Постанова

від 16.08.2006 по справі 39/431

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/431

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.08.2006                                                                                           № 39/431

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Шморгун Н.В. - по довіреності, Куриленко І.О. - по довіреності

 від відповідача 1 - не з"явився

 від відповідача 2 - не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова інтернаціональна корпорація"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2006

 у справі № 39/431 (Гумега О.В.)

 за позовом                               Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова інтернаціональна корпорація"

                                                  Державного департаменту інтелектуальної власності

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання свідоцтва України № 41228 на знак для товарів і послуг "Житня" недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/431 позов Дочірнього підприємства „Українська горілчана компанія „Nemiroff” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна корпорація” та Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання свідоцтва України № 41228 на знак для товарів і послуг „Житня” недійсним був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

У судове засідання 16.08.2006 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргунеїредставник відповідача у судове засідання не з'ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, відзив на неї, заслухавши пояснення представників позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна Корпорація” (відповідач 1) звернулося з заявкою № 97051261 про реєстрацію знака для товарів і послуг „Житня”.

Інститут промислової власності своїм рішенням від 22.08.2000 р. відхилив зазначену вище заявку № 97051261.

Крім того, за результатами проведення повторної кваліфікаційної експертизи Державним департаментом інтелектуальної власності (відповідачем 2) було зроблено висновок про невідповідність позначення „Житня” умовам надання правової охорони, який затверджено відповідачем 2 – 04.03.2003 року.

Відповідач 1 звернувся з позовом до відповідача 2 про спонукання до виконання дій.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2004 року у справі № 21/16 зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності зареєструвати словесне позначення „Житня” в якості знаку для товарів та послуг 33 та 35 класів МКТП за заявкою  № 97051261.

15.07.2004 року Державний департамент інтелектуальної власності видав Товариству з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна Корпорація” (відповідачу 1) свідоцтво на знак для товарів і послуг „Житня” для 33, 35 класів МКТП, алкогольні напої, ділові операції.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2004 року у справі № 21/16 скасовано, що не заперечується представниками сторін.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим законом.

Згідно ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг” не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема, складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг або є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Статтею 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності передбачено, що товарні знаки можуть бути відхилені при реєстрації чи визнані недійсними у випадку, якщо знаки позбавлені будь-яких відмінних ознак або складені виключно із знаків чи вказівок, що можуть застосовуватися у торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження продуктів чи дати їх виготовлення або якщо знаки суперечать моралі чи громадському порядку та особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість.

Враховуючи ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та те, що вирішення питання чи відповідає позначення „Житня” умовам надання правової охорони потребує спеціальних знань, судом першої інстанції було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Згідно висновку № 1722 експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеним 03.02.2006 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз словесне позначення „Житня” за заявкою № 97051261, поданою на реєстрацію 07.05.1997 року, на дату подання цієї заявки не відповідало умовам надання правової охорони, встановленими Законом України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, стосовно такого товару як „горілка „Житня”, що входить до 33 класу МКТП – алкогольні напої. Словесний елемент позначення „Житня” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар „горілка „Житня”, що відноситься до товарів 33 класу МКТП і тому вказує на одну з складових цього товару.

Крім того, в ході проведення дослідження експертом було встановлено, що позначення „Житня” відноситься до одного з видів позначень, перелічених в п. 2 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, а саме: буде оманливим для товару „горілка „Житня” у випадку, коли при виробництві цього товару не буде використано як сировина такий вид зерна, як жито і тому позначення „Житня” не відповідає умові надання правової охорони. При цьому, позначення „Житня” відноситься до одного з видів позначень, перелічених у п. 4.3.1.7. Правил складання, подання і розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг у випадку, коли при виробництві ароматного спирту житніх сухарів як сировина (одна з складових, що входить до складу) було використано жито, а згодом цей спирт був використаний як сировина (одна з складових, що входить до складу) при виробництві товару – алкогольного напою „Житня”, то словесний елемент позначення „Житня” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар – „горілка „Житня”, що відноситься до товарів 33 класу МКТП і тому вказує на одну з складових цього товару. Таким чином, словесний елемент позначення „Житня” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар „горілка „Житня” (що відноситься до товарів 33 класу МКТП) і тому вказує на одну з складових цього товару.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те,  що позначення „Житня” за заявкою № 97051261, поданою на реєстрацію 07.05.1997 року, на дату подання цієї заявки не відповідало умовам надання правової охорони, встановленими Законом України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, стосовно такого товару як „горілка Житня”, що входить до 33 класу МКТП – алкогольні напої. Крім того, словесне позначення „Житня” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар „горілка „Житня”, що відноситься до товарів 33 класу МКТП і тому вказує на одну з складових цього товару. При цьому, позначення „Житня” буде оманливим для товару „горілка „Житня” у випадку, коли при виробництві цього товару не буде використано як сировина такий вид зерна, як жито і тому позначення „Житня” не відповідає умові надання правової охорони.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач 1 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до п. 1 (а) ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що свідоцтво України № 41228 підлягає визнанню його недійсним стосовно 33 класу МКТП – алкогольні напої.

Статтею 2 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” визначені повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, зокрема, передбачено, що Установа забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг. Установа – це центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (Державний департамент інтелектуальної власності).

Оскільки позивач звернувся з позовною вимогою ще й про зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо чинності знака на товари та послуги № 41228 від 15.07.2004 року та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені, то вказана позовна вимога, враховуючи положення ст. 2 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”  також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, судовою колегією не приймається до уваги твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: прийняття рішення у відсутність представників відповідача 1, оскільки відповідно до ст. на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами та враховуючи те, що судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням відповідача 1, відповідач 1 знав про час та місце проведення судових засідань та міг неодноразово надати суду необхідні на його думку докази.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/431 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-                                                                                                                  

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна корпорація” на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/431 – залишити без задоволення.

 2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/431 – залишити без змін.

 3. Матеріали справи № 39/431 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

19.08.06 (відправлено)