Постанова

від 06.03.2007 по справі 30/490

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/490

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.03.2007                                                                                           № 30/490

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Вензовська Т.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Химпереработка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2006

 у справі № 30/490 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Химпереработка"

 до                                                   Виробничого об"єднання "Бурвуглекомплекс"

 про                                                  стягнення 708320,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

 ТОВ «Химпереработка» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про стягнення з Виробничого об'єднання «Бурвуглекомплекс» 708320,11 грн. за договором поставки № 15 від 01.08.2003 р., з яких: 557873,07 грн. основного боргу, 15600,5 грн. пені, 31210,22 грн. 3% річних, 103636,32 грн. збитків від інфляції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.12.2006р. у позові відмовлено повністю.  

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Химпереработка»  звернулось з апеляційною скаргою, в якому просило Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

При цьому апелянт посилається на те, що товар, який був переданий відповідачу та не оплачений ним на суму 557873,07 грн., був поставлений на підставі договору № 15 від 01.08.2003 р., додаткових угод до нього і специфікацій, у яких визначалась конкретна продукція, що поставляється відповідачу, та її кількість. Апелянт стверджує, що поставка товару та отримання її відповідачем підтверджується накладними та довіреностями, доданими до позовної заяви.

ВО «Бурвуглекомплекс» проти заявлених у апеляційній скарзі  вимог заперечує, просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

01.08.2003 р. між ТОВ «Химпереработка» та ВО  «Бурвуглекомплекс» був укладений договір поставки № 15.

Згідно п. 1.1 даного договору позивач передає, а відповідач приймає та оплачує дизпаливо та бензин, що в подальшому називається товар, номенклатура яких вказана в специфікаціях та кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Судом встановлено, що протягом 01.08.2003 р. – 15.12.2004 р. між ТОВ «Химпереработка» та ВО  «Бурвуглекомплекс» були укладені додаткові угоди №№ 1-15 до договору поставки № 15 від 01.08.2003 р.

У даних додаткових угодах сторонами були узгоджені найменування продукції, що поставляється, номенклатура, вид, кількість, а також ціна.

Таким чином, шляхом підписання додаткових угод до договору поставки № 15 від 01.08.2003 р. сторони у кожному конкретному випадку узгоджували вид продукції, що підлягає поставці відповідачу.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи накладних, позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято за період з 06.08.2003 р. по 31.03.2005 р. товар на загальну суму 1 513873,07 грн.

Даний товар був прийнятий уповноваженою на те особою відповідача, яка діяла на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що даний товар був отриманий на іншій правовій  підставі, а не за договором поставки № 15 від 01.08.2003 р. У матеріалах справи міститься договір  поставки № 15 від 01.08.2003 р. та додаткові угоди №№ 1-15 до цього договору. Апеляційним судом встановлено, що товар, поставлений позивачем відповідачу згідно накладних був обумовлений сторонами у договорі поставки та додаткових угодах до нього.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу п. 4.1 договору оплату за товар відповідач здійснює протягом 20 банківських днів з моменту передачі позивачем товару та всіх необхідних документів. Датою поставки товару вважається дата накладної, оформленої при отриманні товару.

Як вбачається з наявних матеріалів справи відповідач в порушення умов договору здійснив оплату поставленого товару з порушенням строків та не у повному обсязі.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 557873,07 грн.

Також зазначена сума боргу підтверджується актом звірки розрахунків, складеним сторонами 01.08.2005 р.

Судом встановлено, що за накладною № 109 від 14.10.2003 р. позивачем було поставлено відповідачу гусеничне полотно до трактору Т-330 на суму 48000,00 грн. Проте, позивачем не надано суду доказів, що поставка даного товару здійснювалась на виконання договору  № 15 від 01.08.2003 р. та додаткові угоди №№ 1-15 до цього договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які Овна посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на те, що позивач не надав суду доказів поставки товару на суму 48000,00 грн. за договором № 15 від 01.08.2003 р., судова колегія вважає, що в позові в цій частині належить відмовити. В іншій частині позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 509873,07 грн. основного боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 30761,52 грн. 3% річних, 101092,32 грн. збитків від інфляції.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача  15600,5 грн. пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч. 3 ст. 549 Кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі.

Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами у письмовій формі правочину щодо такого виду забезпечення зобов'язання як неустойка (пеня).

З огляду на наведене у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 15600,5 грн. пені. В позові в цій частині належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2006 року у справі № 30/490 скасувати частково та прийняти нове рішення.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути  з  Виробничого об'єднання «Бурвуглекомплекс» (м. Київ, пр. Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 30109795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Химпереработка» (м. Донецьк, пр. Ілліча, 81, кв. 30, код

ЄДРПОУ 30776485) 509873,07 грн. основного боргу; 30761,52 грн. 3% річних, 101092,32 грн. збитків від інфляції, 7083,20  грн. витрат по сплаті державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

4.          В іншій частині в позові відмовити.

5.          Стягнути  з  Виробничого об'єднання «Бурвуглекомплекс» (м. Київ, пр. Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 30109795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Химпереработка»(м. Донецьк, пр. Ілліча, 81, кв. 30, код

ЄДРПОУ 30776485) 3208, 63 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

6.          Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 13.03.07 (відправлено)