Постанова

від 17.08.2015 по справі 820/3645/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 серпня 2015 р. № 820/3645/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Самігулліної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - самозайнята особа, що провадить незалежну професійну діяльність, приватний нотаріус ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просить суд:

- скасувати повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.03.2015р. № НОМЕР_1;

- скасувати повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.03.2015р. № НОМЕР_2;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.03.2015 року №Ф-0011521702.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06.03.2015р. ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області був складений Акт № 715/20-31-17-02-08/НОМЕР_3 "Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1, РНОКПП2444710567, щодо своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013р.", на підставі якого були складені спірні рішення. Позивач категорично не згодна з законністю накладення на неї фінансових санкцій та вважає, що акт перевірки не може бути підставою для накладення на позивача санкцій. Позивач також стверджує, що не вчиняв правопорушень, про які згадується в акті перевірки, а викладені в акті судження інспекції є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами діяльності позивача. А відтак вказані рішення є незаконними, такими, що винесені з порушенням вимог та неправильним розумінням представниками податкової інспекції норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464 - VI та порядку сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Окрім того, позивач вказує на незаконність самої перевірки податковою інспекцією дотримання законодавства, що регулює нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також порядку сплати нотаріусами податків на доходи фізичних осіб. Доречи в акті зазначено, що перевірка була виїзна, тоді як дана перевірка за місцем здійснення професійної діяльності позивача не проводилась.

Вказане слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Під час судового розгляду справи представник позивача та третьої особи ОСОБА_2 підтримав доводи, викладені у позові та додаткових письмових поясненнях, просив суд прийняти рішення про задоволення позову. У судове засідання, призначене на 17.08.2015р. не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 177).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав (а.с. 33-36), що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у декларації про майновий стан та доходи встановлено завищення витрат на суму 353767, 33 грн., а саме: до складу витрат включено витрати, які не включені до переліку витрат приватного нотаріуса, затвердженого Мінюстом України. До перевірки не надано договору надання послуг податкового обліку між самозайнятою особою ОСОБА_1 та ТОВ "Екостандарт М", а суму витрат, що включена до витратної частини податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013р. на загальну суму 324000, 00 грн. сформована відповідно до актів виконаних робіт. На основі дослідження цих актів, перевіркою встановлено, що в них відсутні дані щодо обсягу та змісту господарських операцій - акти лише дублюють предмет послуг (послуги податкового обліку), і тому такі акти, за судженням ДПІ, складені всупереч нормам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а отже не є достовірними доказами факту надання послуг. До перевірки також не надано жодного договору на проведення ремонтних робіт із зазначенням переліку необхідних будівельних матеріалів. Отже, витрати у сумі 353767, 33 грн. на оплату послуг податкового обліку та придбання будівельних матеріалів не належать до переліку витрат приватного нотаріуса, таким чином самозайнята особа ОСОБА_1 не мала права включати дану суму до витратної частини податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013р. Перевіркою визначення оподатковуваного доходу встановлено заниження оподатковуваного (чистого) доходу у 2013р. в сумі 353767, 33 грн., внаслідок завищення витрат в сумі 353767, 33 грн. Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження ЄСВ у 2013р. на загальну суму 70076, 23 грн. Окрім того, перевіркою встановлено порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 п. 119.2 ст. 119 ПКУ. За таких підстав, та з огляду на недопущення безпідставних втрат у сфері поповнення доходної частини державного бюджету, посилаючись на інтереси держави, ДПІ просить суд відмовити у задоволенні даного позову.

Під час судового розгляду справи представник відповідача ОСОБА_3 підтримала доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, наполягала на відмові у задоволенні позову. У судове засідання, призначене на 17.08.2015р. представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с. 174).

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, представника відповідача та свідка ОСОБА_4, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, є самозайнятою особою, яка проводить незалежну професійну нотаріальну діяльність, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3, зареєстрована Міністерством юстиції України відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності 15.07.1998 за № 12.

