ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2015 р. Справа № 926/1272/15
За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості - 33591,68 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №5347-О від 19.11.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Моравія» з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 33591,68 грн., з яких 13000,00 грн. заборгованість за кредитом, 12159,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5650,47 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2782,16 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування №Б/Н від 14.05.2011 в частині неповернення наданих відповідачу кредитних коштів в межах кредитного ліміту.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.07.2015 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 11.08.2015.
Ухвалою від 11.08.2015, враховуючи неявку сторін та клопотання позивача, відкладено розгляд справи на 01.09.2015.
На день вирішення спору, 01.09.2015, представник відповідача вдруге у судове засідання не з'явився та з часу порушення провадження у справі, відзиву на позовну заяву не надіслав.
При цьому, 31.08.2015 через канцелярію господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання (факсограма вх. №3834) про перенесення слухання справи, що мотивується неможливістю представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі. До зазначеного клопотання не додано ні копії довіреності представника відповідача, ні доказів його виклику у інший судовий процес.
Відповідно до п.п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, проте відповідач вдруге не забезпечив явку свого представника у судове засідання та, маючи достатньо часу, відзиву на позовну заяву а також доказів неможливості задоволення позову не надав. Відповідачем також жодними доказами не підтверджена й неможливість заміни його представника та неможливість розгляду справи саме без участі цього представника.
За таких обставин, клопотання (факсограма вх.№3834 від 31.08.2015) про перенесення слухання справи судом до уваги не береться, а суд переходить до розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
14 травня 2012 року відповідачем (код ЄДРЮО 34177764) подано до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» та підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою відповідач погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на інтернет-сторінці банку http://privatbank/ua), тарифами банку, яка разом з заявкою та карткою зі зразками підписів та відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування від 14.05.2011 (надалі Договір).
Крім того, підписавши дану заяву відповідач приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договору банківського обслуговування.
Відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005060091328, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно з п. 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.8 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди, при цьому проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Пункт 3.2.1.1.6. Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.
Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що цей договір, а саме обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.12.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до статей 546 , 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з виписки по банківському рахунку, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредитні кошти, з яких 13000 грн. відповідач не повернув.
Станом на 18.06.2015, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 33591,68 грн., з яких 13000 грн. заборгованості за кредитом, 12159,05 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 5650,47 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2782,16 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та статті 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача стягуються на користь позивача судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д ,-
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Моравія» (м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, вул. Українська, 87, код 34177764) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 33591,68 грн. (13000 грн. заборгованості за кредитом, 12159,05 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 5650,47 грн. пені, 2782,16 грн. заборгованості з комісії) та 1827 грн. судового збору.
3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення підписано 04.09.2015.
Суддя О.В. Гончарук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2015 |
Оприлюднено | 10.09.2015 |
Номер документу | 49613568 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бойко Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні