Ухвала

від 02.09.2015 по справі 903/907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" вересня 2015 р. Справа № 903/907/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" Київська Русь" Волкова О.Ю., м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром", смт. Ратне

про стягнення 1 297 645,72 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Мірвода А.М. - представник (дов. №241 від 03.06.2015р.),

від відповідача: н/з.

Суть спору : позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 1 154 034,91 грн., з них: 1 029 000 грн. заборгованості за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р., 83 550,71 грн. нарахованих процентів, 6 034,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3017,46 грн. процентів річних за несвоєчасне погашення процентів, 16954,52 пені за несвоєчасну сплату кредиту, 8 477,27 грн. процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту, 7000 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром", взятих за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р. зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.08.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2015р., зобов'язано позивача подати суду розрахунок суми заборгованості за кредитом наростаючим підсумком; розрахунок заборгованості за процентами наростаючим підсумком; відповідача - обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром"

31.08.2015р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання без номеру та дати, в якому просить розгляд справи відкласти, посилаючись на перебування представника ТзОВ "Волиньліспром" у відпустці з 20.09.2015р. по 20.09.2015р.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено, оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, представництво в господарському процесі не обмежено будь-яким колом осіб, а тому відповідач вправі був направити в судове засідання іншого представника.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2015р. подала заяву про збільшення розміру позовних вимог від 28.08.2015р., в якій просить стягнути з відповідача 1 297 645,72 грн., з них: 1 029 000 грн. заборгованості за кредитним договором, 125 825,46 грн. процентів за користування кредитом, 14 391,03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 7 195,52 грн. процентів річних за несвоєчасну сплату процентів, 112 961,10 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8 272,61 грн. процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту.

До зави представником позивача додано фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа з повідомленням, які підтверджують надіслання копії заяви та розрахунків відповідачу.

Збільшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву представника позивача, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Крім, цього представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову від 28.08.2015р., в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача, а саме: адмінбудинок загальною площею 285,5 кв.м., що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність №142 від 28.07.2011р.; будівля складу загальною площею 1296,9 кв.м., що розташована за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність № 133 від 31.08.2009р.; арочний склад загальною площею 507,9 кв.м. що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність № 29 від 28.01.2011р. та на розрахункові рахунки, а саме: код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 303398, назва банку ФВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД м.Луцьк, номер рахунку 26041300020376, дата відкриття 10.03.2011р.; код валюти 980, назва валюти - українська гривня, МФО банку 899998, назва банку Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку 37513000099395, дата відкриття 24.12.2014р.; код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 319092, назва банку ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, номер рахунку 2600690205001, дата відкриття 06.07.2010р.; код валюти 978,назва валюти Євро, МФО банку 319092, назва банку ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, номер рахунку 2600790205002, дата відкриття 06.07.2010р.; код валюти 978, назва валюти Євро, МФО банку 303398, назва банку ФВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД м.Луцьк, Номер рахунку 260073017826, дата відкриття 31.05.2006р.; код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 303398, назва банку ФВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД м.Луцьк, номер рахунку 260073012526, дата відкриття 31.05.2006р.; код валюти 840, назва валюти долар США, МФО банку 303398, назва банку ФВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД м.Луцьк, номер рахунку 260073012526, дата відкриття 22.11.2010р.

На обґрунтування забезпечення позову посилається на те, що TзOB «Волиньліспром» не бажає повертати борг, а тому є підстави вважати, що відповідач буде намагатися відчужити належне йому майно та зняти кошти з своїх розрахункових рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява представника позивача про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.1 постанови №16 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з п.3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Припущення позивача про неможливість виконання в подальшому у випадку задоволення позову прийнятого судом рішення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, позивачем не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на рахунках в банках, та майно, до винесення судом рішення можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, а тому заява представника позивача про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Разом з цим обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача не є адекватним предмету позовної вимоги у вигляді стягнення заборгованості в грошах за кредитним договором.

Також представник позивача заявила клопотання від 28.08.2015р. про витребування доказів у комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" ( м. Луцьк, вул. Січова, 22-а): довідки про наявність чи відсутність зареєстрованого права власності за TзOB «Волиньліспром» на адмінбудинок загальною площею 285,5 кв.м., що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність №142 від 28.07.2011р.; на будівлю складу загальною площею 1296,9 кв.м., що розташована за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність № 133 від 31.08.2009р.; на арочний склад загальною площею 507,9 кв.м. що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TOB «Волиньліспром» згідно свідоцтва про право на власність № 29 від 28.01.2011р.

Оскільки обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не є адекватним предмету позовної вимоги у вигляді стягнення заборгованості в грошах, відсутні правові підстави для витребування доказів на підтвердження реєстрації права власності на об'єкти нерухомості за TзOB «Волиньліспром».

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на позивача покладається обов'язок довести факт реєстрації права власності на об'єкти нерухомості за TзOB «Волиньліспром»

А за змістом ст.38 ГПК України подати клопотання про витребування доказів судом вправі сторона у разі неможливості надати їх самостійно, проте позивач жодним чином не обґрунтовує неможливості подати такі докази самостійно.

Враховуючи збільшення позивачем розміру позовних вимог, з метою забезпечення відповідачу права на захист та в зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи слід відкласти.

Керуючись п.3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 23.09.2015р. на 12 год. 00 хв.

2. Зобов'язати позивача до 21.09.2015р. подати суду:

2.1. Розрахунок заборгованості за кредитом в розмірі 1 029 000 грн. за спірний період наростаючим підсумком.

3. Зобов'язати відповідача до 21.09.2015р. подати суду:

3.1. Обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

3.2. Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром".

Позивачу надіслати ухвалу суду рекомендованим листом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Попередити відповідача, що у разі невиконання ним вимог суду справу на підставі ст. 75 ГПК України може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суддя І. О. Якушева