Постанова

від 24.10.2006 по справі 20/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/293

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.10.2006                                                                                           № 20/293

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Студенця  В.І.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Кундас Н.А., Кузьменко С.О.,

 від відповідача - Хромей В.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.08.2006

 у справі № 20/293 (Палій В.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу"

 до                                                   Українська академія зовнішньої торгівлі

 про                                                  стягнення 5 900,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.05.2006 порушено провадження у справі № 20/293 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” (далі – ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу”) до Української академії зовнішньої торгівлі про стягнення 5900,00 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 16.08.2006 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

          Українська академія зовнішньої торгівлі проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення господарського суду м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” та Українською академією зовнішньої торгівлі 17.06.2004 було укладено угоду НІУ № 201 предметом якої є підготовка до друку та виготовлення книги “Новітня історія України: Імена, звершення, творчість” (п. 1 годи).

ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” зобов'язалось забезпечити видання книги накладом 5000 примірників не пізніше 4 кварталу 2004р. (п. 2.1.1 угоди), а також підготувати та розмістити інформацію або рекламу, за яку попередньо сплачує Українська академія зовнішньої торгівлі, у розділах книги, узгоджених із Українською академією зовнішньої торгівлі (п. 2.1.2 угоди).

          Українська академія зовнішньої торгівлі зобов'язалась сплатити у повному обсязі та в узгоджений строк вартість розміщення інформації, що розміщується в книзі (п. 2.2.1 угоди), а також передати виконавцю матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макета, затвердити макет (п. 2.2.2 угоди).

          Договірна вартість розміщення інформації та реклами (ціна + ПДВ + податок на рекламу) складає 5900,00 грн. (п. п. 3.1 угоди).

          Пунктом 5 угоди передбачено, що оплата угоди здійснюється Українською академією зовнішньої торгівлі: 3000 грн. при укладенні угоди, 2900,00 грн. в серпні 2004р.

          Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

          Українська академія зовнішньої торгівлі зобов'язань за угодою належним чином не виконала, оскільки в строк, встановлений п. 5 угоди, а саме, в серпні 2004 року, не здійснила оплату коштів в сумі 2900,00 грн.

          Заперечення Української академії зовнішньої торгівлі стосовно того, що вона відмовилась повністю сплатити кошти за угодою у зв'язку з тим, що товариство належним чином не виконувало умови угоди щодо видання книги належної якості і обумовленої кількості примірників, колегією суддів не приймається, оскільки неналежне виконання ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” умов угоди не є предметом спору у даній справі і невиконання чи неналежне виконання ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” не може бути підставою для звільнення від зобов'язань за угодою Української академії зовнішньої торгівлі щодо сплати коштів в установлений угодою строк.

          Також, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги заперечення Української академії зовнішньої торгівлі про те, що згідно акта № РН-П002867 здачі-приймання робіт загальна вартість робіт складає 3000,00 грн. і в ньому зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.

          Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

          У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

          Надані сторонами докази не свідчать про те, що зобов'язання за укладеною 17.06.2004 між сторонами угодою припинились чи були змінені.

          Акт здачі-приймання робіт № РН-П002867 свідчить лише про виконання робіт за угодою на суму 3000,00 грн.

          При цьому, Українська академія зовнішньої торгівлі не позбавлена права, у випадку, якщо вважає, що ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” належним чином не виконало зобов'язання за угодою, звернутися в установленому порядку до суду за захистом порушеного права.

          За наведених обставин колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2006 підлягає скасуванню, а позов ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” – задоволенню.

          Також, ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” просить стягнути з Української академії зовнішньої торгівлі заборгованості понесену з оплати юридичних послуг відповідно до укладеного між ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” та ТОВ “Українська юридична група” договору доручення № 39/06 про надання юридичних послуг в сумі 1200 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

          Оскільки договір доручення № 39/06 про надання юридичних послуг укладений між ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” та ТОВ “Українська юридична група”, не свідчить про надання саме адвокатських послуг, то понесені ТОВ “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” витрати в сумі 1200 грн. не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України і стягненню не підлягають.

          Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Українську академію зовнішньої торгівлі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2006 у справі № 20/293 скасувати та прийняти нове рішення.

2. Позов задовольнити повністю.

          3. Стягнути з Української академії зовнішньої торгівлі (м. Київ, вул. Чигоріна, 57, р/р № 35229007000135 в УДК м. Києва МФО 820019, ЕДРПОУ 01437868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу” (03056, м. Київ, вул.. Борщагівська, 143-б, р/р № 26006500013701 в Солом'янській філії АКБ “Київ”, м. Київ МФО 300681, ЄДРПОУ 3117461) 2,900 (дві тисячі дев'ятсот) грн., 00 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн., 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подачу позову; 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та та 51 (п'ятдесят одну) грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

          4. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

5. Справу № 20/293 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Студенець  В.І.

                                                                                          Малетич  М.М.

27.10.06 (відправлено)