Ухвала

від 02.09.2015 по справі 2а-10695/11/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

2 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 31 липня 2012 року, позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасував, та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 липня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року скасував та залишив у силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ДПІ 31 серпня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 239 1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року, яка, на думку заявника підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції залишаючи в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року про задоволення позовних вимог дійшов висновку про те, що спірні господарські операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними, належним чином оформленими первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентом не є належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність контрагента позивача у періоді, що перевірявся, заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко