьому особами не були визнані недійсними. За таких обставин  заявлені відповідачем у своїй апеляційній скарзі вимоги не  можуть підлягати задоволенню

Разом з тим колегія суддів  звертає увагу на те, що  позивач по даній справі, вимагаючи стягнення з відповідача 23.000 гривень вартості  переданих  ЗАТ «Флора-Дельта»відповідачу по справі  векселів,  не надав належних та допустимих доказів того, що ним було вжито необхідних в такому випадку заходів по встановленню подальшого використання  відповідними зацікавленими особами ( і насамперед відповідачем, ЗАТ «Флора-Дельта», приватним підприємство «Онікс+»), емітованих ХОПО ТП «Харківтеплоенерго» згідно з розпорядженням  Харківської обласної державної адміністрації від 29 травня 1998 року № 445.  Відповідно до змісту  рішення господарського суду Харківської області від 7 лютого 2003 року,  зацікавлені у належному його  виконанні  особи повинні були  забезпечити  захист своїх інтересів у повній відповідності до норм чинного законодавства.  Проте позивач  ні під час розгляду спору  господарським судом Харківської області, ні у ході розгляду апеляційної скарги відповідача не підтвердив належними та допустимими доказами  набуття ним права на стягнення грошових коштів, які підлягали б сплаті по  зазначеним вище векселям.

Розглядаючи  заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження по розгляду заявленої ним апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки  надані відповідачем в обґрунтування  свого клопотання не відповідають вимогам Господарського процесуального Кодексу України.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

       У задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі  філії - Харківське обласне управління  - відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської  області від 15 березня 2006 року по справі № 29/48-06 змінити. В частині стягнення  23 000 гривень з відповідача на користь позивача  відмовити.

       В іншій частині рішення залишити без змін.

       Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді