Постанова

від 01.09.2015 по справі 916/885/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р.Справа № 916/885/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Поліщук Л.В.

при секретарі - Альошиній Г.М.

за участю представників:

від прокуратури: Закернична І.П.

від позивача: Паляничко Д.Г.

від відповідача: Кушнір С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Здоров'я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик»

на рішення господарського суду Одеської області

від 13 липня 2015 року

у справі № 916/885/15-г

за позовом Заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород - Дністровської міськради

до відповідача:Дочірнього підприємства "Здоров'я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик"

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року заступник Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради Білгород - Дністровської міськради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Здоров'я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик" про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 15500 кв.м., розташованої у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород - Дністровського, Одеської області, укладеного 08.08.2002 року між Затоківською селищною радою та Дочірнім підприємством "Здоров'я" відкритого акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик" для будівництва бази відпочинку "Альбатрос" терміном на 45 років, зареєстрованого у міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 348 від 12.08.2002р. та зобов`язання відповідача повернути вказану земельну ділянку до комунальної власності Затоківської селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовувалися порушенням відповідачем умов договору оренди та приписів чинного земельного законодавства внаслідок систематичної несплати орендної плати в установлений договором строк за користування орендованою земельною ділянкою, заборгованість зі сплати якої станом на момент звернення до суду з цим позовом становила 102904,08 грн. При цьому, заступник прокурора посилався на приписи ст.ст. 525, 526, 651 ЦК України, ст. ст. 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного Кодексу України.

ДП "Здоров'я" ПАТ "НВП "Більшовик» не визнало позов посилаючись на погашення заборгованості з орендної плати на користь позивача та передчасне подання даного позову, так як позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору.

05.06.2015 року заступник прокурора Одеської області подав до господарського суду Одеської області заяву в порядку ст. 78 ГПК України, в якій посилаючись на те, що 22.04.2015р. від відповідача надійшло 200 000 грн., які були зараховані в рахунок погашення існуючої заборгованості з орендної плати, просив прийняти відмову від позову заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора та закрити провадження у справі.

В свою чергу, Затоківська селищна рада 22.06.2015 року подала до суду письмові пояснення, в яких посилаючись на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України, згідно з якою відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті, просила продовжити розгляд справи по суті та задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2015 року (суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 15500 кв.м., розташованої у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, який укладено 08.08.2002р. між Затоківською селищною радою та дочірнім підприємством «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» для будівництва бази відпочинку «Альбатрос» на термін 45 років, зареєстрований у міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.08.2002 за № 348. Зобов'язано дочірнє підприємство «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» звільнити земельну ділянку загальною площею 15500 кв.м., вартістю 6798300 грн., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 08.08.2002р. між Затоківською селищною радою та дочірнім підприємством «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», який зареєстровано у міському відділі земельних Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 12.08.2002 за № 348 на користь Затоківською селищною радою. Стягнуто з дочірнього підприємства «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2 436 грн.

Рішення мотивовано встановленими по справі обставинами, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору внаслідок систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 28.08.2013р. по 22.04.2015р.

В апеляційній скарзі ДП "Здоров'я" ПАТ "НВП "Більшовик» просить зазначене рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права, що спричинило ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, а саме: ст. ст. 5, 63, 84 ГПК України, ст. ст. 627 - 629, 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Затоківська селищна рада заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до матеріалів справи в якості додаткових доказів документів і матеріалів доданих ним до письмових пояснень відповідно до ст. 101 ГПК України, оскільки заявник ніяким чином не обґрунтував неможливість подання зазначених документів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.08.2002 року між Затоківською селищною радою (орендодавець) та ДП «Здоров'я» ВАТ «НВП «Більшовик» (орендар), найменування якого у наступному було змінено на ДП «Здоров'я» ПАТ «НВП «Більшовик», було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2942 та у міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.08.2002 року за № 348, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Затоківської селищної ради від 28.09.2000р. за № 462 передав, а орендар прийняв у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 45 років земельну ділянку загальною площею 15 500 кв.м., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгорода-Дністровського Одеської області, для використання під будівництво бази відпочинку «Альбатрос».

Умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 даного договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовому вигляді до 15 числа наступного місяця за звітним; строки внесення орендної плати переглядаються орендодавцем щорічно; грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2002р. складає 460 040 гривень, щомісячна орендна плата складає 2 683,57 гривень; орендна плата сплачується також у випадках, якщо орендар з поважних причин не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Згідно з п. 4.1 договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду.

Згідно з п.п. 6.1.4, 6.1.7 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду у разі невиконання орендарем умов договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підпунктами 7.2.4, 7.2.5 договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату згідно з вимогами пункту 3.1 цього договору та у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки повернути орендодавцеві земельну ділянку в належному стані по акту.

Відповідно до п. 8.4 договору на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Сторони погодилися з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за один місяць (п. 8.5 договору).

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Зазначена у даному договорі земельна ділянка була фактично передана орендареві від орендодавця у користування за актом приймання - передачі, що сторонами не заперечується.

Разом з тим, в порушення своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідач станом на 30.01.2015 року заборгував 102 904,08 грн. орендної плати, що стало підставою для пред'явлення даного позову про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.08.2002р. та повернення орендованої земельної ділянки органу місцевого самоврядування.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.08.2002р., у зв'язку з невиконанням ДП «Здоров'я» ПАТ «НВП «Більшовик» взятого на себе зобов'язання зі своєчасного внесення орендної плати в установлений договором строк за користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності Затоківської селищної ради зазначену земельну ділянку загальною площею 15 500 кв.м., що орендувалася ним за цим договором.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України (п.п 2.20).

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23).

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Згідно з пунктом д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В силу пункту в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має права вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже було зазначено вище, обов'язок орендаря з своєчасного внесення орендної плати встановлений умовами пунктів 3.1, 3.3, 7.2.4 договору оренди від 08.08.2002 року, а право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати передбачено п.п. 6.1.4.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, з 28 серпня 2013 року по 22 квітня 2015 року, тобто протягом 20 місяців поспіль, відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки та ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України систематично не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого в нього виникла прострочена заборгованість станом на 22.04.2015 року в сумі 123977,53 грн., що підтверджується довідками Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції від 30.01.2015р. № 1381/25-00 та від 18.05.2015р. № 3179/23-00 та не заперечується відповідачем.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, є істотним порушенням.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на подальшу сплату суми простроченої заборгованості за договором оренди вже після звернення заступника прокурора до господарського суду з даним позовом, що підтверджується довідкою Білгород - Дністровської ОДПІ від 30.04.2015р. № 2541/15-01, не свідчить про відсутність факту порушення умов договору.

Окрім того, відповідно до п.п. 6.1.7 та 8.4 договору оренди від 08.08.2002р. на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, спірним договором оренди встановлено умови, за наявності яких на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, і таким чином, систематична несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням, наслідком якого, у будь - якому випадку, згідно з приписами норм статей 611, 651 ЦК України, пункту д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, є розірвання договору.

Дослідивши наявні у справі матеріали та встановивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та умови договору оренди земельної ділянки від 08.08.2002р., укладеного між Затоківською селищною радою та ДП «Здоров'я» ВАТ «НВП «Більшовик», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки відповідачем всупереч умовам договору та приписам п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України взагалі не сплачувалася орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи і не заперечується відповідачем, та ця несплата носила систематичний характер, що свідчить про порушення істотних умов договору, то у даному випадку наявні достатні підстави для розірвання вказаного договору відповідно до п. п. 6.1.7, 8.4 договору та ст. 32 Закону України «Про оренду землі», а також зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку загальною площею 15 500 кв.м. до комунальної власності Затоківської селищної ради згідно з п.п. 4.1, 7.2.5 договору та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі».

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2015р., наданими реєстраційною службою Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно на спірній земельній ділянці.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012р. у справі № 6-146цс12 прийнятій за наслідками перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції не встановлено. З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.03.2015р. про направлення позовної заяви заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора з доданими до неї матеріалами за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області була скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р., а матеріали позовної заяви передано на розгляд господарського суду Одеської області. Отже, господарський суд Одеської області ухвалою від 05.05.2015р. правомірно прийняв позовну заяву заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора до розгляду та порушив провадження у справі відповідно до ч. 8 ст. 16, ст.ст. 61, 64 ГПК України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп у справі № 1-2/2002 щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України було визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь - якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його вирішенням. При цьому право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бети обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно - правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту.

Отже, надсилання відповідачу письмового попередження про дострокове розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору (постанова Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі № 28/5005/640/2012).

Також, в обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо скасування рішення, прийнятого господарським судом першої інстанції у справі, скаржником зроблено посилання на постанову судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.01.2015р. у справі № 910/16306/13 за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, згідно з якою Верховний Суд України погодився з висновком суду касаційної інстанції про залишення без змін постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що відповідач погасив заборгованість зі сплати орендних платежів на час ухвалення рішення у справі.

Разом з тим, як вбачається із змісту вказаної постанови, підставою подання позову прокурором Солом'янського району міста Києва визначено несплату відповідачем орендних платежів та невчинення дій із забудови орендованої земельної ділянки. Водночас, підставою даного позову заступником Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора визначено порушення відповідачем умов договору оренди та приписів чинного земельного законодавства внаслідок систематичної, протягом 18 місяців поспіль, несплати орендної плати в установлений договором строк за користування орендованою земельною ділянкою. Отже, підстави позову і фактичні обставини у цих справах є різними.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального права.

Разом з тим, однією із вимог даного позову є вимога заступника прокурора про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку до комунальної власності Затоківської селищної ради.

Як вже було зазначено вище, умовами п.п. 4.1 та 7.2.5 договору оренди встановлено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки повернути орендодавцеві земельну ділянку в належному стані по акту.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як вбачається, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення міститься висновок місцевого суду про те, що є правомірними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги щодо розірвання спірного договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності Затоківської селищної ради спірну земельну ділянку. Проте, у резолютивній частині рішення вказано: зобов'язати дочірнє підприємство «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» звільнити земельну ділянку загальною площею 15500 кв.м., вартістю 6798300 грн., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 08.08.2002р. між Затоківською селищною радою та дочірнім підприємством «Здоров'я» відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик».

Таким чином, резолютивна частина судового рішення не відповідає його мотивувальній частині, а також заявленій позовній вимозі, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне з процесуальних мотивів пункт 3 резолютивної частини рішення змінити та викласти його у формулюванні наведеному у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Здоров'я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 липня 2015 року у справі № 916/885/15-г змінити, викласти пункт 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

п. 3. Зобов'язати Дочірнє підприємство "Здоров'я" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик» повернути до комунальної власності Затоківської селищної ради земельну ділянку загальною площею 15 500 кв.м., вартістю 6 798 300 грн., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока м. Білгорода-Дністровського Одеської області, яка використовується згідно з договором оренди земельної ділянки від 08.08.2002р., укладеним між Затоківською селищною радою та Дочірнім підприємством "Здоров'я" Відкритого акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик», зареєстрованим у міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.08.2002 року за № 348.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 13 липня 2015 року у справі № 916/885/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Поліщук Л.В.