Постанова

від 26.08.2015 по справі 910/10407/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа№ 910/10407/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Пасічник К.М., представник згідно Договору про надання правової допомоги від 20.02.2015р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. (підписано - 19.06.2015р.)

у справі №910/10407/15 (суддя: Карабань Я.А.)

за позовом Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Міжнародний благодійний фонд "Міжнародний фонд соціальної адаптації" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - відповідач) про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 46613 від 02.07.2014 року та виконати платіжне доручення №84 від 20.04.2015 року на суму 1 426 000,00 грн. про перерахування коштів з поточного рахунку на інший рахунок позивача у іншій фінансовій установі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 року порушено провадження у справі №910/10407/15.

03.06.2015 року позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування №46613 від 02.07.2014 року та зобов'язати відповідача закрити рахунок №26005019593601, а залишок грошових коштів на ньому у сумі 1 426673,93 перерахувати на рахунок № 26008010015164 в ПАТ "Авант-Банк", МФО 380708.

Суд прийняв вказану заяву та розглядав спір з урахуванням такої заяви.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" заперечувало проти задоволення позовних вимог з посиланням на ст.1075 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України та Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 і стверджувало, що заява позивача Пасічник К.М. про виконання платіжного доручення №83 від 05.03.2015 року, розірвання договору та закриття рахунків не відповідає зазначеним вимогам, а тому не була сприйнята Банком як заява про закриття рахунку клієнта.Щодо невиконання банком платіжного доручення №83 від 05.03.2015 року на суму 1 426 000,00 грн., та відповідач зазначив, що строк останнього згідно п. 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 - сплив, і ця обставина не дозволяє Банку здійснити виконання розпорядження клієнта.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 позов задоволено повністю. Розірвано договір на розрахунково-касове обслуговування № 46613 від 02.07.2014 року, з наступними змінами та доповненнями, укладений з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рахунок Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації" залишок коштів на рахунках Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації", відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", що станом на 26.05.2015 року складає 1 426 673 грн. 93 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь на користь Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації" 14260,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката та 2436,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 в частині розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 46613 від 02.07.2014 року, з наступними змінами та доповненнями та в частині стягнення 14260, 00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, і в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим судом прийнято оскаржене рішення з порушенням вимог закону, при неповному з'ясованні обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.07.2015р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Руденко М.А. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.08.2015 року.

05.08.2015р. до Київського апеляційного господарського суду від Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.08.205р. до Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою укласти мирову угоду з позивачем.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. та судді Руденко М.А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

26.08.2015р. у судове засідання представники відповідача не з'явились. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за двома адресами, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№09-33/29031/15 від 28.07.2015р., №09-33/29033/15 від 28.07.2015р.), проте останній своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його задоволення з наступних мотивів.

Як вбачається зі змісту вказаного клопотання, відповідач обґрунтовує відкладення розгляду справи укладенням сторонами спору в подальшому мирової угоди.

Між тим, посилання апелянта на укладення сторонами спору мирової угоди, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки пунктом 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17 травня 2011 року №7 визначено, що «норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.».

Таким чином, укладення сторонами спору мирової угоди ніяким чином не вплине на розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а тому у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду спору з таких мотивів.

Разом з тим, відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 26.08.2015р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 26.08.2015р. представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.07.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 46613 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого відповідач (далі - Банк) відкрив позивачу (далі - Клієнт) поточні рахунки у національній валюті № 26005019593601 і у іноземній валюті № 26004019593602 та зобов'язався здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобов'язався оплачувати послуги відповідача згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання відповідачем грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням позивача або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1.1 договору, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк має право визначати і контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів на рахунку і встановлювати інші обмеження його права у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3).

За умовами договору позивач має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України, отримувати грошові кошти готівкою з рахунку відповідно до чинного законодавства України та банківських правил (п. п. 3.2.1, 3.2.2 договору).

Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2); здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений внутрішніми документами банку час з 9-00 до 15-00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок (п. 3.3.4).

15.07.2014 року сторони уклади додаткову угоду №1 до договору про зміну в тарифах комісійної винагороди по обслуговуванню юридичних осіб КБ у розмірі 0,05% від суми зарахування.

02.07.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS, згідно п. 1.1 якого банк (відповідач) підключає клієнта (позивача) до системи FC BUSINESS для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих у банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами за допомогою усіх можливих засобів системи FC BUSINESS, що впроваджені у банку.

Вказаний договір укладений з моменту його підписання сторонами та не може перевищувати строку дії договір на розрахунково-касове обслуговування № 46613 від 02.07.2014 (п. 8.1 -8.2 договору).

