Постанова

від 24.01.2007 по справі 36/402

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/402

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.01.2007                                                                                           № 36/402

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Мурашковська О. С. – по довіреності.

Від відповідача – Пушкин Л. Г. – по довіреності.

 Від третьої особи 1 – Михайловський М. М. – по довіреності.

 Від третьої особи 2 – не з'явився.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2006

 у справі № 36/402 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс"

 до                                                   Фонду державного майна України

 третя особа відповідача           Міністерство охорони здоров'я України

          третя особа відповідача Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"

 про                                                  зобов"язання підписати додаткову угоду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 р. у справі       № 36/402 позов ТОВ “Боріс” до Фонду державного майна України про зобов'язання підписати додаткову угоду був повністю задоволений.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, в позові ТОВ “Боріс” відмовити, оскільки вважає, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від             28.12.2006 року було порушено провадження у справі № 36/402, розгляд справи був призначений на 17.01.2007 року.

17.01.2007 року розгляд даної справи був відкладений до 24.01.2007 року у зв'язку з неявкою представника третьої особи 2, а також у зв'язку з необхідністю ознайомлення з додатковими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, письмові пояснення Міністерства охорони здоров'я України на апеляційну скаргу Фонду державного майна України, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, третьої особи 1, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2004 р. між Фондом державного майна України та ТОВ “Боріс” був укладений договір оренди № 582 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 373,20 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 28/1, в частині нежитлових приміщень в одноповерховій прибудованій будівлі та знаходиться на балансі УДСЛ “Охматдит”.

Згідно п. 10.1 договору № 582 строк оренди становить 364 дні.

У п. 10.2 договору сторони передбачили, що даний договір може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

З метою продовження оренди вище зазначених нежитлових приміщень, позивач направив Фонду державного майна України лист № 405 від           21.10.2005 р. з пропозицією продовжити строк дії договору та проектом відповідної додаткової угоди.

Листом № 10-16-17654 від 02.11.2005 р. Фонд державного майна України повідомив ТОВ “Боріс” про те, що враховуючи вимоги постанови Верховної Ради України від 31.05.2005 р. № 2590-IV “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” заборонено будь-яке відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні, а також земельної ділянки, що належить лікувальному комплексу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2006 р. у справі            № 40/19-А за позовом ТОВ “Боріс” до Фонду державного майна України визнано протиправною (незаконною) відмову Фонду державного майна України Товариству з обмеженою відповідальністю “Боріс” у продовженні строку дії договору оренди № 582 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.09.2004 р. Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 р.

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що посилання відповідача на постанову Верховної Ради України від          31.05.2005 р. № 2590-IV є необґрунтованим. При цьому колегією враховується наступне.

Частиною 1 ст. 32 Закону України “Про власність” встановлено, що суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про власність”, ст. 326 Цивільного Кодексу України, управління державним майном від імені та в інтересах держави Україна здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 33 Закону України “Про власність” державні органи, уповноважені управляти державним майном, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до п. 2 постанови Верховної Ради України від 31.05.2005 р.  № 2590-IV “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” Кабінету Міністрів України доручено заборонити будь-яке відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні, а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу.

На момент розгляду справи у суді Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативних актів щодо заборони здачі в оренду майна, яке перебуває на балансі Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.

Постанова Верховної Ради України від 31.05.2005 р. № 2590-IV не містить заборони Фонду державного майна України здавати в оренду приміщення та обладнання, яке перебуває на балансі УДСЛ “Охматдит”.

Будь-які докази, що свідчать про відсутність наміру Фонду державного майна України як орендодавця надалі здавати в оренду майно, що є об'єктом оренди за договором № 582 від 02.09.2004 р., у матеріалах даної справи відсутні.

Також з постанови Верховної Ради України від 31.05.2005 р. № 2590-IV не вбачається наміру Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України як органу управління майном лікарні або Кабінету Міністрів України не здавати в подальшому відповідне майно у найм.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки за   договором № 582 від 02.09.2004 р.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником Міністерства охорони здоров'я України були надані письмові пояснення на апеляційну скаргу Фонду державного майна України, в яких третя особа 1 зазначила, що договір № 582 від 02.09.2004 р. було погоджено відповідно до ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” з Міністерством охорони здоров'я України, Міністерство не заперечувало проти укладення цього договору. Також Міністерство зазначило, що перешкод для підписання додаткової угоди про продовження дії договору № 582 від  02.09.2004 р. немає, оскільки орендар – ТОВ “Боріс” своєчасно сплачує орендну плату і належним чином виконує взяті на себе договірні зобов'язання. З приводу відмови Фонду державної майна України, оформленої листом від              02.11.2005 року № 10-16-16654 щодо продовження дії договору оренди, Міністерство у своїх письмових поясненнях зазначило, що постанова Верховної Ради України від 31.05.2005 року “Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” жодним чином не забороняє Фонду державного майна України здавати в оренду приміщення та обладнання лікарні тощо, що належать даному лікувальному комплексу.

Таким чином, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ТОВ “Боріс” про зобов'язання Фонду державного майна України підписати додаткову угоду про продовження дії договору № 582 від 02.09.2004 р. оренди майна, що належить до державної власності, строком на один рік, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 р. у справі № 36/402 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 р. у справі № 36/402 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 р. у справі  № 36/402 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 36/402 повернути Господарському суду              м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 01.02.07 (відправлено)