Постанова

від 01.03.2007 по справі 10/237-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/237-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 березня 2007 р.                                                                                   № 10/237-06  

           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:суддів:Добролюбової Т.В.,Гоголь Т.Г.,Продаєвич Л.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006

у справі№ 10/237-06 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-К"

пророзірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача:Чеботарьова О.В. за дов. від 01.07.2006

від відповідача:Такшин Д.В. - генеральний директор за наказом від 19.08.2006 №37/к

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія "ДАФІ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер–К" про розірвання інвестиційного договору від 27.02.2006 №27/02/06.

Позов вмотивовано приписами статті 652 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 (суддя: Кощеєв І.М.) –позов задоволено, розірвано інвестиційний договір про участь у будівництві від 27.02.2006 №27/02/06, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційною компанією "ДАФІ" та Доповідач: Продаєвич Л.В.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер–К" з огляду на істотні зміни обставин, до яких в даному випадку віднесено незатвердження органом управління товариства укладеної угоди.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер–К" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 (судді: Ясир Л.О. –головуючий, Голяшкін О.В., Науменко І.М.) –скасоване, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова вмотивована тим, що підстави для розірвання договору відсутні, "ніякої непередбаченої зміни обставин, які не залежали б від волі сторін, не відбулося".

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія "ДАФІ", не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування, залишення без змін рішення місцевого господарського суду, посилаючись на те, що постанова апеляційної інстанції вмотивована тими ж нормами права, якими керувався господарський суд, проте не містить жодного посилання на їх порушення або неправильне застосування.

Від ТОВ "Лідер–К" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких останнє просить залишити без змін постанову апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх судових інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні суду представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про її задоволення з огляду на таке:

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності істотної зміни обставин та обумовленої цим відсутності підстав для розірвання укладеного між сторонами у даній справі інвестиційного договору.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами інвестиційного договору та інших доказів по справі встановлено наявність передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України істотних умов в їх сукупності, які є достатньою підставою для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити.

При цьому, господарський суд врахував, що основним видом статутної діяльності ТОВ будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ" є будівельна діяльність. Згідно з пунктом 8.1 Статуту вищим органом товариства є Збори Учасників, до складу яких входять засновники цього товариства.

До виключної компетенції Зборів Учасників віднесене вирішення таких питань, як, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, яка перевищує 25000 грн. (п. 8.3 "й" Статуту).

19.05.2006 року відбулися позачергові Збори Учасників, оформлені протоколом № 19/05, на яких розглядалося питання стосовно неприйняття умов інвестиційного договору у зв'язку з низькою вартістю будівництва об'єкта нерухомості. За результатами зборів було прийнято рішення про відмову у затвердженні цього договору, як такого що протирічить інтересам товариства.

Судом першої інстанції з'ясовано, що сторони, керуючись положенням пункту 2.1.2 договору від 27.02.2006 №27/02/06 при його укладанні не могли передбачити таку обставину як несхвалення цієї угоди органом управління товариства.

За твердженням позивача, виконання умов договору призведе до певних збитків і зашкодить інтересам товариства, подальше виконання збиткового договору є неможливим, тому, що це суперечить меті товариства, позбавляє його можливості отримати те, на що воно розраховувало при укладенні договору, тобто на отримання прибутку.

Апеляційний господарський суд не врахував того, що відповідно до вимог статей 58-61 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

До компетенції зборів учасників належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у статуті товариства.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.

Так, відповідно до частини 3 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень; дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Аналогічна норма міститься у статті 9 Статуту ТОВ будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ", згідно з якою дирекція здійснює керівництво оперативною діяльністю товариства в межах її компетенції та прав, встановлених цим Статутом, Установчим Договором та рішеннями Зборів Учасників; дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції Зборів Учасників.

Статтями 5, 6 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Окрім того, статею 43 цього Кодексу передбачено свободу підприємницької діяльності, яка полягає в тому, що підприємці мають права без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин.

За загальним правилом, сторони за договором є вільні у досягненні згоди щодо внесення змін до умов договору та його розірвання. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання, заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав.

Зважаючи на викладене, оскаржена постанова ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, а висновки щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи та у зв'язку з цим невірного ним застосування приписів матеріальних норм не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими, тому остання підлягає скасуванню, а обґрунтоване і законне рішення господарського суду Дніпропетровської області –залишенню в силі.

Відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право: залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року у справі № 10/237-06 –скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року у цій справі –залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ" –задовольнити.

Головуючий, суддя                                                                      Т. Добролюбова

Суддя                                                                                           Т. Гоголь

Суддя                                                                                           Л. Продаєвич