Протягом лютого-квітня 2015 року позивачем було ініційовано ряд платіжних доручень у національній валюті через рахунок позивача у банку з системи FC BUSINESS для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків на користь своїх контрагентів, що, зокрема, підтверджується платіжними дорученнями № 43 від 03.02.2015 року на суму 8106,88грн., №51 від 06.02.2015 року на суму 35 000,00грн., №52 від 06.02.2015 року на суму 50 000,00грн., № 55 від 06.02.2015 року на суму 50 000,00грн., №64 від 10.02.2015 року на суму 15175,36 грн., № 65 від 10.02.2015 року на суму 5 575,06грн. та № 66 від 10.02.2015 року на суму 564,00грн., №67 від 16.02.2015 року на суму 550,99 грн., №68 від 16.02.2015року на суму 960,00 грн., №72 від 23.02.2015 року на суму 12 017,56грн., №73 від 23.02.2015 року на суму 7936,80 грн., № 74 від 27.02.2015 року на суму 11020,71грн., №75 від 27.02.2015 року на суму 6646,92грн., №76 від 27.02.2015 року на суму 564,00 грн., №77 від 27.02.2015 року на суму 12330,10 грн., №78 від 27.02.2015 року на суму 8325,54грн., №79 від 27.02.2015 року на суму 20000,00 грн., №80 від 27.02.2015 року на суму 10 000,00грн., №81 від 27.02.2015 року на суму 20 000,00 грн., на всього на загальну суму 274 773,92 грн.

Платіжними дорученнями №83 від 05.03.2015 року і № 84 від 20.04.2015 року клієнт розпорядився залишок коштів на суму 1 426 000,00 грн. перерахувати з поточного рахунку на інший рахунок позивача у іншій фінансовій установі.

Наявність на рахунку позивача у банку коштів, достатніх для виконання платіжних доручень, позивач підтверджував випискою з банку де зазначено, що станом на 04.03.2015 року залишок коштів на поточному рахунку у національній валюті № 26001195936001 складає 1 426 641,05грн.

Невиконання Банком вказаних платіжних доручень без установлених законом підстав для цього стало приводом для звернення позивача через свого представника , з письмовою вимогою від 08.04.2015 року про виконання платіжного доручення №83 від 05.03.2015 року, про зобов'язання вчинити дії , пов'язані з розірванням договору на розрахункове-касове обслуговування та закриттям рахунків, яка залишена без відповіді та виконання Банком.

Колегія суддів, проаналізувавши викладені позивачем обставини ,дійшла до висновку, що систематичне безпідставне невиконання банком розрахункових документів є істотним порушенням договору, що є підставою для розірвання договору № 3606 від 02.10.2012 року.

В силу ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час, оскільки змістом договору є надання банківських послуг.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції затвердженою постановою Національного банку від 12.11.2003 року №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Доводи апелянта з приводу того, що заява (а.с. 36-39, т. 1) подана представником клієнта не може розцінюватися, як така що виходить від клієнта та відображає волю клієнта на закриття рахунку, спростовується змістом заяви, до якої додавалися копії Договору про надання правової допомоги б/н від 20.02.2015р., свідоцтва №738 від 05.11.2010р., ордеру №104 від 20.02.2015р.

Вказана заява була надіслана позивачем Банку 07.03.2015р, що підтверджується належним чином засвідченими копіями фіскального чеку, опису вкладення в цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40, т. 1).

Зважаючи на надане законом право клієнту в односторонньому порядку відмовитися від договору банківського рахунку, клієнт не позбавлений права звернутися з відповідними вимогами і до суду.

Неналежне виконання Банком зобов'язань за Договором банківського рахунку, судова колегія вважає достатньою підставою для розірвання договору з моменту отримання Банком заяви клієнта і задоволення позову в цій частині вимог.

Положеннями ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Обов'язок банку вчинити дії по закриттю розрахункового рахунка позивача та перерахування залишку коштів клієнту або на його вимогу іншій особі є частиною зобов'язання за договором банківського рахунку, які хоч і є відплатними, але негрошовими.

Відповідач дій, спрямованих на закриття поточного рахунку не вчинив, довідку про закриття рахунку відповідачу не видав, залишок коштів за вказівкою клієнта на інший рахунок не перерахував.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги стягнення на рахунок Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації" залишок коштів на рахунках Міжнародного благодійного фонду "Міжнародний фонд соціальної адаптації", відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", що станом на 26.05.2015 року складає 1 426 673 грн. 93 коп., є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Банку, викладені ним у апеляційній скарзі, законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 без задоволення.

Крім того, Позивач у позовній заяві просив покласти на Відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 14 260,00 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно правової позиції, викладеної в п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл інших, ніж судовий збір, але, які віднесені до судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №б/н від 20.02.2015р. та Додаткової угоди №1 від 19.03.2015р. до Договору про надання правової допомоги б/н від 20.02.2015р., укладеного між Позивачем та адвокатом Пасічник Катериною Михайлівною, остання здійснювала підготовку позовної заяви клієнта до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.

Пасічник Катерина Михайлівна є адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №738 від 05.11.2010р. , копія якого міститься в матеріалах справи.

Понесення Позивачем витрат в сумі 14 260,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підтверджуються Платіжними дорученнями №8 від 20.03.2015 року, № 25 від 15.05.2015 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі, та повне задоволення позовних вимог, розмір понесених Позивачем витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованим і співрозмірним з проведеною роботою адвоката і ціною позову.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 залишається без змін, у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 слід відмовити.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2015р. у справі №910/10407/15 - без змін.

2.Матеріали справи №910/10407/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна