Постанова

від 03.11.2015 по справі 823/1853/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1853/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресса От и До» до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресса От и До» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ головного управління ДФС у Черкаській області №189 від 14 липня 2015 року «Про проведення фактичних перевірок», в частині щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Пресса От и До»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оспорюваний наказ був виданий у відповідності до вимог законодавства України.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що начальником ГУ ДФС у Черкаській області 14 липня 2015 року видано наказ №189 про проведення фактичних перевірок, відповідно до якого зобов'язано провести з 14 липня 2015 по 23 липня 2015 року фактичні перевірки суб'єктів господарської діяльності згідно з додатком 1 щодо дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, зберігання, обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, і тютюнових виробів при здійсненні оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності.

Зазначений наказ прийнятий на підставі пп.20.1.2, пп.20.1.4, пп.20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України та ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно додатку 1 до наказу №189 від 14 липня 2015 року, до суб'єктів господарської діяльності, по яким зобов'язано провести фактичну перевірку, віднесено ТОВ «Пресса От и До» (№16 в переліку).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у відповідача відсутні були підстави для винесення оскаржуваного наказу про призначення фактичної перевірки позивача.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу вимог п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із підпунктами 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2), у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу (пп.80.2.5).

З аналізу наведених норм вбачається, що для застосування пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування. У випадку застосування пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що не залежить від суб'єкта, який надав відповідну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для проведення перевірки позивача послугували:

1) надходження до Державної фіскальної служби України листа від 16 червня 2015 року №17/53 від Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» щодо пунктів продажу нелегальних тютюнових виробів;

2) надходження до ГУ ДФС у Черкаській області листа від Державної фіскальної служби України №23266/7/99-99-21-06-17 від 26 червня 2015 року щодо пунктів продажу нелегальних тютюнових виробів (що підтверджує наявність необхідної умови для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України).

Наведене спростовує твердження позивача щодо протиправності наказу начальника ГУ ДФС у Черкаській області від 14 липня 2015 року №189 про проведення фактичних перевірок, у зв'язку з відсутністю належних підстав, передбачених п.80.2 ст.80 ПК України.

При цьому, безпосередньо відповідач інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, отримав від державного органу - ДФС України, а тому посилання суду першої інстанції на відсутність правових підстав для проведення фактичної перевірки з урахуванням надходження такої інформації від Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» є помилковим.

Неможливість позивача ідентифікувати передбачену законодавством підставу для призначення фактичної перевірки судом не береться до уваги, позаяк, податковим законодавством, яке належним чином оприлюднене в офіційних засобах масової інформації та є загальнодоступним, визначено підстави для проведення фактичних перевірок за пп.пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, що зазначені в наказі від 14 липня 2015 року №189.

У даному випадку підставою для проведення фактичної перевірки є отримання відповідачем в установленому законодавством порядку інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У відповідності до п.п.81.1, 81.2 ст.81 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка проводить розрахункові операції, відмовилась від ознайомлення з направленням на перевірку та не допустила працівників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Посилання суду першої інстанції щодо невручення позивачу або його представнику наказу та направлення на перевірку колегія суддів вважає помилковим, оскільки п.81.1 ст.81 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) передбачає пред'явлення направлення на перевірку, наказу та службового посвідчення не лише посадовим (службовим) особам платника податку або його уповноваженому представнику, а також особам, які фактично проводять розрахункові операції. Разом з тим, саме особа, яка фактично проводить розрахункові операції та перебувала за місцем, де мала бути проведена перевірка, відмовилась від ознайомлення з направленням на перевірку та не допустила працівників відповідача до перевірки.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, враховуючи наявність правових підстав для прийняття наказу про проведення фактичних перевірок від 14 липня 2015 року №189 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Пресса От и До», колегія суддів доходить висновку що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.