Постанова

від 07.09.2015 по справі 826/10711/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року № 826/10711/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Приватного підприємства "ДВД-Транс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про:

визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання валютного та іншого законодавства Приватним підприємством «ДВД Транс» №1/1-22-06-34935088 від 13.01.15 р., на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення від 30.01.15 р. №0001312206;

скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.15 р. №0001312206 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Приватне підприємство «ДВД Транс» вважає дії з проведення перевірки, а також вказане податкове повідомлення-рішення незаконними та просить скасувати рішення з таких підстав.

Позивач зазначає, що підставою для висновку про заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість стала не відсутність первинних документів, а інформація щодо дефектів контрагента, що є порушенням ст. 83 Податкового кодексу України.

Позивачем на виконання вимог законодавства надано всі необхідні первинні документи, яким не була надана належна оцінка перевіряючими. На прохання позивача ТОВ «Проф Гарант» надано документи на підтвердження реального ведення господарської діяльності, що свідчить про безпідставність висновку податкового органу про недійсність даних, відображених в податкових деклараціях.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26.12.14 р. №541 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «ДВД Транс», код 34935088, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп», код 38320537, за період з 01.12.13 р. по 31.12.13 р.,ТОВ «Проф Гарант», код 38851737 за період з 01.03.14 р. по 30.04.14 р., про що складено акт №1/1-22-06-34935088 від 13.01.15 р.

Згідно акту встановлено наступне:

11.12.13 р. між Приватним підприємством «ДВД Транс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Кредит Груп» (продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, згідно умов якого позивачем придбано автомобіль Mersedes-Benz, д.н.з. АА4840АВ договірною вартістю 675 000 грн., в т.ч. ПДВ 112 500 грн.

На виконання договору оформлено податкову накладну від 11.12.13 р. №40 на суму 675 000 грн., в т.ч. ПДВ 112 500 грн., та акт приймання-передачі автомобілю.

Розрахунки за договором підтверджено банківськими виписками.

18.11.13 р. між Приватним підприємством «ДВД Транс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф Гарант» (постачальник) укладено договір, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю товар, асортимент, кількість та ціна якого визначені сторонами у прайс-листах постачальника.

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні, довіреності, що передбачають перехід права власності на товар; до перевірки надано податкові накладні згідно переліку від 03.03.14 р. на суму 993 302, 96 грн., в т.ч. ПДВ 165 550, 49 грн., від 01.04.14 р. на суму 1 500 743, 77 грн., в т.ч. 250 123, 96 грн. (всього на суму 2 494 047 грн., в т.ч. ПДВ 415 674, 5 грн.), видаткові накладні №№1 від 03.03.14 р. та 01.04.14 р. на вказані суми; розрахунки підтверджуються банківськими виписками, заборгованість по договору за березень-квітень 2014 р. становить 2 460 778, 45 грн.

Згідно поданої до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.14 р. по 31.08.14 р., на підставі аналізу бази даних АС «Податковий блок» встановлено наявність податкового кредиту позивача у сумі 528 174 грн., сформованого ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп», код 38320537, за період з 01.12.13 р. по 31.12.13 р.,ТОВ «Проф Гарант», код 38851737 за період з 01.03.14 р. по 30.04.14 р.

В ході перевірки використано акт перевірки від 27.06.14 р. №304/10-13-22-03/38851737 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф Гарант» з питань взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за березень 2014 р.», згідно якого встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ, отриманих за період березень 2014 р. з підприємствами-постачальниками та реалізованими покупцям, не є дійсними.

В ході перевірки використано акт перевірки від 16.07.14 р. №353/10-13-22-03/38851737 38851737 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф Гарант» з питань взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за квітень, травень 2014 р.», згідно якого встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ, отриманих за період квітень, травень 2014 р. з підприємствами-постачальниками та реалізованими покупцям, не є дійсними.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення Приватним підприємством «ДВД Транс» п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, всього на 415 675 грн., в тому числі, у березні 2014 р. на суму 165 551 грн., у квітні 2014 р. на суму 250 124 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 30.01.15 р. №0001312206, яким за порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України Приватному підприємству «ДВД Транс» донараховано податку на додану вартість в розмірі 415 675 грн., а також застосовано фінансові санкції в розмірі 103 919 грн.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку перевірка згідно акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання валютного та іншого законодавства Приватним підприємством «ДВД Транс» №1/1-22-06-34935088 від 13.01.15 р. проведена на підставі актів перевірки від 27.06.14 р. №304/10-13-22-03/38851737 та від 16.07.14 р. №353/10-13-22-03/38851737 38851737 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області.

З врахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання акту про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання валютного та іншого законодавства Приватним підприємством «ДВД Транс» №1/1-22-06-34935088 від 13.01.15 р., на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення від 30.01.15 р. №0001312206.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Згідно пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В даному випадку податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, всього на 415 675 грн., у взаємовідносинах з ТОВ «Проф Гарант», на підставі відповідних висновків актів перевірки від 27.06.14 р. №304/10-13-22-03/38851737 та від 16.07.14 р. №353/10-13-22-03/38851737 38851737 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області, тоді як податковим органом не враховано надані позивачем первинні документи щодо виконання договору від 18.11.13 р., укладеного між Приватним підприємством «ДВД Транс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф Гарант» (постачальник).

А саме: позивачем надано під час перевірки та під час судового розгляду справи податкові накладні згідно переліку від 03.03.14 р. на суму 993 302, 96 грн., в т.ч. ПДВ 165 550, 49 грн., від 01.04.14 р. на суму 1 500 743, 77 грн., в т.ч. 250 123, 96 грн. (всього на суму 2 494 047 грн., в т.ч. ПДВ 415 674, 5 грн.), видаткові накладні №№1 від 03.03.14 р. та 01.04.14 р. на вказані суми.

Також під час розгляду справи суду надано подорожні листи на вантажний автомобіль за період з 03.03.14 р. по 11.04.14 р., згідно яких автомобіль ТОВ «Проф Гарант» виконав перевезення вантажу ПП «ДВД-Транс» за маршрутом м. Київ - м.Комсомольськ, а також товарно-транспортні накладні до вказаних подорожніх листів з відмітками позивача про отримання вантажу.

Також для визнання господарської операції з отримання товару реальною не є необхідним наявність складських приміщень у покупця за місцем отримання товару. Крім того, згідно товарно-транспортних накладних позивачем отримано запасні частини та матеріали до транспортних засобів, призначені не для зберігання, а для використання в господарській діяльності позивача для обслуговування наявних у нього автомобілів (довідка від 17.07.15 р. №45 про наявність транспортних засобів).

Згідно змісту товарно-транспортних накладних довіреності на отримання ТМЦ позивачем не видавалися, що не є саме по собі доказом відсутності факту передачі товару.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів ТОВ «Проф Гарант» станом на 14.07.15 р. зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває у стані припинення за рішенням засновників; позивачем надано докази придбання товариством запчастин та матеріалів для транспортних засобів у інших контрагентів згідно митних декларацій.

За таких обставин висновок податкового органу про оформлення позивачем податкового кредиту на порушення ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу не може бути визнаний обґрунтованим, що свідчить про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства.

Окремо суд зазначає, що встановлення податковим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі Інтерсплав проти України суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.15 р. №0001312206 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ДВД Транс" (код ЄДРПОУ 34935088) 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева