Постанова

від 19.07.2006 по справі 36/263

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/263

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.07.2006                                                                                           № 36/263

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Чорна Т. Ю. – по довіреності.

Від відповідача – Степанов Є. В. – по довіреності.

 Від третьої особи – Чепурда П. І. – по довіреності.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-2002"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2006

 у справі № 36/263 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Міністерство вугільної промисловості України

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Топаз-2002"

 третя особа позивача                     Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 про                                                  звільнення нежитлового  приміщення

ВСТАНОВИВ:

Міністерство вугільної промисловості України звернулося до Господарського суду   м. Києва з позовом до ТОВ “Топаз – 2002” про звільнення нежитлового підвального приміщення площею 167,2 мІ, яке розташоване в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4 та зобов'язання відповідача передати позивачу за актом приймання – передачі майно, яке визначено у додатку № 1 до договору оренди № 6 від 10.04.2003 року.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.04.2003 р. між Міністерством палива та енергетики України, правонаступником якого є позивач, і відповідачем був укладений договір оренди № 6 за умовами якого ТОВ “Топаз – 2002” було передано у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення терміном на 3 роки.

          11.04.2006 р. Міністерство вугільної промисловості України направило на адресу відповідача лист за № 02/01-04/-341 яким повідомило про відсутність наміру до продовження договору оренди, проте ТОВ “Топаз – 2002” орендоване майно позивачу не повернуло у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду з позовом.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.06.2006 р. у даній справі позовні вимоги були задоволені повністю, зокрема, було зобов'язано відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення площею 167,2 мІ, яке розташоване в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, а також було зобов'язано відповідача передати за актом прийому – передачі майно, визначене у додатку № 1 до договору оренди № 6 від 10.04.2003 р.

          Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від             04.07.2006 року було порушено апеляційне провадження у справі № 36/263, розгляд справи було призначено на 19.07.2006 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Міністерством палива та енергетики України і ТОВ “Топаз – 2002” 10.04.2003 року був укладений договір оренди № 6, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування підвальне приміщення адміністративної будівлі Міністерства палива та енергетики України, площею 167,2 мІ, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, що знаходиться на балансі Міністерства палива та енергетики України, вартість якого визначена згідно з актом експертної оцінки від 30.11.2002 р. і становить 697 000 грн. Приміщення передано в оренду з метою створення пункту громадського харчування.

          У додатку № 1 до договору сторони доповнили п. 2.5. умовою про передачу орендареві в користування обладнання, згідно зазначеного в ньому переліку, на загальну суму 19 173, 19 грн.

          Згідно п. 2 Указу Президента України “Питання Міністерства вугільної промисловості України” від 05.10.2005 р. № 1417/2005 Міністерство вугільної промисловості є правонаступником Міністерства палива та енергетики України.

          Відповідно до п. 10.1. договору оренди строк його дії визначено у три роки, тобто з 10.04.2003 р. по 10.04.2006 р.

          11.04.2006 р. Міністерство вугільної промисловості України надіслало на адресу ТОВ “Топаз – 2002” лист за № 02/01-04/-341, яким повідомило про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди № 6 від          10.04.2003 р. Заперечень стосовно продовження терміну дії договору оренди з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України матеріали справи не містять.   

          Відповідно до п. 4 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов`язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Аналогічні положення містять норми п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який також набув чинності з 01.01.2004 р.

          Оскільки, з моменту набрання чинності Господарським і Цивільним Кодексами України, правовідносини між сторонами продовжували існувати (термін дії договору спливав 10.04.2006 р.), колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Господарського та Цивільного Кодексів України.

          Відповідно до п. 1) ст. 287 Господарського Кодексу України Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

          Згідно ст. 764 Цивільного Кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Враховуючи вище наведене, колегія вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на лист Міністерства вугільної промисловості України від 11.04.2006 р. № 02/01-04/-341 стосовно відсутності намірів до продовження терміну дії договору оренди, як на підставу припинення дії договору оренди, оскільки останній із набуттям чинності Господарським Кодексом України не є орендодавцем державного нерухомого майна.       

          Доказів надходження заперечень стосовно продовження терміну дії договору оренди у встановлений чинним законодавством України місячний строк з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву при розгляді справи не було встановлено, а також не представлено учасниками під час перегляду справи в апеляційному порядку, а, отже, термін дії договору оренди № 6 від 10.04.2003 р. поновлений на той саме строк, на який був раніше укладений.

Враховуючи вище викладене, колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ “Топаз – 2002” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2006 р. у справі № 36/263 підлягає скасуванню, в позові Міністерства вугільної промисловості України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз – 2002” про звільнення нежитлового приміщення – відмовити.

Керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу  України,  Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз –2002” на рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2006 р. у справі № 36/263 – задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2006 р. у справі  № 36/263 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Міністерства вугільної промисловості України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз – 2002” про звільнення нежитлового приміщення – відмовити.

3.          Стягнути з Міністерства вугільної промисловості України (01601 МСП, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 33833561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз – 2002” (01034, м. Київ,            вул. Хрещатик, 34; код ЄДРПОУ 31958214) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

4.           Матеріали справи № 36/263 повернути Господарському суду             м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

25.07.06 (відправлено)