Постанова

від 27.02.2007 по справі 13/308-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/308-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 лютого 2007 р.                                                                                   № 13/308-06  

  Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого Т.Б.  Дроботової,

суддів :Н.О. Волковицької,Л. І.  Рогач

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХерсонської міської ради

на  рішеннягосподарського суду Херсонської області від 31.08.2006р.

у справі№13/308-06

господарського суду Херсонської області

за позовомХерсонського обласного виробничого тресту зеленого господарства

доГоловного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради

простягнення інфляційних витрат та 3% річних  за період з 27.10.2003р. по 31.05.2006р. в сумі 144 892 грн.

за участю представників:

Херсонської міської радине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

позивача

не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Херсонський обласний виробничий трест зеленого господарства звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення інфляційних витрат та 3% річних  за період з 27.10.2003р. по 31.05.2006р. в сумі 144 892 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №24 від 1998року, б/н від 19.04.99р., б/н від 06.09.2000р. щодо сплати вартості здійснених підрядних робіт.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем статті 214 ЦК Української РСР та частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором  або законом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.08.2006р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволено: стягнуто з Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь Херсонського обласного виробничого тресту зеленого господарства 115153,88грн. інфляційних, 29738,58 грн. річних, 1448,98 грн. державного мита, 118 витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судове рішення обгрунтоване правомірністю вимог позивача відповідно до статті 214 ЦК Української РСР та частини 2 статті 625 ЦК України, що передбачають наслідки порушення грошових зобов'язань відповідачем, частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки основну суму заборгованості за договором підряду стягнуто з відповідача за рішенням господарського суду Херсонської області від 27.10.2003р. по справі №7/57, яке набрало чинності у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, до Вищого господарського суду з касаційною скаргою в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулась Херсонська міська рада, яка вважає порушеними її права , оскільки її не було залучено до участі у справі, а прийняте судове рішення стосується її прав та обов'язків; просить скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.

При цьому скаржник покликається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що визначають об'єкти права власності, бюджети місцевого самоврядування та права розпорядження відповідних місцевих бюджетів, вказує, що виконання рішення господарського суду завдасть істотної шкоди економічним інтересам територіальної громади міста Херсона.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу її доводи відхилив, оскільки вважає, що прийняте рішення жодним чином не впливає на права та інтереси скаржника.

Сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу на рішення місцевого суду, що набрало законної сили, мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі (стаття 21 цього Кодексу) та треті особи (статті 26, 27 вказаного Кодексу) повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

З викладеного вбачається, що рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто в рішенні суду безпосередньо розглядається й вирішується спір про права у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або   міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не залучено до участі у справі, якщо; в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цих осіб; у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. Відтак, будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами не береться до уваги.

Відповідно до статей  1119, 11110 цього ж Кодексу касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм, як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд, є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.

Проте, Херсонською міською радою не доведено, що оскаржуване нею рішення у справі №13/308-06 стосується її прав та обов'язків з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, предметом позову є стягнення інфляційних витрат та 3% річних  за період з 27.10.2003р. по 31.05.2006р. в сумі 144 892 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №24 від 1998року, б/н від 19.04.99р., б/н від 06.09.2000р. щодо сплати вартості здійснених підрядних робіт.

Задовольняючи позов, господарський суд на підставі норм матеріального права, що регулюють правові наслідки порушення зобов'язання, вирішив спір між позивачем та відповідачем щодо питання про зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % від простроченої суми.

При цьому предметом судового дослідження не були норми матеріального права, на які покликається скаржник у касаційній скарзі, в частині що стосується формування та розпорядження бюджетом місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Херсонської області від 31.08.2006р., оскаржуване Херсонською міською радою, безпосередньо не стосується прав та обов'язків скаржника, оскільки в рішенні не вирішувався спір про його права у правовідносинах щодо виконання господарського зобов'язання, яке виникло з договорів  №24 від 1998року, б/н від 19.04.99р., б/н від 06.09.2000р. щодо сплати вартості здійснених підрядних робіт,  відсутні також висновки суду щодо прав та обов'язків скаржника у зазначених правовідносинах в мотивувальній та резолютивній частинах. Також скаржником не наведено будь-яких умов установчих документів чи норм чинного законодавства, що зумовлюють його відповідальність за зобов'язаннями боржника.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли  суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності  з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В силу принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його винесення.

Таким чином, посилання скаржника про порушення судом першої інстанції статті 107 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття рішення господарським судом, яке стосується його прав та обов'язків,  безпідставні.

Відтак, твердження заявника про порушення і неправильне застосування  господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування постановленого у справі судового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Херсонської міської ради залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Херсонської області від 31.08.2006р. у справі № 13/308-06 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Т. Дроботова

Судді:                                                                                                    Н. Волковицька

Л. Рогач