Постанова

від 22.07.2015 по справі 826/10131/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 липня 2015 року 19 год. 43 хв. № 826/10131/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін та третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Шведське АТП 10943" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, третя особа: приватне підприємство "АТП-Кам'янець", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 22 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Шведське АТП 10943" (далі - позивач) до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №152 від 24 квітня 2015 року про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Київ - Кам'янець-Подільський, рейси 233/234, серія УП №001371 (далі - оскаржуваний наказ) , а також зобов'язання відповідача відновити дію вказаного дозволу.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний наказ відповідачем оформлено безпідставно, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/10131/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду колегією суддів у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15 липня 2015 року судом задоволено відповідне письмове клопотання представника відповідача та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено приватне підприємство "АТП-Кам'янець" (далі - третя особа) .

Ухвалою суду від 22 липня 2015 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та разом із представниками третьої особи просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 23 січня 2015 року видано позивачу дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії УП №001371, а саме на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування Київ - Кам'янець-Подільський (на паритеті), рейси 233/234 (далі - дозвіл) .

Відповідно до витягу з дозволу від 23 січня 2015 року серії УТІ №002522: номер рейсів 233/234; вид маршруту: міжміський; режим руху або порядок здійснення перевезень: на паритеті; категорія, клас автобусів, рік виготовлення: МЗ, ІІІ, починаючи із 2005 року; термін дії дозволу: 31 грудня 2014 року - 30 грудня 2019 року; перевізник: позивач.

У подальшому, а саме 24 квітня 2015 року відповідачем оформлено оскаржуваний наказ, яким позбавлено позивача дозволу та призначено третю особу на паритетне виконання рейсів 233/234 за маршрутом Київ - Кам'янець-Подільський (далі - маршрут) , який за результатами конкурсу на вказаному об'єкті зайняв друге місце, із 27 квітня 2015 року по 30 грудня 2019 року.

Суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) , визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року №299 (далі - Положення №299) , Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт).

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що на офіційному сайті відповідача та у журналі "Перевізник UA" розміщено оголошення про проведення відповідачем конкурсу із перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування.

Засідання конкурсного комітету відповідача із проведення конкурсу на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі області (міжобласні маршрути), зокрема, стосовно об'єкта конкурсу №55 (маршрут), проведено 28 листопада 2014 року.

Згідно з п. 46, п. 47, п. 49 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 (далі - Порядок №1081) , переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

Рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів.

Рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з протоколу №33 засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) від 28 листопада 2014 року, затверджено результати оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою у відповідності до кількості набраних балів між позивачем, третьою особою, ФОП ОСОБА_2 Визнано переможцями конкурсу позивача та ФОП ОСОБА_2 на паритетне виконання маршруту. Визнано таким, що зайняв друге місце, третю особу.

Відповідно до пп. 3 п. 55 Порядку №1081, організатор має право: достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі: порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці; надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації; порушення ним умов договору (дозволу) під час виконання перевезень на маршруті як перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.

Згідно з п. 3.6 розділу III Порядку видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 травня 2010 року №279 (далі - Порядок №279), до витягу з дозволу на перевезення вносяться: найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; назва маршруту; номери рейсів; режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); термін дії дозволу на перевезення; дата видачі дозволу на перевезення; дата видачі витягу з дозволу на перевезення; розклад руху автобусів на маршруті (міжміські маршрути або приміські маршрути з кількістю оборотних рейсів до 40 включно протягом доби) або інтервали руху протягом доби (приміські маршрути з кількістю відправлень більше 40 протягом доби); інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що у ньому не зазначено підстав, з яких позивача позбавлено дозволу.

Поряд з цим, у ході судового розгляду справи представник відповідача пояснила, що позивача позбавлено дозволу у зв'язку з тим, що у процесі здійснення перевезень перевізник може замінювати рухомий склад, але автобуси, які йдуть на заміну, повинні мати категорію, клас, пасажиромісткість, рівень комфортності та термін експлуатації не нижчі ніж ті, що передбачені умовами конкурсу.

На маршруті перевезення повинно здійснюватися обслуговування транспортними засобами категорії МЗ, клас автобусів III, рік виготовлення: із 2005 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону, відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.

Тобто, суб'єктом, який володіє достовірною інформацією щодо здійснення перевезень та, відповідно, дотримання умов дозволу на відповідне перевезення, є автостанція.

Згідно з п. 8 Положення №299, Укртрансінспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

На підставі звернення третьої особи від 04 лютого 2015 року №8 відповідач листом від 02 квітня 2015 року №527/11/16-15 звернувся до TOB "Хмельницьктранс", ДП "Київпассервіс" та ПАТ "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599" стосовно надання інформації щодо регулярності виконання рейсів 233/234 за маршрутом станом на 01 квітня 2015 року та щодо надання інформації про транспортні засоби (марка, модель та рік випуску), якими фактично виконуються перевезення пасажирів на маршруті.

Листами TOB "Хмельницьктранс" від 15 квітня 2015 року №05/162 та управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області від 20 квітня 2015 року №232/6/59-15 відповідача повідомлено, що на маршруті позивач розпочав роботу із 16 березня 2015 року. Станом на 01 квітня 2015 року рейси виконувалися 16, 18, 22, 26,28 та 30 березня 2015 року автобусами Неоплан д/н 6535, Мерседес д/н 8198, Сетра д/н 5088.

Крім того, листом ДП "Київпассервіс" від 20 квітня 2015 року №1/08-12/714 відповідача також повідомлено, що у березні 2015 року позивачем для перевезення пасажирів використовувалися автобуси Неоплан ВХ 6535 АІ, Мерседес ВХ 8198 АК, Сетра ВХ 5088 ВІ.

Враховуючи обставини, зазначені представником відповідача щодо підстав позбавлення позивача дозволу, які викладені вище, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія листа відповідача від 26 березня 2015 року №478/11/16-15, у якому зазначено, що позивачем не розпочато виконання перевезень на маршруті. Позивача повідомлено, що у разі повторення порушення умов перевезень, керуючись п. 55 Порядку №1081, відповідачем буде розглянуто питання щодо позбавлення позивача дозволу.

Відповідач листом від 02 березня 2015 року №357/11/16-15 звернувся до TOB "Хмельницьктранс", ДП "Київпассервіс" та ПАТ "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599" із проханням надати інформацію щодо регулярності виконання рейсів 233/234 за маршрутом за лютий 2015 року, а також вказати транспорті засоби, якими фактично виконуються перевезення пасажирів на маршруті.

Листом TOB "Хмельницьктранс" від 06 березня 2015 року №05/116 відповідача повідомлено, що позивач рейси 233/234 у лютому 2015 році не виконував. Договір із TOB "Хмельницьктранс" позивач уклав тільки у березні 2015 року.

Тобто, як вбачається зі змісту листа відповідача від 26 березня 2015 року №478/11/16-15, підставою для позбавлення позивача дозволу стало те, що позивачем своєчасно не розпочато виконання перевезень на маршруті.

Стосовно вище викладеного суд зазначає наступне.

Для початку здійснення перевезень за автобусним маршрутом загального користування перевізник повинен забезпечити, у тому числі, наявність документів для здійснення перевезень відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 травня 2010 року №278, паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Виходячи з вище викладеного, позивач отримав можливість розпочати процес затвердження та погодження паспорту маршруту, який є обов'язковим документом для здійснення перевезень та який займає не менш 30 днів, тільки після одержання дозвільних документів від замовника перевезень, тобто починаючи із 23 січня 2015 року.

Як уже зазначено вище, відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, при цьому, власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності у нього дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію.

Для обслуговування маршруту позивач повинен укласти договори із двома власниками автостанцій: TOB "Компанія "Житомиравтотранс" та TOB "Хмельницьктранс".

Розпочати договірний процес позивач зміг тільки після одержання дозвільних документів від замовника перевезень, тобто починаючи із 23 січня 2015 року.

Позивач здійснив усі передбачені нормами чинного законодавства заходи та вимоги щодо підготовки початку здійснення перевезень на маршруті та 09 березня 2015 року повідомив власників автостанцій і замовника перевезень про початок руху на маршруті із 16 березня 2015 року.

Згідно з договорами із власниками автостанцій, перевізник повинен сповістити автостанцію за два тижні до початку/відновлення руху за міжміськими маршрутами з метою організації попереднього продажу квитків.

Починаючи із 16 березня 2015 року, тобто, через 35 робочих днів після одержання дозвільних документів, позивач уклав та погодив усі необхідні документи для обслуговування маршруту та розпочав здійснення перевезень у режимі та обсязі, передбаченому умовами дозвільних документів.

Тобто, перевезення за маршрутом здійснювалися позивачем починаючи із 16 березня 2015 року. Лист відповідача про можливі порушення умов перевезень датований 26 березня 2015 року.

Оскаржуваним наказом, датованим 24 квітня 2015 року, позивача позбавлено дозволу на перевезення пасажирів на маршруті у зв'язку із порушенням ним умов перевезень у частині регулярності виконання рейсів.

У п. 16 дозволу зазначено, що регулярність виконання рейсів повинна бути не нижче 90 відсотків від запланованої щомісячно.

З урахуванням вище викладеного суд зазначає, що за повний календарний місяць із дати початку руху на маршруті, тобто, із 16 березня по 16 квітня 2015 року, регулярність виконання позивачем рейсів становила 93.75%,

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що оскаржуваний наказ оформлений відповідачем із порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим є таким, що підлягає скасуванню. Вище викладене, у свою чергу, є підставою для зобов'язання відповідача вчинити дії, направлені на відновлення порушеного права позивача на здійснення перевезень за маршрутом шляхом відновлення дії дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Шведське АТП 10943" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, третя особа: приватне підприємство "АТП Кам'янець", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 24, 25, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 24 квітня 2015 року №152 "Про позбавлення дозволу", яким, зокрема, позбавлено товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Шведське АТП 10943" (код ЄДРПОУ 31783907) дозволу на паритетне використання рейсів 233/234 на міжобласному автобусному маршруті загального користування Київ - Кам'янець-Подільський (дозвіл серії УП №001371 та витяг з дозволу серії УТІ №002522).

3. Зобов'язати Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті вжити передбачених нормами чинного законодавства заходів, направлених на відновлення дії дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії УП №001371, виданого 23 січня 2015 року товариству з обмеженою відповідальністю "Українсько-Шведське АТП 10943" (код ЄДРПОУ 31783907).

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда

Постанова у повному обсязі складена 29 липня 2015 року