На обліку в ДПІ позивач перебуває з 13.06.1996р.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 122 від 31.01.2015р. відповідачем проведена спірна документальна планова виїзна перевірка платника податків, який здійснює незалежну професійну діяльність - самозайнятої особи (приватного нотаріусу) ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

Результати перевірки оформлені актом від 06.03.2015 р. №715/20-31-17-02-08/НОМЕР_3, за висновками якого податкової інспекцією встановлені порушення, зокрема:

- п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід у 2013р. на суму 353767, 33 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 податок на доходи фізичних осіб за 2013р., що підлягає сплаті за наслідками перевірки, визначений у сумі 57387, 64 грн.;

- абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2013р. у загальному розмірі 70076, 23 грн.;

- пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями: не надання інформації про суми доходів, сплачених фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з ним податку за формою № 1-ДФ. (а.с.45 -71).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки відповідачем винесена спірна вимога від 24.03.2015 р. №Ф-0011521702 (а.с. 9) згідно якої позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 70076,23 грн.

Окрім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №0011541702 від 24.03.2015 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 86081, 46 грн., з яких 57387, 64 грн. - основний платіж, 28693, 82 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10) та № НОМЕР_1 від 24.03.2015 р., яким на позивача накладені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510, 00 грн. за не надання інформації про суми доходів, сплачених фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з ним податку за формою № 1-ДФ (а.с. 11).

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні спірної перевірки, юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 06.03.2015 р. №715/20-31-17-02-08/НОМЕР_3 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» (далі - Закон 2464), статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною другою статті 2 Закону 2464 визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік.

Також, згідно п.5 ст. 4 Закону № 2464 платником єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема юридичною практикою, в тому числі нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 6 Закону №2464 був виданий наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №454 В«Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» , в пункті 3.4 якого зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV В«Доходи, отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльністьВ» вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі В«усьогоВ» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 В«Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» , в якому зазначено: В«платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)В» (підпункт 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, ПКУ не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Стаття 3 Закону України В«Про нотаріатВ» визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

З урахуванням викладеного вище, слід дійти висновку, що приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні ПКУ та Закону № 2464 - самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзацу другого п. 75.1 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, проведення посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області планової документальної виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень.

Стосовно правомірності донарахування відповідачем єдиного соціального внеску на загальну суму у розмірі 70076, 23 грн. за 2013р., суд зазначає наступне.

За правилами, встановленими ст. 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із п. 3 Порядку, ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до п.5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Оскільки судовим розглядом встановлено, що законом не надано повноважень органам доходів і зборів перевіряти приватного нотаріуса з приводу своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску, а відтак і здійснювати будь - які донарахування ЄСВ, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу правильності визначення витрат, відображених у позивачем у декларації про майновий стан та доходи, а також встановлення органом доходів і зборів завищення витрат на суму 353767, 33 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 06.03.15 р., відповідачем встановлено, що позивач до складу витрат включив витрати, які не включені до переліку витрат приватного нотаріуса, затвердженого Мінюстом України.

Так, послуги податкового обліку, надані ТОВ "Екостандарт М" на загальну суму 324000, 00 грн., податкова адреса ТОВ "Екостандарт М", код ЄДРПОУ: 35853354, - Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Пупіна, 89, на обліку товариство знаходиться в Жовтневій МДПІ (Приморське відділення).

Перевіряючи обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується нормами ст.178 Податкового кодексу України.

Згідно з п.178.1 ст.178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу.

У відповідності до п.178.2 ст.178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Пунктом 178.3 статті 178 Податкового кодексу України визначено базу оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Частиною 9 ст.24 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори, відповідно, зазначене вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

Суд відзначає, що діяльність приватного нотаріуса здійснюється у сфері права та з цим пов'язане надання приватним нотаріусом консультацій правового характеру, роз'яснень з питань вчинення нотаріальних дій, складання проектів угод і заяв. Для належного здійснення своїх обов'язків у даній сфері нотаріус повинен володіти достатніми знаннями й відомостями у різних галузях права, що в свою чергу вказує на можливість здійснення нотаріусом витрат як на підвищення власного освітнього рівня, закупівлю фахової літератури так і не виключає можливості закупівлі послуг з юридичного консультування, послуг податкового обліку, тощо. Здійснені нотаріусом витрати на правові послуги третіх осіб також можуть бути пов'язаними із провадженням нотаріальної діяльності та спрямовані на належне здійснення функцій нотаріуса і надання відповідних послуг.

Як зазначено в акті перевірки, до перевірки позивачем не надано договору надання послуг податкового обліку між самозайнятою особою ОСОБА_1 та ТОВ "Екостандарт М".

Суд відзначає, що такого договору не надано позивачем та її представником під час судового розгляду справи.

Сума витрат, що включена позивачем до витратної частини податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013р., на загальну суму 324000, 00 грн. сформована відповідно до актів виконаних робіт, а саме: № 23 від 31.01.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 28 від 28.02.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 52 від 31.03.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 68 від 30.04.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 72 від 31.05.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 83 від 30.06.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 88 від 31.07.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 91від 31.08.2013р. на суму 36000, 00 грн., № 98 від 30.09.2013р. на суму 36000, 00 грн.

Оплата за послуги податкового обліку здійснювалась шляхом внесення до каси ТОВ "Екостандарт М" самозайнятою особою ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до вказаних вище актів виконаних робіт.

Факт оплати підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

Отже, оплата за надані послуги проведена в повному обсязі у готівковій формі.

Разом з тим, акти виконаних робіт не містять даних щодо обсягів та змісту господарських операцій.

З пояснень свідка ОСОБА_4, яка безпосередньо проводила перевірку самозайнятою особи ОСОБА_1, судом встановлено, що акти виконаних робіт лише дублюють предмет послуг - "послуги податкового обліку", а відтак такі акти виконаних робіт складені всупереч вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і не можуть бути оцінені судом як достовірні.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що самозайнятою особою понесені витрати на придбання будівельних матеріалів за готівкові кошти згідно товарних чеків РРО на загальну суму 29767, 33 грн., а саме: товарні чеки від 28.11.2013р. у кількості 2 шт на придбання плитки на суму 3475, 09 грн. від ФОП ОСОБА_5, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4; чеки РРО у кількості 7 шт на придбання будівельних матеріалів на суму 1027, 10 грн. від ТОВ "Будмен", код ЄДРПОУ: 32031768, у т.ч. від 07.11.13р. на суму 24, 20 грн., від 08.11.13р. на суму 255, 00 грн., від 18.11.13р. на суму 134, 00 грн., від 05.11.13р. на суму 8,2 грн., від 06.11.2013р. на суму 510, 40 грн., від 11.11.13р. на суму 64, 60 грн., від 25.12.13р. на суму 30, 70 грн.; квитанції у кількості 2 шт. на придбання керамзиту на загальну суму 5344, 00 грн. від ФОП ОСОБА_6, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5, у т.ч. квитанція від 02.11.2013р. на суму 1260, 00 грн. та квитанція від 01.11.2013р. на суму 4084, 00 грн.; товарні чеки у кількості 7 шт на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 8415, 50 грн. від ФОП ОСОБА_7, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6, у т.ч. товарні чеки від 01.11.13р. на суму 460, 00 грн., від 07.11.13р. на суму 105, 00 грн., від 09.11.13р. на суму 227, 00 грн., від 18.11.13р. на суму 240, 00 грн., від 18.11.13р. на суму 2481, 00 грн., від 18.11.13р. на суму 2406, 00 грн., від 19.11.13р. на суму 2496, 50 грн., товарний чек на придбання труби на суму 156, 00 грн. від 25.11.13р., отриманий від ФОП ОСОБА_8, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7; чеки РРО у кількості 8 шт на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 17026, 99 грн. від ТОВ "Епіцентр", код ЄДРПОУ: 32490244, в т.ч. чеки РРО від 12.11.13р. на суму 2230, 00 грн., від 27.11.13р. на суму 7521, 08 грн., від 19.12.13р. на суму 1100, 00 грн., від 19.12.13р. на суму 1837, 74 грн., від 19.12.13р. на суму 306, 28 грн., від 26.12.13р. на суму 1528, 00 грн., від 26.12.13р. на суму 585,92 грн., від 26.12.13р. на суму 1917, 97 грн.

Суд відзначає, що а ні під час проведення перевірки, а ні під час судового розгляду справи позивачем та її представником не надано жодного договору на проведення будь - яких ремонтних робіт з зазначенням переліку необхідних будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Статтею 25 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425 -ХІІ у редакції Закону від 01.10.2008 № 614-УІ, робоче місце приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність. Робоче місце має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування. передбачених ст. 4 ПКУ, Міністерство юстиції України згідно листа № 13.1-17/74 від 23.02.12р. надає перелік витрат приватного нотаріуса, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності, випливають з вимог законодавства та повинні бути враховані в податковому обліку. Зокрема, користування приміщення (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону "Про нотаріат"; користування телефонним зв'язком; одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса; виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону); укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону), придбання канцелярського приладдя, оплату інформаційно - технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють в системі нотаріату; модернізацію та обслуговування комп'ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; оплату праці найманих працівників за трудовими угодами; сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у т.ч. на користь соціального страхування; придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня; використання електронної бази законодавства.

За таких підстав суд дійшов висновку, що витрати у сумі 353767, 33 грн. на оплату послуг податкового обліку та придбання будівельних матеріалів неможливо віднести до переліку витрат приватного нотаріуса, а відтак самозайнятою особою ОСОБА_1 та її представником не доведено правомірності віднесення вищевказаної суми до витратної частини податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013р.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем п. 178.3 ст. 178 ПКУ знайшли своє обґрунтоване підтвердження під час розгляду справи, і тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.13р. по 31.12.13р., що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_1 встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у 2013р. в сумі 57387, 64 грн.

Так, чистий дохід за даними перевірки склав 409834, 71 грн., а чистий дохід за даними декларації - 56067, 38 грн.

Відповідно до п. 178.2, п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, - доходи громадян отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеним в пункті 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно вказаної вище норми закону, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), крім випадків, визначених у пунктах 167.20167.5 цієї статті, у т.ч., але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно - правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Як вже зазначалось вище, перевіркою визначення оподатковуваного доходу ДПІ було встановлено заниження оподатковуваного (чистого) доходу у 2013р. в сумі 353767, 33 грн., внаслідок завищення витрат в сумі 353767, 33 грн.

В порушення п. 178.2, п. 178.3 чт. 178 , п. 167.1 ст. 167 ПКУ, самозайнятою особою ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 57387, 64 грн., у т.ч. за 2013р. - 57387, 64 грн. (137640, 00 *15%-216127, 33*17%).

Належних та допустимих доказів у спростування вказаних вище доводів органу доходів і зборів позивачем та її представником суду не надано, відтак позовні вимоги в цій частині суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір суд також відзначає, що відповідно до ст. 119.2. ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

У зв'язку з тим, що перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей самозайнятою особою ОСОБА_1 за період з 01.01.13р. по 31.12.13р. об'єктивно виявлено порушення п. 119.2. ПКУ, а саме: при сплаті за нотаріальні реєстри ФОП ОСОБА_9, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 у 2013р. суми у розмірі 380, 00 грн.; при сплаті за участь у семінарі ФОП ОСОБА_10, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_9 у 2013 р. суми у розмірі 1044, 00 грн.; при сплаті за канцелярські товари ФОП ОСОБА_11, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_10 у 2013р. суми у розмірі 56, 80 грн.; при сплаті за канцелярські товари ФОП ОСОБА_12, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_11 у 2013р. суми у розмірі 1022, 70 грн.; при сплаті за канцелярські товари ФОП ОСОБА_13, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_12 у 2013р. суми у розмірі 840, 00 грн.; при сплаті за канцелярські товари ФОП ОСОБА_14, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_13 у 2013р. суми у розмірі 420, 00 грн.; при сплаті за ремонт та заправку картриджів, суд дійшов висновку, що дане рішення винесено відповідачем правомірно, підстав для його скасування судовим розглядом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність мотивів винесення спірних рішень від 24.03.2015р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а також наведено законодавчо визначені підстави для їх прийняття, позов в цій частині вимог слід залишити без задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостандарт М" про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги -

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.03.2015 року №Ф-0011521702.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стяггнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п НОМЕР_3, 61002, АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 80, 00 грн. (вісімдесят грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21 серпня 2015 року.

Суддя Панченко О.В.