Рішення

від 20.08.2015 по справі 917/1620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015 Справа № 917/1620/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпоставка", 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-в, оф. 208

До відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141

Про стягнення 6 558,03 грн., в т.ч. 4 086,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно - матеріальні цінності за умовами Договору поставки товару № 0422-СН від 05.08.2013 р. (в редакції специфікацій - Додаткова угода № 1 від 12.08.2013 р. та Додаткова угода № 4 від 03.10.2013 р. до Договору), 2 472,03 грн. - інфляційні донарахування відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: не з'явилися (див. протокол судового засідання).

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпоставка", м. Дніпропетровськ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук 6 558,03 грн., в т.ч. 4 086,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності за умовами Договору поставки товару № 0422-СН від 05.08.2013 р. (в редакції специфікацій - Додаткова угода № 1 від 12.08.2013 р. та Додаткова угода № 4 від 03.10.2013 р. до Договору), 2 472,03 грн. - інфляційні донарахування відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач на позовних вимогах наполягає у повному обсязі за мотивами позовної заяви.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання не забезпечив, належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення вх. № 13923 від 13.08.2015 року (а. с. 31).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

05.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехпоставка" (постачальник) та Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) укладено Договір поставки товару № 0422-СН (далі - Договір, а.с. 12 - 15), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (п.1.1. Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком до цього Договору (п. 1.2 Договору);

- загальна ціна товару за цим Договором становить 27 000 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ, розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (п. 1.3, 5.1 Договору);

- датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно - транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції приймання вантажу (п. 2.4 Договору);

- у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 9.5 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2013 року (п. 12.1, 12.2 Договору).

Крім цього, 12.08.2013 року та 03.10.2013 року між сторонами укладено Додаткові угоди № 1 та № 4 відповідно (а. с. 16-17), якими змінювалася загальна сума договору. Крім цього, вказаний договір доповнювався специфікаціями № 2 та № 5 стосовно найменування, одиниці виміру, загальної кількості товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару. Інші умови залишалися незмінними.

Факт виконання позивачем умов договору та поставки відповідачу товару на загальну суму 4 086,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № А - 0164 від 17.12.2013 року, № А - 0169 від 20.12.2013 року, № А - 0174 від 26.12.2013 року, копіями довіреностей № НОМЕР_1 від 13.12.2013 року, № НОМЕР_2 на ім'я інженера ОСОБА_3 (а. с. 12 - 16).

За даними позивача в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару в порушення умов договору не виконав, заборгованість у сумі 4 086,00 грн. не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 558,03 грн., в т.ч. 4 086,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності за умовами Договору поставки товару № 0422-СН від 05.08.2013 р. (в редакції специфікацій - Додаткова угода № 1 від 12.08.2013 р. та Додаткова угода № 4 від 03.10.2013 р. до Договору), 2 472,03 грн. - інфляційні донарахування відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення поставки товару (відповідно до видаткових накладних № А - 0164 від 17.12.2013 року, № А - 0169 від 20.12.2013 року, № А - 0174 від 26.12.2013 року). Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийнятий товар не оплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 086,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 472,03 грн. інфляційних втрат з лютого 2014 року по червень 2015 року включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_4 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 558,03 грн., в т.ч. 4 086,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності за умовами Договору поставки товару № 0422-СН від 05.08.2013 р. (в редакції специфікацій - Додаткова угода № 1 від 12.08.2013 р. та Додаткова угода № 4 від 03.10.2013 р. до Договору), 2 472,03 грн. - інфляційні донарахування відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141) код ЄДРПОУ 05756783, р/р 26007057004679 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпоставка" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-в, оф. 208) код ЄДРПОУ 32314748, р/р 26001231014 в ПАТ "ОСОБА_5 Аваль", МФО 380805 - 6 558,03 грн., в т.ч. 4 086,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності за умовами Договору поставки товару № 0422-СН від 05.08.2013 р. (в редакції специфікацій - Додаткова угода № 1 від 12.08.2013 р. та Додаткова угода № 4 від 03.10.2013 р. до Договору), 2 472,03 грн. - інфляційні донарахування відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Суддя Г.І.Бунякіна