Постанова

від 15.03.2007 по справі 13/368-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/368-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2007                                                                                   Справа № 13/368-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Науменко І.М. –доповідач

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Кравцов Дмитро Васильович представник, довіреність №1  від 05.01.07;

від відповідача:  Савичев Олексій Васильович представник, довіреність №106-4016  від 02.11.06;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07р.   у справі № 13/368-06

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віп-Гарант”, м. Дніпропетровськ

до   відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область

про  стягнення 166161,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07р. у справі № 13/368 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що до теперішнього часу відповідач оплату виконаних позивачем робіт не здійснив та підтвердив факт підписання акту приймання-передачі.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити, посилаючись на те, що при вирішенні справи суд не з'ясував всі обставини справи, а саме судом не було враховано те, що позивач не підтвердив факт надання всіх передбачених договором документів.

          Позивач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

          Як видно з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віп-Гарант”, м.Дніпропетровськ, та відкрите акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, уклали договір № 18-12-05/3928 від 30.12.05 р. (далі –Договір) по наданню послуг з охорони вантажів у вагонах при транспортуванні у залізничному сполученні.

          Відповідно до Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання щодо організації та забезпечення охорони та супроводження продукції Відповідача в вагонах при транспортуванні у залізничному сполученні, а Відповідач, у свою чергу, зобов'язався сплатити послуги Позивача на умовах даного Договору.

          На підставі зазначеного Договору, Позивачем у квітні 2006 року надано послуги з охорони вантажу на загальну суму 166161,46грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт № 85 від 17.02.06 р.

          Відповідно до п.4.3 Договору встановлено, що підставою для оплати за виконані  послуги є Рахунок, виписаний Позивачем на підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного сторонами і підтверджуючого об'єм наданих послуг. П.4.4 Договору передбачає, що Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг протягом десяти банківських днів від дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт та виставлення рахунку.

Рахунок був отриманий 23.10.06 р. разом з пред'явленою претензією за № 949/01 від 18.10.06 р., що підтверджується доданим до матеріалів заяви поштовим повідомленням.

На момент розгляду спору в апеляційному господарському суді Відповідачем не надано доказів оплати виконаних Позивачем послуг.

Відповідачем було підтверджено факт підписання акту прийому-передачі виконаних робіт від 17.04.06 р. за надані послуги Позивача, але в своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати. В позові відмовити, посилаючись на те, що неналежним виконанням Договору з боку Позивача йому завдано збитків на суму 127400,00грн. Зазначений спір є предметом іншої господарської справи, яка перебуває на розгляді у господарському суді Дніпропетровської області. За наведених обставин Відповідачем зупинено сплату за послуги Позивача до вирішення питання про погашення завданих збитків.

Однак судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги ТОВ "Фірма "Віп-Гарант" з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до  п.4.4 Договору Відповідач повинен здійснити оплату вартості наданих послуг протягом десяти банківських днів від дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт та виставлення рахунку. Оскільки акт прийому-передачі виконаних робіт Відповідачем підписано, останній прийняв на себе зобов'язання щодо виконання умов Договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Сттаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Пункт 8.3 Договору передбачає, що кожна зі сторін може достроково розірвати Договір, проінформувавши у письмовій формі іншу сторону за 30 днів до фактичної дати його розторгнення. При цьому Договір вважається розірваним після виконання усіх зобов'язань Сторін, прийнятих до повідомлення про розірвання та проведення розрахунків за здійснення перевезення. Жодна зі сторін не підтвердила факт повідомлення про дострокове розірвання Договору.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07р. у справі №13/368 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                              І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін