Ухвала

від 13.03.2007 по справі а27/147

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А27/147

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2007                                                                                             Справа № А27/147  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Швець В.В.,  Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Герасименко О.О., довіреність №1  від 05.03.07

від  відповідача: Мосейченко О.В., довіреність №341/10/10-1  від 15.01.07,  Бойко О.П., довіреність №4486/10/10-1 від 06.02.07

    розглянувши апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  12.10.06р.  у справі № А27/147

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АВЄС”, м.Дніпропетровськ

до  Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

       - постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2006р. у справі №А27/147 (суддя В.О.Татарчук) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “АВЄС” задоволено, податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції (далі-МДПІ) від 14.04.2006р. №0001042301/0 визнано нечинним;

- не погодившись з прийнятою постановою, Лівобережна МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить цю постанову скасувати, прийняти нову постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про правомірне застосування до товариства штрафних санкцій за порушення вимог постанови Національного банку України про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині можливості видачі готівкових коштів під звіт з кас підприємств тільки за умови повного звітування конкретної особи за раніше видані під звіт суми та про помилкові, у зв'язку з цим, висновки господарського суду щодо правомірної видачі у 2005 році коштів під звіт директору товариства, а також щодо наявності кредиторської заборгованості саме товариства перед директором, а не навпаки;

- позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні вважає постанову суду обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2006р. Лівобережною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ”АВЄС” за платежем “штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки” в розмірі 47  438грн., у  тому числі, штрафні(фінансові) санкції –47 438грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 13.04.2006р. №720/23/31520644, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством за період з 01.01.2005 по 30.11.2005р.р.

Даною перевіркою встановлено порушення товариством п.2.11 постанови правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (далі-Положення) та п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.95р. “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Так, відповідно до акту перевірки, в період з 01.10.2005 по 31.12.2005р. товариство здійснювало закупівлю червоної та чорної ікри за готівкові кошти у ТОВ”Термо”. Видача коштів під звіт директору товариства відбувалася при наявності кредиторської заборгованості на рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, що утворилися у 2003 році в сумі 4 312грн.62 коп., тобто директором не були надані документи, які свідчать про повне звітування за раніше видані кошти.

Зазначене порушення виявлено перевіряючими з посиланням на п.7.40 названого Положення, згідно з яким кредитове сальдо визначає суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів.

Відповідно до п.2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт на виробничи (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

П.1 Указу Президента України від 12.06.95р. №436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Між тим, приймаючи постанову стосовно задоволення позовних вимог, господарський суд правильно встановив, що аналіз матеріалів справи дозволяє стверджувати про відсутність в діяльності товариства порушення наведених норм у зв'язку з чим податковою інспекцією зроблений помилковий висновок щодо видачі коштів під звіт директору останнього при наявності кредиторської заборгованості на рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, яка утворилася у 2003 році в сумі 4 312грн.62коп.

Так, наявні в матеріалах справи авансові звіти і  оборотньо-сальдові відомості за 2003 рік, платіжні документи свідчать про наявність заборгованості саме ТОВ”АВЄС” перед директором товариства, а не навпаки.

Колегія суддів погоджується з посиланнями господарського суду на порушення податковою інспекцією ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України і недоведеність нею при цьому обставин щодо видачі у 2003 році директору товариства Колгіну В.А. цієї суми готівки.

Обґрунтовано зазначено господарським судом також і те, що застосування спірним повідомленням-рішенням штрафних санкцій на підставі Указу Президента України від 12.06.95р. №436 суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі-Закон №2181), ст.2 Закону України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону №2181 положення цього Закону розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Отже, податкове повідомлення-рішення, в якому штрафні санкції визначені як податкове зобов'язання, може бути прийняте тільки при порушенні податкового законодавства.

Таким чином, постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.7.40 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на підставі якого перевіряючими помилково визначена наявність кредиторської заборгованості директора перед товариством, у бухгалтерських регістрах за дебетом відображаються кошти, видані з каси під звіт, і відшкодування перевитрат за звітами про використання коштів, а за кредитом –суми витрат за звітами про використання коштів, що підтверджені бухгалтерією та повернення не використаних коштів. Дебетове сальдо визначає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове - суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів.

Надані товариством в матеріали справи журнали-ордери по рахунку 372 за 2003 рік містять відомості про наявність кредитового сальдо, тобто, з урахуванням положень наведеної норми, про наявність заборгованості саме товариства перед підзвітною особою директором Колгіним В.А.. При цьому відомості щодо наявності дебетового сальдо, тобто суми заборгованості підзвітних товариству осіб, в цих документах відсутні.

Викладене дозволяє зробити висновок про неправильне застосування посадовими особами, які проводили перевірки, нормативно-правових актів з регулювання обігу готівки.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.

       Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

       - постанову господарського суду Дніпропетровської області від  12.10.06р.  у справі № А27/147 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

       - ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        В.В.Швець

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                   Дата виготовлення у повному обсязі 19.03.2007р.