Рішення

від 03.09.2015 по справі 920/1149/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2015 Справа № 920/1149/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/1149/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива - С»,

м. Суми,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне

науково - виробниче об'єднання», м. Суми,

про стягнення 268 853 грн. 55 коп. ,

За участю представників сторін:

Від позивача: директор ОСОБА_1 ( наказ № 1 від 18.05.2001 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 269 190 грн. 50 коп., в тому числі 158 003 грн. 72 коп. заборгованості за договором № 11-07/13 від 11.07.2013 року укладеного між сторонами, 8 800 грн. 37 коп. 3% річних, 102 386 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань та 5 383 грн. 81 коп. судового збору.

26 серпня 2015 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 26.08.2015 року, в якій у зв'язку із перерахунком суми 3 % річних уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 268 853 грн. 55 коп., в тому числі 158 003 грн. 72 коп. заборгованості за договором № 11-07/13 від 11.07.2013 року укладеного між сторонами, 8 463 грн. 42 коп. 3% річних, 102 386 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань та 5 383 грн. 81 коп. судового збору.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 83, 99).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

11 липня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива-С» та публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» було укладено договір № 11-07/13, за умовами якого позивач зобов'язується у встановлені договором строки поставити обладнання (товар) відповідно до специфікації № 1 та здійснити монтаж і пуско - налагоджувальні роботи обладнання відповідно до специфікації № 2, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити вартість товару та виконаних робіт.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (код 05747991) змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання» (05747991).

Відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 - Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З огляду на викладене, суд змінює найменування позивача з публічного акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (код 05747991) на публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання» (05747991).

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 11-07/13 від 11.07.2013 року загальна вартість товару складає 375 049 грн. 39 коп.. Як вбачається зі специфікації № 2 до договору № 11-07/13 від 11.07.2013 року, загальна вартість робіт становить 70 223 грн. 26 коп.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними №№ 239, 240, 241 від 26.07.2013 року, довіреністю № 31923 від 25.07.2013 року та актами виконаних робіт № 259 від 31.07.2013 року, № 258 від 31 07.2013 року, № 260 від 31.07.2013 року, № 315 від 30.08.2013 року, № 303 від 30.08.2013 року, № 284 від 30.08.2013 року, № 271 від 30.08.2013 року, № 305 від 30.08.2013 року, № 287 від 30.08.2013 року, № 317 від 30.08.2013 року, № 314 від 30.08.2013 року, № 316 від 30.08.2013 року, № 285 від 30.08.2013 року, № 286 від 30.08.2013 року, № 288 від 30.08.2013 року, № 337 від 30.08.2013 року, № 338 від 30.08.2013 року, № 339 від 30.08.2013 року, № 340 від 30.08.2013 року, № 341 від 30.08.2013 року, № 342 від 30.08.2013 року, № 343 від 30.08.2013 року, № 344 від 30.08.2013 року, № 345 від 30.08.2013 року, № 346 від 30.08.2013 року, № 347 від 30.08.2013 року, № 348 від 30.08.2013 року, № 349 від 30.08.2013 року, № 350 від 30.08.2013 року, № 351 від 30.08.2013 року, № 352 від 30.08.2013 року, № 353 від 30.08.2013 року, № 354 від 30.08.2013 року, № 356 від 30.08.2013 року, № 357 від 30.08.2013 року, № 364 від 30.08.2013 року, № 368 від 30.08.2013 року, № 369 від 30.08.2013 року, № 370 від 30.08.2013 року, № 302 від 30.08.2013 року, № 282 від 30.08.2013 року, № 289 від 30.08.2013 року, № 380 від 30.08.2013 року, № 304 від 30.08.2013 року, № 311 від 30.08.2013 року, № 306 від 30.08.2013 року, № 379 від 13.09.2013 року, № 380 від 13.09.2013 року, № 377 від 13.09.2013 року, № 378 від 13.09.2013 року, № 374 від 13.09.2013 року, № 376 від 13.09.2013 року, № 375 від 13.09.2013 року, № 365 від 13.09.2013 року, № 290 від 30.08.2013 року, № 312 від 30.08.2013 року, № 290 від 30.08.2013 року підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачеві і виконання позивачем робіт та отримання відповідачем товару та прийняття робіт (а.с. 18-78).

Приписами пункту 4.1. договору визначено, що відповідач здійснює оплату в розмірі вартості договору на банківський рахунок позивача наступним чином:

· Передплата в розмірі 20% від загальної вартості договору ( п. 2.1) на банківський рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку (копії) на товар;

· Оплата 80 % від загальної вартості договору ( п. 2.1) на банківський рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту виконання робіт по монтажу обладнання і підписання акта виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору частково розрахувався з позивачем, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 158 003 грн. 72 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачеві товару та виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін видатковими накладними та актами виконаних робіт.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 158 003 грн. 72 коп. заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних у сумі 8 463 грн. 42 коп. та інфляційні збитки у сумі 102 386 грн. 41 коп..

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних передбачене діючим законодавством України, враховуючи що відповідачем заперечень проти нарахування 3 % річних та інфляційних збитків не надано контррозрахунку не подано суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 102 386 грн. 41 коп. та 3% річних в сумі 8 463 грн. 42 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару та виконаних робіт, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 158 003 грн. 72 коп. основної заборгованості, 8 463 грн. 42 коп. 3 % річних, 102 386 грн. 41 коп. інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 5 383 грн. 81 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробничого об'єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива - С» (40035, АДРЕСА_1, код 30653885) 158 003 грн. 72 коп. основної заборгованості, 8 463 грн. 42 коп. 3 % річних, 102 386 грн. 41 коп. інфляційних збитків та 5 383 грн. 81 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.09.2015 року.

Суддя С.В. Заєць