Постанова

від 22.05.2007 по справі 13/368-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/368-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 травня 2007 р.                                                                                   № 13/368-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача К. Молодика (дов. від 24.11.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року у справі № 13/386-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Віп-Гарант” до відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” про стягнення 166 161 грн. 46 коп.,

  ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Віп-Гарант” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” про стягнення 166 161 грн. 46 коп. вартості послуг по охороні вантажу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов договору і, як наслідок, завдання збитків на суму 1 274 400 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2007 року (суддя І.Рудь), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року, позов задоволено.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” просить судові рішення в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 526 Цивільного кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Віп-Гарант”  право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 30 грудня 2005 року сторони уклали договір за № 18-12-05/3928 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач прийняв зобов'язання по охороні продукції відповідача при транспортуванні у залізничному сполученні, а відповідач-оплатити вартість цих послуг.

В квітні 2006 року позивач надав послуг на загальну суму 166 161 грн. 46 коп., що підтверджується актом виконаних робіт № 85 від 17 квітня 2006 року.

Відповідно до пункту 4.4 Договору відповідач мав оплатити вартість послуг протягом десяти банківських днів від дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт та виставлення рахунку; останній був отриманий відповідачем 23 жовтня 2006 року, але не оплачений.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань господарські суди, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов.

Доводи відповідача щодо причин несплати вартості послуг обґрунтовано не були враховані господарськими судами з огляду на дату виникнення факту нестачі вантажу у липні 2006 року, а також руху справи 9/515-06 господарського суду Дніпропетровської області за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Віп-Гарант” про стягнення збитків.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року у справі № 13/368-06 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” без задоволення.

Головуючий, суддя

М.В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій