Постанова

від 24.04.2012 по справі 7/5009/7782/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2012 р. справа №7/5009/7782/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. (повний текст від 01.02.2012р.) у справі №7/5009/7782/11 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)

за позовом Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», м. Запоріжжя

про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки від 17.05.2005р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Заводського району м. Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», м. Запоріжжя, про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки площею 0,8724га, яка знаходиться по вул. Цимлянській, 15, у м. Запоріжжі (кадастровий номер 2310100000:02:022:0048), укладеного між Запорізькою міською радою та приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2005р. №040526100289, шляхом викладення його в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 72868грн.08коп. (сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень вісім копійок), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33214812500004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014146, код 13050200».

Рішенням від 30.01.2012р. господарський суд Запорізької області у задоволенні позову відмовив, обґрунтувавши свій висновок тим, що позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки з моменту набрання чинності Податковим кодексом України Запорізькою міською радою не приймались рішення щодо затвердження ставок земельного податку відповідно до пп..288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та приведення договорів оренди земельних ділянок всіх суб'єктів господарювання у м. Запоріжжі до вимог чинного законодавства в частині встановлення орендної плати за землю. Суд першої інстанції не прийняв в якості належного доказу рішення №79-2008-03-03, оскільки його копія не була належним чином засвідчена, а також з нього не вбачалось, на якій сесії пленарного засідання Запорізької міської ради воно було прийнято. Так само, не було взято до уваги місцевим господарським судом і рішення позачергової сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 27.07.2011р. №16, оскільки на вказаній сесії розглядалось питання щодо затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі. До того ж, господарський суд зазначив, що наявна в матеріалах справи пропозиція міського голови про внесення змін до договору оренди в порядку ст. 188 ГК України, яка була направлена на адресу відповідача, не може вважатись пропозицією уповноваженого суб'єкта про внесення змін до договору оренди землі, оскільки міський голова звернувся до відповідача від свого імені, без наявності відповідного рішення міської ради.

Не погодившись з винесеним рішенням, Прокурор Заводського району м. Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно залишено поза увагою той факт, що пункт 9 договору оренди, укладений між позивачем та відповідачем, не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановлення орендної плати, у зв'язку з чим Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни до спірного договору. Твердження господарського суду про відсутність необхідного обсягу повноважень у міського голови на звернення від свого імені до відповідача щодо укладання додаткової угоди за відсутності відповідного рішення міської ради заявник апеляційної скарги спростовує посиланням на п.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто, як зазначає скаржник, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є невірним, а отже оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та винесення нового рішення по суті вимог.

18.04.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача, Запорізької міської ради на апеляційну скаргу, в яких останній повністю підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора Заводського району як законні та обґрунтовані, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі №7/5009/7782/11 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. До вказаних пояснень позивачем додані належним чином засвідчені копії витребуваних Донецьким апеляційним господарським судом документів.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників не визнавалась обов'язковою, за відсутності заперечень прокурора, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2005р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс»(орендарем) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 17.05.2005р. №040526100289, за умовами якого орендодавець відповідно до рішень восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради №28 від 25.04.2003р. та двадцятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради №31/52 від 28.01.2005р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування бази будівельних матеріалів, яка знаходиться у м. Запоріжжі по вул. Цимлянській,15.

Відповідно до п.п.2,3 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8724га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна -відкритий склад по зберіганню будівельних матеріалів, до складу якого входять побутовий корпус, виробничі корпуса з прилеглими господарсько-побутовими будівлями та побутовими спорудами.

Згідно з п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 587 997,60грн. ( в цінах 2004р.).

Пунктом 8 договору сторони встановили строк його дії у 10 років.

У відповідності з п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 5 879,98грн. за календарний рік в цінах 2004року.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (п.12 договору).

Згідно п. 32 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0,8724га, що знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Цимлянській, 15 (кадастровий номер 2310100000:02:022:0048) в придатному для розташування бази будівельних матеріалів стані, з відкритим складом по зберіганню будівельних матеріалів, до складу якого входять побутовий корпус, виробничі корпуса з прилеглими господарсько-побутовими будівлями та побутовими спорудами, була передана відповідачу за актом прийому-передачі земельної ділянки від 17.05.2005р.

В подальшому, з набранням чинності Податковим кодексом України, відповідно до рішення Запорізької міської ради №9 від 18.01.2008р. «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі»та рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», позивач, керуючись ст. 188 ГК України, звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 17.05.2005р. в частині збільшення розміру орендної плати до 72 868,08грн. - 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. (пропозиція №01-32/1800 від 25.03.2011р., направлена на адресу відповідача 30.03.2011р. згідно поштового чеку).

Оскільки протягом 20 днів від відповідача не надійшло будь-яких відомостей про прийняття чи відмову від прийняття вказаної пропозиції, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом інтересів держави, які полягають в тому, що власник землі -держава в особі Запорізької міської ради, не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, що викликає необхідність приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив прокурору в задоволенні позову у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку для земель сільськогосподарського призначення та трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

Так, 03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки, з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя»визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду склала 2 428 936,08грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен складати 72 868,08грн.

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 17.05.2005р., не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати.

Згідно матеріалів справи, Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді позивачу на час вирішення спору по суті так і не надійшло.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Перевіривши матеріали та обставини справи, судова колегія апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, на думку судової колегії, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про неправомірність вимог позивача та обмежив права власника землі, як і орендодавця, на визначення законної вартості оренди земельної ділянки, оскільки відмовляючи у задоволенні вимог прокурора, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №27/15-10 від 27.12.2010р.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає висновок суду першої інстанції про неналежність та недопустимість у якості доказу наявного в матеріалах справи рішення №79-2008-03-03 необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Крім того, твердження суду першої інстанції про відсутність у міського голови достатнього обсягу повноважень для звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, є безпідставним з огляду на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідно ради, її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Таким чином, міській голова, звертаючись 30.03.2011р. до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди у відповідність з вимогами чинного законодавства, діяв в межах повноважень, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та на виконання рішень Запорізької міської ради №9 від 18.01.2008р. та №79 від 03.03.2008р.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вступереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі №7/5009/7782/11 не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. (повний текст від 01.02.2012р.) у справі №7/5009/7782/11 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. (повний текст від 01.02.2012р.) у справі №7/5009/7782/11 -скасувати.

Позовні вимоги Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», м. Запоріжжя, - задовольнити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,8724га, яка знаходиться по вул. Цимлянській, 15, у м. Запоріжжі (кадастровий номер 2310100000:02:022:0048), укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2005р. №040526100289, виклавши п.9 в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 72868грн.08коп. (сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень вісім копійок), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33214812500004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014146, код 13050200».

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Автотехкомплекс», м. Запоріжжя, на користь державного бюджету 941,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 536,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_2

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратіру

1-господарському суду

1-ДАГС