Постанова

від 31.08.2015 по справі 910/3327/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р. Справа№ 910/3327/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Цвіркун А.В. - за оформленою належним чином довіреністю;

від відповідача: Савчак Я.О. - за оформленою належним чином довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року

у справі № 910/3327/15-г (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Карго-Ін-Транзит"

про стягнення 32807,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" про стягнення 26932,78 грн. заборгованості за договором № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 25.05.2010 року, 5452,23 грн. пені, 422,81 грн. три проценти річних (відповідно до заяви від 29.04.2015 року про збільшення позовних вимог, яка задоволена судом першої інстанції частково).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року у справі № 910/3327/15-г позов задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 26932,78 грн. заборгованості, 2681,99 грн. пені, 166,01 грн. 3% річних. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, а саме: частково задовольнити позов в частині послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій застосувавши тариф для "житлових приміщень" 6,48 грн. за 1 кв. м., відповідно 217 кв. м. * 6,48 грн. = 1406,16 грн. на місяць, віднявши щомісячні сплати відповідача у розмірі 950,46 грн.; частково задовольнити позов за послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів застосувати тариф для "населення" 336,64 грн. за 1 гКал. (замість 1 142,98 гКал. Застосованого у Рахунках-фактурах); зобов'язати позивача надати розрахунок за послуги з виробництва теплової енергії за тарифом для першої групи "населення" 336,64 грн. за 1 гКал.; щодо нарахування пені та трьох процентів річних просить відмовити у повному обсязі, оскільки відповідач належним чином повідомив позивача про порушення порядку розрахунку та припинив сплату грошових коштів після такого письмового повідомлення.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішенням суду цілком незаконно застосовано тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тому в частині стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щомісячно у розмірі тарифу 8,76 грн. за 1 кв. м. для нежитлових приміщень, затвердженого рішенням № 239 від 05.09.2014 року, за переконанням відповідача мав бути застосований тариф 6,48 грн. за 1 кв. м. для жилових приміщень, затвердженого Рішенням № 239 від 05.09.2014 року.

Також в обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішенням суду цілком незаконно застосовано тариф за послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за тарифом 1142,98 грн. за 1 Гкал для бюджетних організацій та інших споживачів (житлові та нежитлові приміщення), затвердженого Рішенням № 238 від 05.09.2014 року, за переконанням відповідача мав бути застосований тариф 336,64 грн. за 1 кв. м. для населення (житлові приміщення), затвердженого Рішенням № 238 від 05.09.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.08.2015 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Скрипки І.М., Шаптали Є.Ю. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 року відкладено розгляд справи на 31.08.2015 року.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

25.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" (власник), якому належить на праві приватної власності квартира № 26 будинку № 21 корп. 3 по вул. Лобановського Валерія, було укладено договір № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, предметом якого є надання підприємством та оплата власником за нормативно-встановленим тарифами послуг з управління, утримання будинку (споруд) та прибудинкової території, житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення), виставлення рахунків за електроенергію на підставі затверджених тарифів Київської державної адміністрації, послуг по санітарно-технічному обслуговуванню будинку, диспетчеризації і технічному обслуговуванню ліфтів, вивозу побутових відходів, обслуговуванню водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезинсекції, дератизації, санітарному обслуговуванню прибудинкової території та допоміжних приміщень, освітленню та опаленню місць загального користування будинку, послуг аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у осінньо-зимовий період. обслуговування технічного обладнання квартири, озеленення прибудинкової території будинку, полив зелених насаджень, організації надання послуг з охорони місць загального користування та ведення особового рахунку власника. Згідно умов цього Договору підприємством також надається комплекс послуг по проведенню відновних робіт по будинку в разі необхідності - надання інженерно-технічних, юридичних консультацій з питань утримання будинку, надання послуг понад норми, що встановлені.

Згідно з пунктом 2.2. Договору тарифи оплати за утримання житла (квартирної плати), плати за житлово-комунальні та додаткові послуги, а також загальна сума оплати за даним Договором (станом на день укладення Договору) наведені в додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, які є обов'язкові для виконання підприємством та власником і не потребують їх додаткового погодження сторонами, можуть встановлюватись нові тарифи плати за утримання житла (квартирної плати) та плати за житлово-комунальні послуги. В разі зміни плати за цим Договором на підставі рішення відповідних органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, власник зобов'язаний сплачувати по новим тарифам з моменту набрання чинності відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування та/або органу виконавчої влади.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що платежі за Договором вносяться власником на поточний рахунок підприємства не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 7.1. Договору сторони погодили, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до моменту його розірвання, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх виконання.

Із матеріалів справи не вбачається заявлення будь-якою із сторін про своє небажання надалі продовжувати відносини, відтак, суд приходить до висновку, що Договір не був розірваний.

Згідно з Додатком № 1 до Договору сторони погодили тарифи на день укладення Договору, а саме:

- плата за утримання житла (квартирна плата) за 1 м2 загальної площі - 1,10 грн.;

- холодне водопостачання за 1 м3 (за наявності лічильника) - 2,87 грн.;

- гаряче водопостачання - за 1 м3 (за наявності лічильника) - 13,00 грн.;

- центральне опалення - згідно виставлених підприємством рахунків;

- електроенергія - згідно виставлених підприємством рахунків;

- додаткові послуги за 1 м2 загальної площі - 1,90 грн.

Рішенням від 05.09.2014 року № 239 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області вирішено:

а) погодити та ввести в дію з 05.09.2014 року відкориговані тарифи Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз" на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для споживачів житлового комплексу "Чайка" в с. Чайка по вул. Лобановського, буд. № № 5, 7, 9, 11, 13, 15, 10, 14, 16, 17, 18, 19, 21 корпуси 1, 21; корпуси 4,21; корпуси 5, 21; корпуси 6, 24, 27, 29, а саме:

для житлових приміщень (споживачі І групи - населення):

- вартість 1 кв.м. загальної площі без урахування обслуговування ліфтів - 6,20 грн.;

- вартість 1 кв.м. загальної площі з урахування обслуговування ліфтів - 6,48 грн.

для нежитлових приміщень (споживачі ІІ та ІІІ груп - фізичні та юридичні особи):

- вартість 1 кв.м. загальної площі без урахування обслуговування ліфтів - 8,45 грн.;

- вартість 1 кв.м. загальної площі з урахування обслуговування ліфтів - 8,76 грн.;

б) погодити та ввести в дію з 05.09.2014 року відкориговані тарифи Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз" на послуги з централізованого гарячого водопостачання та водовідведення, за наявності будинкових та квартирних засобів обліку для споживачів житлового комплексу "Чайка" в с. Чайка по вул. Лобановського, буд. № № 5, 7, 9, 11, 13, 15, 10, 14, 16, 17, 18, 19, 21 корпуси 1, 21; корпуси 4,21; корпуси 5, 21; корпуси 6, 24, 27, 29, а саме:

- тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води - 25,45 грн./куб.м.;

- тариф на послуги з централізованого водовідведення гарячої води - 4,30 грн./куб.м.;

- тариф на послуги з централізованого гарячого водопостачання та водовідведення - 29,75 грн./куб.м.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 26932,78 грн. заборгованості за договором № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 25.05.2010 року, 5452,23 грн. пені та 422,81 грн. три проценти річних.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є 26932,78 грн. заборгованості за договором № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 25.05.2010 року, 5452,23 грн. пені та 422,81 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" належним чином виконало свої зобов'язання згідно Договору, тоді як відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не здійснив оплату наданих позивачем послуг у повному обсязі, внаслідок чого, за період з 21.10.2014 року по 29.04.2015 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" виникла заборгованість перед позивачем, у розмірі 26932,78 грн.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції вірно зазначає, що основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами ч. 1-3 ст. 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Позивач на підставі Договору надав відповідачу комунальні послуги та послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та направляв на адресу відповідповідача відповідні рахунки для оплати та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Заперечення відповідача з посиланням на неправомірне нарахування позивачем вартості наданих комунальних послуг не приймається судом, з огляду на те, що як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" здійснювало нарахування вартості наданих послуг у відповідності до умов Договору з урахуванням Рішення від 05.09.2014 року № 239 виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 26932,78 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" 26932,78 грн. заборгованості за договором № 32 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 25.05.2010 року є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта стосовно того, що по відношенню до його приміщень мав бути застосований тариф 6,48 грн. за 1 кв. м. для жилових приміщень (споживачів І групи-населення), затвердженого Рішенням № 239 від 05.09.2014 року та 336,64 грн. за 1 кв. м. для населення (житлові приміщення), затвердженого рішенням № 238 від 05.09.2014 року, колегією суддів не приймаються враховуючи наступне.

Щодо нарахувань за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

05.09.2014 року рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області № 239 було затверджено відкориговані тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для споживачів ЖК «Чайка» по вул. Лобановського в с. Чайки.

Згідно вищезазначеного рішення споживачем житлово-комунальних послуг у житлових приміщеннях може бути тільки 1 група споживачів - населення, оскільки відповідно до вимог ст. 382 Цивільного кодексу України квартира призначена для постійного в ній проживання.

У випадку, коли власником квартири і споживачем послуг є юридична особа (в квартирі ніхто не проживає), при нарахуванні оплати за спожиті житлово-комунальні послуги застосовуються тарифи для споживача юридична особа.

При розгляді підготовленого ТОВ «ЗАРАЗ» пакету документів та експертного висновку постійної депутатської комісії з питань регламенту, депутатської комісії, забезпечення діяльності депутатів, контролю за виконанням рішень ради, на яку покладено повноваження за здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності на території сільської ради, Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільради було погоджено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для ТОВ «ЗАРАЗ».

Рішення Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області № 239 від 05.09.2014 року в порядку, передбаченому законодавством, не оскаржувалось.

Щодо нарахувань за послуги з централізованого опалення.

Тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів ЖК «Чайка» аналогічно затверджені 05.09.2014 року рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області № 238 для наступних категорій споживачів: населення (житлові приміщення), бюджетні організації та інші споживачі (житлові та нежитлові приміщення).

Всі системи теплопостачання і теплоспоживання в житловому комплексі «Чайка» забезпечені будинковими вузлами обліку - індивідуальними тепловими пунктами відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач сплачує за послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Виконавець і споживач не мають права відмовлятись від показань засобів обліку.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року розрахунки за спожиту енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової незалежності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами.

Розрахунок щомісячної плати за послуги з опалення в період з 15 жовтня по 15 квітня проводиться наступним чином.

Показники будинкових засобів обліку знімаються один раз на місяць представниками обслуговуючої організації в присутності представника ТОВ «Зараз». Показники лічильника ІТП, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку, відображають кількість спожитих Гкал конкретним будинком на протязі поточного місяця.

Показник кількості спожитих Гкал на протязі 1 місяця ділиться на кількість квадратних метрів опалювальної площі всього будинку відповідно до технічного паспорту будинку з метою встановлення кількості спожитих Гкал для обігріву 1 квадратного метру кожної квартири у будинку.

Для розрахунку тарифу опалення за 1 квадратний метр в гривнях встановлена вище кількість спожитих Гкал для обігріву 1 квадратного метру множиться на затверджену рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №238 від 05.09.2014 р. вартість 1 Гкал теплової енергії в залежності від типу споживача.

При множенні тарифу опалення за 1 кв.м. на опалювальну площу квартири визначається сума за послуги з опалення за місяць для конкретної квартири.

Згідно вищезазначеного рішення, також як і у випадку тарифів за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, споживачем житлово-комунальних послуг у житлових приміщеннях може бути тільки 1 група споживачів - населення, оскільки відповідно до вимог ст. 382 Цивільного кодексу України квартира призначена для постійного в ній проживання.

У випадку, коли власником квартири і споживачем послуг є юридична особа (в квартирі ніхто не проживає), при нарахуванні оплати за спожиті житлово-комунальні послуги застосовуються тарифи для споживача юридична особа.

Враховуючи викладене позивачем правомірно застосовано тариф для бюджетних організацій та інших споживачів (житлові та нежитлові приміщення) ІІ та ІІІ гркпи споживачів - 1142,98 грн. за 1 гКал.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 5452,23 грн. пені та 422,81 грн. три проценти річних.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу Українни, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги зобов'язаний сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.1.5. Договору сторони погодили, що власник несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором за несвоєчасне внесення на рахунок підприємства плати. передбаченої цим Договором, шляхом сплати підприємству пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, виходячи з розміру облікової ставки НБУ, діючої у період за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснює нарахування пені на суму заборгованості у розмірі 26932,78 грн. за період з 21.10.2014 року по 29.04.2015 року.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України з огляду на вимоги частини першої статті 4,7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як, позивачем всупереч чинного законодавства здійснено нарахування пені на загальну сум заборгованості, в той час як нарахування пені необхідно здійснювати окремо щодо кожної суми заборгованості, з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.

Приймаючи до уваги вищенаведене, судом було здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 2681,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, приймаючи до уваги необхідність здійснення нарахування трьох процентів річних окремо щодо кожної суми заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення трьох процентів річних у розмір 166,01 грн.

Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно відмовлено в стягненні інфляційних нарахувань відповідно до заяви про про уточнення позовних вимог від 29.04.2015 року з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог вірно розцінена судом першої інстанції як заява про збільшення позовних вимог та прийнята до розгляду, позовні вимоги розглядались з урахуванням заяви поданої у судовому засіданні 29.04.2015 року, проте, без суми заявлених позивачем інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В поданій заяві позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань.

Як зазначено в пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що в позовній заяві вимогу про стягнення інфляційних нарахувань позивачем заявлено не було, в прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань суд першої інстанції обґрунтовано відмовляє.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" є частково обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції в частині стягнення 26932,78 грн. заборгованості, 2681,99 грн. пені, 166,01 грн. 3% річних.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року у справі № 910/3327/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю " Карго-Ін-Транзит", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Ін-Транзит" на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року у справі № 910/3327/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Карго-Ін-Транзит" на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року у справі № 910/3327/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 року у справі № 910/3327/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3327/15-г повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Л.Г. Сітайло

Є.Ю. Пономаренко