Рішення

від 28.10.2015 по справі 903/907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2015 р. Справа № 903/907/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" Київська Русь" ОСОБА_1, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром", смт. Ратне

про стягнення 1 220 781,87 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. №241 від 03.06.2015р.),

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. б/н від 22.09.2015р.)

Суть спору : позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 1 154 034,91 грн., з них: 1029000 грн. заборгованості за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р., 83550,71 грн. процентів за користування кредитними коштами, 6034,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3017,46 грн. процентів річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 16954,52 пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8477,27 грн. процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту, 7000 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" взятих за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р. зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.08.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2015р., зобов'язано позивача подати суду розрахунок суми заборгованості за кредитом наростаючим підсумком; розрахунок заборгованості за процентами наростаючим підсумком; відповідача - обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром"

31.08.2015р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання без номеру та дати, в якому просив розгляд справи відкласти, посилаючись на перебування представника ТзОВ "Волиньліспром" у відпустці з 20.09.2015р. по 20.09.2015р.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом було відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2015р. подала заяву про збільшення розміру позовних вимог від 28.08.2015р. (а.с.62-63), в якій просила стягнути з відповідача 1297645,72 грн., з них: 1 029 000 грн. заборгованості за кредитним договором, 125 825,46 грн. процентів за користування кредитом, 14 391,03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 7 195,52 грн. процентів річних за несвоєчасну сплату процентів, 112 961,10 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8 272,61 грн. процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту.

До зави представником позивача додано фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа з повідомленням, які підтверджують надіслання копії заяви та розрахунків відповідачу.

Збільшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом було прийнято до розгляду заяву представника позивача (ухвала суду від 02.09.2015р.).

Крім, цього представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову від 28.08.2015р., в якій просила з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача: адмінбудинок загальною площею 285,5 кв.м., що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB В«ВолиньліспромВ» згідно свідоцтва про право на власність №142 від 28.07.2011р.; будівля складу загальною площею 1296,9 кв.м., що розташована за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB В«ВолиньліспромВ» згідно свідоцтва про право на власність № 133 від 31.08.2009р.; арочний склад загальною площею 507,9 кв.м. що розташований за адресою смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, що належить TзOB В«ВолиньліспромВ» згідно свідоцтва про право на власність № 29 від 28.01.2011р. та на розрахункові рахунки, а саме: код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 303398, назва банку філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Луцьк, номер рахунку 26041300020376, дата відкриття 10.03.2011р.; код валюти 980, назва валюти - українська гривня, МФО банку 899998, назва банку Казначейство України, номер рахунку 37513000099395, дата відкриття 24.12.2014р.; код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 319092, назва банку ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, номер рахунку 2600690205001, дата відкриття 06.07.2010р.; код валюти 978,назва валюти Євро, МФО банку 319092, назва банку ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, номер рахунку 2600790205002, дата відкриття 06.07.2010р.; код валюти 978, назва валюти Євро, МФО банку 303398, назва банку філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Луцьк, номер рахунку 260073017826, дата відкриття 31.05.2006р.; код валюти 980, назва валюти українська гривня, МФО банку 303398, назва банку філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Луцьк, номер рахунку 260073012526, дата відкриття 31.05.2006р.; код валюти 840, назва валюти долар США, МФО банку 303398, назва банку філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Луцьк, номер рахунку 260073012526, дата відкриття 22.11.2010р.

На обґрунтування забезпечення позову представник позивача посилалася на те, що TзOB В«ВолиньліспромВ» не бажає повертати борг, а тому є підстави вважати, що відповідач буде намагатися відчужити належне йому майно та зняти кошти зі своїх розрахункових рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. заяву представника позивача про забезпечення позову залишено судом без задоволення.

Враховуючи збільшення позивачем розміру позовних вимог, з метою забезпечення відповідачу права на захист та в зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів ухвалою суду від 02.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 23.09.2015р., зобов'язано позивача подати суду розрахунок заборгованості за кредитом в розмірі 1029000 грн. за спірний період наростаючим підсумком; зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром".

21.09.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" через канцелярію суду подало зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" Київська Русь".

В зустрічній позовній заяві ТзОВ "Волиньліспром" просило зобов'язати ПАТ "Банк"Київська Русь" здійснити банківську операцію з переведення грошових коштів в розмірі 524 555,28 грн. з поточного рахунку ТзОВ "Волиньліспром" №2600690205001 в ПАТ "Банк" Київська Русь" на рахунок ПАТ "Банк" Київська Русь" №2063490392 в ПАТ "Банк" Київська Русь", зазначивши призначення платежу - погашення кредиту за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р. згідно із заявою ТзОВ "Волиньліспром" від 31.03.2015р. №22; зобов'язати ПАТ "Банк"Київська Русь" в банківську операцію з переведення грошових коштів в розмірі 8316,33 євро з поточного рахунку ТзОВ "Волиньліспром" №2063490392 в ПАТ "Банк" Київська Русь" на рахунок ПАТ "Банк" Київська Русь" №2063490392 в ПАТ "Банк" Київська Русь", зазначивши призначення платежу - погашення кредиту за кредитним договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р. згідно із заявою ТзОВ "Волиньліспром" від 31.03.2015р. №22.

