Рішення

від 21.09.2009 по справі 6/443/08-11/356/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/443/08-11/356/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.09                                                                                 Справа №  6/443/08-11/356/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський елеватор” (вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312)

до відповідача: Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (пр. Леніна, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

у присутності представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Петріванов А.О. –дов. № 161 від 31.08.2009р.;

                      Димитрашко Д.В. –дов. № 171 від 21.09.2009р.

про: визнання недійсним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява ВАТ “Мелітопольський елеватор” про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.08 №14-рш.

08.10.2008р. порушено провадження по справі призначені дата і час судового засідання.

04.08.2009р. на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області № 829 справа прийнята до провадження даним складом суду і призначена до розгляду.

Позивач наполягає на позовних вимогах з підстав викладених у позовній заяві. При цьому зазначає, що ВАТ “Мелітопольський елеватор не є монополістом, оскільки в Запорізькій області діє більше 10 елеваторів, які прикладають значних зусиль для залучення клієнтів з інших районів, і цей факт спростовує твердження про відсутність конкуренції на ринку послуг такого роду. В спірному рішенні не наведено доказів заподіяння шкоди поклажодавцям. Запровадження системи оплати за кожне переоформлення знизить витрати лише зернотрейдерів, а не сільгоспвиробників –постачальників зернових та масличних культур. Також не погоджується з розміром штрафних санкцій та зобов'язанням усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського-зберігання з посиланням на те, що ціни і тарифи на послуги із зберігання та переоформлення зернових та масличних культур на елеваторах не віднесені до сфери державного регулювання.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників  сторін, встановив наступні обставини:

Рішенням територіального відділення АМК від 11.06.2008р. № 14-рш встановлено, що ВАТ “Мелітопольський елеватор” в період з серпня 2007 року по квітень 2008 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100 відсотків у межах території, на якій розташовано зерновий склад;

Дії позивача щодо встановлення з серпня 2007 року по квітень 2008 року вартості послуги з переоформлення права власності на зерно в залежності від обсягу переоформлюваного зерна визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку;

За вчинення зазначеного порушення на позивача згідно з пунктом 2 статті 52 Закону накладено штраф у сумі 3000,00 грн. та ВАТ “Мелітопольський елеватор” зобов'язано у двомісячний строк з дня отримання цього рішення усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського зберігання зерна на 2008-2009 роки.

Проаналізувавши норми права, я які посилаються сторони, як на підстави своїх доводів та заперечень, господарський суд вважає оскаржуване рішення законним а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього не має жодного конкурента.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженої наказом Міністерства аграрної   політики України від 11.07.2005 № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2005 за № 819/11099 (надалі - Інструкція), переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.07.2003 за № 605/7926, за заявою власника зерна. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою № ЗХС-3.

Таким чином, однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана зерновим складом (елеватором).

Придбання споживачами послуг зернових складів (елеваторів) з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого поза межами місця визначеного зерновим складом (елеватором) для надання цієї послуги є неможливим, оскільки зазначена послуга може бути надана лише тим зерновим складом (елеватором), що видав складський документ (складську квитанцію) на зерно та не може бути надана споживачу іншим суб'єктом господарювання.

Визначення монопольного (домінуючого) становища Товариства на відповідному ринку відповідачем здійснювалось згідно з положеннями Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (надалі - Методика), наступним чином.

Пунктом 5.1 Методики визначено, що товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Взаємозамінних товарів (товарних груп) послузі з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого не встановлено. Поряд з цим, споживачі можуть відмовитися від послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого та скористатися послугою відвантаження зерна з зернового складу (елеватора) та здійснити його наступний перепродаж поза межами зернового складу (елеватора).

Таким чином, товарними межами ринку є послуга з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Споживачами послуг з переоформлення зерна з одного власника на іншого є суб'єкти господарювання, які уклали договори складського зберігання зерна із зерновими складами (елеваторами) та здійснили його наступний продаж іншим суб'єктам господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника.

Відповідно до пункту 6.1 Методики, територіальні (географічні) межі певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товару (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Товариство надає послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території власного зернового складу (елеватора).

Отже, територіальними (географічними) межами ринку визначено межі території зернового складу (елеватора) Товариства, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл., в межах якого здійснюється надання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Часовими межами ринку визначено 2007-2008 маркетинговий рік (з серпня 2007 року по квітень 2008 року).

Враховуючи, що однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана цим зерновим складом (елеватором), зернові склади (елеватори) є єдиними суб'єктами господарювання, що надають послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах місць визначених цими зерновими складами (елеваторами), по відношенню до суб'єктів господарювання, які уклали з цими зерновими складами (елеваторами) договори на приймання, первинну обробку, зберігання, відвантаження зерна та які здійснюють продаж зерна іншому суб'єкту господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника.

Споживачам, за звичайних умов, альтернативою послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого може слугувати послуга з відвантаження зерна з зернового складу (елеватору) та його наступний перепродаж поза меж зернових складів (елеваторів).

Відвантаження зерна з зернового складу (елеватора) потребує додаткових витрат, пов'язаних з оплатою послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна. Додаткові витрати на оплату послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна є економічним бар'єром виходу споживачів з ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого, оскільки вартість послуги відвантаження зерна суттєво перевищує вартість послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Отже, для суб'єктів господарювання, що зберігають зерно на зерновому складі (елеваторі) існують економічні бар'єри для наступного його перепродажу поза межами зернового складу (елеватора), у вигляді додаткових витрат на оплату послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна з зернового складу (елеватора), витрати на транспорт тощо.

Господарський суд погоджується з висновком відповідача, що ВАТ “Мелітопольський елеватор” відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та положень Методики займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ “Мелітопольський елеватор”, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізької обл. за підсумками 2007-2008 маркетингового року з часткою 100 відсотків.

Частиною першої статті 13 Закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.   

Пунктом 1 частини другої статті 13 Закону передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Дії позивача щодо встановлення з серпня 2007 року по квітень 2008 року вартості послуги з переоформлення права власності на зерно в залежності від обсягу переоформлюваного зерна визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону.

Частиною 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за вчинення зазначеного порушення передбачена відповідальність у вигляді накладання штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання віл реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно зі звітом про фінансові результати, доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ВАТ “Мелітопольський елеватор” за 2007 рік складає 13661,8 тис. грн. Накладений штраф (3000,00 грн.) не перевищує 10 відсотків від вказаної суми.

За таких обставин, суд вважає рішення відповідача № 14-рш від 11.06.2008р. правомірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя                                                                               С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 21.09.09 за згодою представників відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.09.09.