Постанова

від 03.09.2015 по справі 823/1853/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року справа № 823/1853/15

16 год. 40 хв. м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_3 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Пресса ОТ и ДОВ» до головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю В«Пресса От и ДоВ» (далі - позивач), в якій просить скасувати наказ державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області №189 від 14.07.2015 про проведення фактичної перевірки.

Ухвалою суду від 28.08.2015 первинного позивача замінено на головне управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач).

Позов мотивований тим, що оскаржуваний наказ винесений без наявності обставин визначених податковим законодавством. Зокрема, не містить посилання на інформацію, яка свідчить про порушення вимог законодавства. Тому, на думку позивача, податковий орган порушив законні права та інтереси позивача, оскільки підстави для проведення перевірки не існує, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти позову з тих підстав, що оскаржуваний наказ виданий за наявності підстав, передбачених податковим законодавством, у зв'язку з отриманням повідомлення про порушення позивачем вимог закону.

У судових засіданнях представники сторін підтримали правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

ТОВ В«Пресса От и ДоВ» зареєстроване як юридична особа з 01.07.2009 (код ЄДРПОУ 36584283).

З письмових доказів у справі суд встановив, що 14 липня 2015 року начальником головного правління ДФС у Черкаській області винесено наказ №189 про проведення у період з 14.07.2015 до 23.07.2015 фактичних перевірок ряду суб'єктів господарювання згідно з додатком №1 до цього наказу, в якому, зокрема, значиться ТОВ В«Пресса От и ДоВ» . Із зазначеного наказу вбачається, що він прийнятий на підставі підп.20.1.2., 20.1.4., 20.1.8.-20.1.11 п.20.1. ст.20, підп. 75.1.3., п.75.1. ст.75, підп. 80.2.2, 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Надаючи належну правову оцінку оскаржуваному наказу, суд врахував таке.

При перевірці правильності проведення фактичної перевірки позивача та підстави її проведення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд врахував, що відповідно до п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів.80.1, 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Вказаний перелік обставин для призначення перевірки є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, судом встановлено, що лише за умови наявності вищезазначених підстав контролюючий орган вправі призначити фактичну перевірку платника податків.

З пояснень представника відповідача суд з'ясував, що проведення фактичної перевірки позивача призначено у зв'язку з отриманням від Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» інформації про ймовірну реалізацію позивачем нелегальних тютюнових виробів.

Разом з цим, підп.80.2.2. п.80.2. ст.80 ПК України передбачено право контролюючого органу здійснити фактичну перевірку у разі отримання інформації яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства виключно від державних органів або органів місцевого самоврядування.

Суд зауважує, що інформація про ймовірний продаж позивачем нелегальних тютюнових виробів отримана не від державних органів або органів місцевого самоврядування, а тому суд вважає, що у відповідача відсутні були підстави для винесення оскаржуваного наказу про призначення фактичної перевірки позивача з цих підстав.

Крім того, підп.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України надає право контролюючому органу здійснити фактичну перевірку у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а не про ймовірне порушення закону. Отже відсутні підстави для застосування цього пункту ПК України під час винесення оскаржуваного наказу.

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пункт 81.1 ст. 81 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд також зауважує, що листом Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 №2337/7/23-7017/125 визначено окремі питання проведення фактичних перевірок.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80.

При цьому в наказі рекомендується враховувати обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу. Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

Одночасно слід зазначити, що на відміну від наказу на проведення перевірки, направлення з зазначенням реквізитів, передбачених абзацом першим пункту 81.1 статті 81 Кодексу, складається окремо по кожному суб'єкту чи об'єкту, який підлягає перевірці згідно наказу, а також окремо на кожного перевіряючого.

Суд встановив, що всупереч наведеним нормам додаток 1 до оскаржуваного наказу містить інформацію про фактичне місцезнаходження позивача (м. Черкаси, бул. Шевченка, 205), тоді як об'єктом перевірки є кіоск на розі вул.Р.Люксембург та вул.Чіковані, в якому здійснює господарську діяльність позивач, а направлення на проведення перевірки не містять даних про її об'єкт.

Крім того, оскаржуваний наказ та направлення належним чином не вручені позивачу або його представнику. Посилання відповідача на акт від 23.07.2015 №2/23-00-21-0226/36584283 про неможливість ознайомлення з наказом і направленнями продавця кіоску суд не взяв до уваги, оскільки він являється найманим працівником позивача та не має належних повноважень діяти від імені позивача.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що наказ головного управління ДФС у Черкаській області від 14.07.2015 №189 не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в частині щодо проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«Пресса ОТ и ДОВ» .

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ст.94 КАС України, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу з Державного бюджету судовий збір у сумі 36 грн. 54 коп.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ головного управління ДФС у Черкаській області № 189 від 14.07.2015 В«Про проведення фактичних перевірокВ» , в частині щодо проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«Пресса ОТ и ДОВ» (код ЄДРПОУ 36584283).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Пресса ОТ и ДОВ» судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. відповідно до платіжного доручення № 2310 від 28.07.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текс рішення складено у повному обсязі 03 вересня 2015 року