Ухвалою суду від 22.09.2015р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ТзОВ "Волиньліспром" на підставі п.1 ч.1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України відмовлено.

В судовому засіданні 23.09.2015р. представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.08.2015р. підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2015р. просив відкласти розгляд справи та розглядати справу в більш тривалий строк, посилаючись на можливість добровільного врегулювання спору. Зазначив, що ТзОВ «Волиньліспром» визнає суму боргу за договором №12117-20/11-1 від 25.03.2011р. в розмірі 1 297 645,72 грн. 18.09.2015р. було проведено переговори з уповноваженим Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь». За наслідками переговорів та враховуючи ту обставину, що ТОВ «Волиньліспром» є кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 900 000 грн., було вирішено провести зарахування коштів. 22.09.2015р. ТзОВ «Волиньліспром» було направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.09.2015 р. №62.

Враховуючи клопотання представника відповідача, у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 02.09.2015р. щодо подачі суду розрахунку заборгованості за кредитом в розмірі 1 029 000 грн. за спірний період наростаючим підсумком, необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів ухвалою суду від 23.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.10.2015р.

06.10.2015р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 06.10.2015р., в якому повідомив, що 18.09.2015р. відповідачем було проведено переговори з уповноваженим Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1, за наслідками яких та враховуючи те, що ТОВ «Волиньліспром» є кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 900 000 грн., було вирішено провести зарахування коштів.

З метою добровільного врегулювання спору просив відкласти розгляд справи на 28.10.2015р. та розглядати справу в більш тривалий строк.

06.10.2015р. від представника позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 06.10.2015р., в яком представник зазначав, що між сторонами ведуться перемовини з приводу врегулювання спору. У зв'язку з цим просив відкласти розгляд справи на строк не раніше, ніж 28.10.2015р.

Ухвалою суду від 07.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 28.10.2015р. для надання сторонам можливості врегулювати спір добровільно.

27.10.2015р. представник позивача через канцелярію суду подала заяву від 22.10.2015р. про зменшення розміру позовних вимог, письмові пояснення від 26.10.2015р.

В заяві від 22.10.2015р. представник позивача просить стягнути з відповідача 1 220 781,87 грн., з них: 1 029 781 грн. заборгованості за кредитом, 83550,69 грн. процентів за користування кредитом, 13506,80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 94724,38 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

В судовому засіданні 28.10.2015р. представник позивача підтримала вимоги, викладені в заяві від 22.10.2015р. про зменшення розміру позовних вимог, просила їх задовольнити.

В порівнянні із вимогами, викладеними в заяві від 28.08.2015р. (а.с.62-63), заявою від 22.10.2015р. представник позивача зменшила розмір позовних вимог.

Довіреністю №241 від 03.06.2015р. (а.с.54) ОСОБА_2 надано право представляти інтереси ПАТ «Банк «Київська Русь» в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах з усіма правами, наданими стороні законодавством України в судовому процесі, з правом отримання виконавчих документів та їх пред'явлення до органів виконавчої служби, за виключенням права повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, укладення мирової угоди.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

З огляду на викладене, судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2015р. позовні вимоги, викладені в заяві від 28.08.2015р., визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

25.03.2011 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» як кредитором і товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром» як позичальником було укладено кредитний договір №12117-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (надалі - кредитний договір).

Згідно з п.п.1.1.. розділу 1 кредитного договору в редакції змін, внесених договором від 27.05.2013р. банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.

Згідно з п.п.1.1.1., 1.1.2., п.1 кредит надається в грошовій формі на наступних умовах:

Ліміт кредитної лінії - 1 460 000 грн.

Кінцевий термін повернення кредиту - 26 травня 2016 року.

Ціль використання кредиту - реконструкція основних засобів, поповнення обігових коштів.

Згідно з 4.1. кредитного договору в редакції змін, внесених договором від 18.02.2014р., повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 від 18.02.2014р.), що невід'ємною частиною договору.

Додатком №1 від 18.02.2014р. сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування:

- з 18.02.2014р. - ліміт кредитної лінії 1460000 грн.;

- з 01.03.2014р. - ліміт кредитної лінії 1450000 грн.;

- з 01.04.2014р. - ліміт кредитної лінії 1415000 грн.;

- з 01.05.2014р. - ліміт кредитної лінії 1380000 грн.;

- з 01.06.2014р. - ліміт кредитної лінії 1345000 грн.;

- з 01.07.2014р. - ліміт кредитної лінії 1310000 грн.;

- з 01.08.2014р. - ліміт кредитної лінії 1275000 грн.;

- з 01.09.2014р. - ліміт кредитної лінії 1240000 грн.;

- з 01.10.2014р. - ліміт кредитної лінії 1205000 грн.;

- з 01.11.2014р. - ліміт кредитної лінії 1170000 грн.;

- з 01.12.2014р. - ліміт кредитної лінії 1135000 грн.;

- з 01.01.2015р. - ліміт кредитної лінії 1100000 грн.;

- з 01.02.2015р. - ліміт кредитної лінії 1065000 грн.;

- з 01.03.2015р. - ліміт кредитної лінії 1030000 грн.;

- з 01.04.2015р. - ліміт кредитної лінії 980 000 грн.;

- з 01.05.2015р. - ліміт кредитної лінії 930 000 грн.;

- з 01.06.2015р. - ліміт кредитної лінії 855 000 грн.;

- з 01.07.2015р. - ліміт кредитної лінії 780 000 грн.;

- з 01.08.2015р. - ліміт кредитної лінії 705 000 грн.;

- з 01.09.2015р. - ліміт кредитної лінії 630 000 грн.;

- з 01.10.2015р. - ліміт кредитної лінії 555 000 грн.;

- з 01.11.2015р. - ліміт кредитної лінії 480 000 грн.;

- з 01.12.2015р. - ліміт кредитної лінії 405 000 грн.;

- з 01.01.2016р. - ліміт кредитної лінії 330 000 грн.;

- з 01.02.2016р. - ліміт кредитної лінії 255 000 грн.;

- з 01.03.2016р. - ліміт кредитної лінії 180 000 грн.;

- з 01.04.2016р. - ліміт кредитної лінії 105 000 грн.;

- з 26.05.2016р. - ліміт кредитної лінії 0 грн.

Згідно з п.4.5. договору в редакції змін, внесених договором від 18.02.2014р., сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом.

Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку сплати процентів.

Копіями меморіальних ордерів №5294 від 30.03.2011р., №7025 від 27.03.2013р., №5632 від 28.05.2013р., №3856 від 06.06.2013р., №2157 від 10.06.2013р., №7035 від 14.06.2013р., №3644 від 20.06.2013р., №3114 від 26.06.2013р., №2192 від 27.08.2013р., №7763 від 28.08.2013р., №4180 від 30.08.2013р., №4495 від 18.02.2014р. підтверджується факт видачі відповідачу кредиту на загальну суму 1 890 000 грн. (а.с.34- 45)

Однак, відповідач зобов'язань за кредитними договором у повному обсязі не виконав.

Згідно з уточненим розрахунком позивача, доданим до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.10.2015р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 28.08.2015р. за ним утворилась заборгованість: за кредитом в розмірі 1 029 000 грн., в тому числі прострочена в розмірі 249 000 грн.; за відсотками за користування кредитом в розмірі 83550,69 грн. за період з 01.03.2015р. по 02.07.2015р.

Розрахунки заборгованості знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 104-111 ).

В пункті 9.2. кредитного договору в редакції змін, внесених договором від 27.05.2013р., сторони узгодили право банку на дострокове повернення кредиту в разі, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) сплати платежів, що встановлені договором.

Як зазначено в цьому пункті, банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями (заставодавцями, іпотекодавцями, гарантами) умов договору та/або договорів забезпечення, а позичальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги або в інший строк, встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, винагороди банку, інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

25.06.2015 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про відкликання кредиту №90156 від 25.06.2015р., в якому просив до 01.07.2015 року вжити заходів щодо повного погашення заборгованості (в т.ч. простроченої) за кредитом та відсотками.

Факт отримання повідомлення відповідачем 26.06.2015р. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.47).

Однак, відповідач заборгованості за кредитом та відсотками добровільно не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин, коли встановлено, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 029 000 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 780 000 грн. достроково; 83550,69 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктами 8.1., 8.2. 8.6. кредитного договору в редакції змін, внесених договором від 27.05.2013р., передбачено, що у випадку порушення строків (терміні) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 30 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконане, до дня його фактичного виконання.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив встановлені умовами кредитного договору строки повернення кредитних коштів, строки сплати процентів з відповідача підлягає до стягнення 94724,38 грн. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 03.07.2015р. по 27.08.2015р.; 13506,80 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.04.2015р. по 27.08.2015р.

Звертаючись у серпня 2015 року з позовом до суду, публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" Київська Русь" ОСОБА_1, посилалося на те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору.

1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, згідно з яким внесено зміни, зокрема, щодо розмірів ставок судового збору (стаття 4 Закону).

Підпунктом 2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

З огляду на викладене, у зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, п.п.2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з відповідача слід стягнути 18311,73 грн. судового збору, виходячи з розрахунку: 1 220 781,87 х 1,5%.

Керуючись ст.ст. 193, 224, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 259, 526, 599, 610, 611, 612, 623, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, п.п.2 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" (44100, Волинська обл., Ратнівський район, селище міського типу Ратне, вул. Серпнева, 16, код ЄДРПОУ 34122317) на користь публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" (04071, м.Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 1 029 000 грн. заборгованості за кредитом, 83550 грн. 69 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 94724 грн. 38 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 13506 грн. 80 коп. пені за порушення строків сплати відсотків.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" " (44100, Волинська обл., Ратнівський район, селище міського типу Ратне, вул. Серпнева, 16, код ЄДРПОУ 34122317) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 В«Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)В» , призначення платежу "Судовий збір, за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" Київська Русь" ОСОБА_1Ю.", господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ 03499885") 18311 грн. 73 коп. судового збору.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено:29.10.2015р.

Суддя І. О. Якушева